Головна

 

Павло Кислий, Чарльз Звайз Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду Київ 2000 р.

 

 

 

 

6.1.1. Правовий статус депутатів

У більшості країн світу з мажоритарними, пропорційними і змішаними системами проголошується доктрина незалежності де­путата від виборців. Вважається, що депутат представляє всю на­цію, а не окремих виборців. Тому, наприклад, у Великобританії ви­борці не дають депутатам наказів і депутати не звітують перед ви­борцями. Тут існує так звана "теорія мандату", яка має відношення до взаємин уряду з виборцями, а не виборців з депутатами. Мандат визначається як підтримка виборцями під час загальних виборів дій уряду на проведення певної політики.

Фактично депутат відповідає за свої дії перед керівництвом партії, яка висунула його на виборах. Проте депутат має зв'язки з своїм виборчим округом. Регулярно раз в тиждень або раз у два тижні він буває у своєму окрузі, зустрічається з виборцями, вислуховує їх скар­ги. Крім того він приймає виборців і делегації з округу у Лондоні.

Депутат парлам

енту Великобританії отримує 27140 фунтів стерлінгів на утримання офісу, секретаря і помічника-дослідника. Депутатові компенсуються транспортні витрати на поїздки між Лон­доном і виборчим округом, місцем проживання (сюди включаються поїздки дружини і дітей). Йому надано право безоплатного зв'язку телеграфом, телефоном і поштою між Лондоном і виборчим окру­гом. Депутатові оплачується проживання у готелі.

У більшості країн світу депутат не може мати іншого пред­ставницького мандату і має право тільки на викладацьку і наукову роботу поза робочим часом. Проте, наприклад, у Австрії право несу­місності депутатського мандата з виконанням інших державних Функцій дещо відрізняється. Ніхто не може бути одночасно членом Національної Ради і Федеральної Ради, федеральним президентом, губернатором землі, членом Федерального Конституційного Суду, адміністративного суду, Рахункової палати. Парламентарі не можуть

363

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

займати керівні посади у сфері економіки. Проте член Національної Ради може бути членом уряду. Він може залишатися службовцем. У цьому випадку йому надається час для виконання депутатських обо-в'язків із зменшенням посадового окладу на 25%. Спірні питання несумісності вирішуються комітетом з питань несумісності Націо­нальної Ради.

Право несумісності відсутнє у парламенті Великобританії. Тут члени парламенту можуть залишати свою основну роботу, профес­ійну діяльність, а можуть і продовжувати її по сумісництву. Парла­ментарі підтримують тісні зв'язки з лобістськими групами, повідом­ляючи палату про таку роботу і оплату за неї.

У 1975 році Палата Общин встановила обов'язкову регістра-цію "інтересів" депутатів. Депутат зобов'язаний повідомити палату про будь-яку фінансову зацікавленість або іншу матеріальну зацікав­леність, про які можна подумати, що вони впливають на його виступи і голосування у парламенті (оплачуване місце роботи, платежі, отри­мані від іноземних урядів, організацій та окремих осіб, земельні во­лодіння, назви компаній, у яких депутат має більше 1 % акцій).

У Німеччині конституція гарантує депутатові вільний мандат. Депутати є представниками всього народу і керуються лише своїм сумлінням. Проте кожний депутат обирається від певної партії. Він вимушений захищати у Бундестазі політичну лінію своєї партії, що вимагає від нього постійного пошуку компромісів. Та вільний ман­дат дозволяє депутатові не підкорятися вказівкам своєї парламен­тської групи. Парламентська група може вивести депутата із свого складу, але він все рівно збереже свій мандат, навіть перейшовши до парламентської групи іншої партії.

Депутат є вільним також щодо своїх виборців. Він не зобов'я­заний підкорятися наказам і приписам. Проте це не виключає, що він захищатиме інтереси певного регіону або професійної групи.

У Бундестазі діють Правила поведінки депутата, відповідно до яких він повинен опублікувати в офіційному довідникові Бундестагу дані про свою професію, діяльність у керівних органах підприємств і організацій, у комерційних і промислових об'єднаннях. Депутат спо­віщає також Голові Бундестагу відомості про свої контракти на на-

364

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

ння консультативних послуг, діяльність поза межами депутатської праці, участь у капіталі компаній, доходи і пожертви.

В Україні правовий статус народного депутата унормований Конституцією, Регламентом і спеціальним законом "Про статус на­родного депутата". Відповідно до статті 78 Конституції "Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі. На­родні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі".

До прийняття нової Конституції України народний депутат мав імперативний мандат. Він був зобов'язаний звітувати перед вибор­цями про свою роботу у Верховній Раді і про реалізацію своєї пере­двиборної програми. Він мав також право перебувати на державній службі і обіймати інші виборні посади.

Тепер народний депутат має вільний мандат. Він не має обо­в'язків звітування перед виборцями і має право займатися лише вик­ладацькою, науковою та іншою творчою діяльністю.

Перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради депутати складають присягу (стаття 79 Конституції):

"Присягаю на вірність Україні. Зобов 'язуюсь усіма своїми дія­ми боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів Ук­раїни, виконувати свої обов 'язки в інтересах усіх співвітчиз­ників ".

Якщо депутат відмовляється скласти присягу, то позбавляєть­ся депутатського мандата.

Народний депутат України має право обирати керівні органи Верховної Ради і бути обраним. Він має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються Верховною Радою і органами, до яких він входить і правом дорадчого органу в органах, де він не є членом.

Народний депутат України має також право висловлювати свою Думку щодо кандидатур посадових осіб, які обираються, признача-

365

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ___________________

ються або затверджуються Верховною Радою та ставити питання про недовіру їм.

Дуже важливим правом народного депутата є право законо­давчої ініціативи, яке передбачає можливість вносити до Верховної Ради законопроекти, обов'язкові для розгляду, з правом виступу на пленарному засіданні для обгрунтування законодавчої ініціативи.

Ніхто не має права обмежити повноваження народного депу­тата. Вони не обмежуються навіть при запровадженні надзвичайно­го стану.

Посадові особи державних органів, підприємств і організацій притягаються до адміністративної відповідальності, а при наявності злочину і до кримінальної за невиконання законних вимог депутата та створення перешкод у його роботі.

Народному депутатові України надаються гарантії соціально­го захисту. Депутатові надається щорічна відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати. Йому надається безоплатно житло у готелі або службове помешкання для спільного проживання з членами сім'ї.

Законодавство України передбачає кримінальну відпові­дальність за посягання на честь і гідність народного депутата.

Після закінчення повноважень народному депутатові України надається попередня посада або інша рівноцінна робота.

< Попередня   Наступна >