Головна

 

 

Павло Кислий, Чарльз Звайз Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду Київ 2000 р.

 

 

 

 

5.2.9. Контроль за дотриманням законів громадськими організаціями

Конституційне право громадян України обєднуватись у пол­ітичні партії та громадські організації визначено статтею 36 Консти­туції України:

Громадяни України мають право на свободу об 'єднання у пол­ітичні партії та громадські організації для здійснення і захи-

357

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

сту воїх прав і свобод та задоволення політичних, економіч­них, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров 'я населення або захисту прав і сво

бод інших людей ...

Діяльність громадських організацій регулюється законом "Про об'єднання громадян", відповідно до статті 8:

"Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об 'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим законом.

Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян так само як і втручання об'єднань гро­мадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян не допускається"

Громадські організації України мають право брати участь у політичній діяльності, проводити збори, мітинги, демонстрації, ство­рювати установи та організації, одержувати інформацію від органів державної влади, вносити пропозиції до органів влади і управління, засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації за правовим режимом поділяються на об'єднання (асоціації), які мають певну кількість членів, і фундації, які мають капітал, фонди, але не мають фіксованого членства. Вони мають право направляти приватні кошти на благодійні цілі. Об'єднан­ня спрямовують зусилля людей на добровільну працю, а асоціації спрямовують кошти на досягнення певної мети.

Громадські організації фінансуються з наступних джерел:

• членських внесків;

• пожертвувань;

• доходів від власного капіталу;

• доходів від діяльності.

358

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

Держава, як правило, контролює надходження коштів через „жертвування, особливо пожертвування компаній і установ, поса­дові особи яких повинні звітувати перед своїми акціонерами, співро­бітниками про пожертви.

Громадські організації незалежні від держави, проте держава кон­тролює їх діяльність у випадку явних зловживань. Громадські органі­зації у різних країнах мають різні пільги щодо оподаткування. Відмінності в оподаткуванні пов'язані часто з деякими традиціями. У Анлії, наприклад, спорт не вважається корисним для громадськості, тому ніякого особливого податкового режиму для організацій спорту не пе­редбачається, як і тепер в Україні. В багатьох державах спорт вважаєть­ся дуже корисним для суспільства і має пільгове оподаткування.

В Україні зареєстровано більше 600 громадських організацій республіканського рівня і всього більше 5000 на рівні областей і міст. Це, здається, велика кількість, якщо порівнювати з радянськими ча­сами, і незначна, якщо порівнювати з зарубіжними країнами.

Громадські організації в Україні займаються переважно еколо­гічною діяльністю, особливо проблемами Чорнобилю, благодійною, науковою, дослідницькою, навчальною, релігійною діяльністю.

Багато громадських організацій України намагаються вплива­ти на народних депутатів з метою формулювання норм законодав­чих актів, які б сприяли їх діяльності у відповідних сферах. Особли­во активною є така діяльність організацій у сфері здоров'я, інвалідів, ветеранів, захисту навколишнього середовища.

Взаємодія громадських організацій з народними депутатами сприяє їх популярності, обміну інформацією, допомогає становлен­ню парламенту, як демократичного органу. Основним тут є вільне співробітництво між державним і недержавним сектором. Таке вільне співробітництво сприяє розбудові нормального демократичного сус­пільства.

В Україні діяльність громадських організацій не є усталеною і вони ще не стали суб'єктами контролю урядових установ, в той час як у багатьох країнах громадські організації створюються з метою:

•     Поточного контролю дій окремих агенств;

359

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

• Оперативної підтримки громадськістю агенств у парла­ менті або навпаки, щоб призупинити їх дії;

• Готувати протести громадськості проти агенств, домога- тися усунення з посади керівних чиновників;

• Виступати свідками на слуханнях у комітетах парламенту.

Громадські організації мають можливість контролювати діяльність урядових установ, тому що порушують питання про їх діяльність перед депутатами парламенту і відповідно до їх дій мо­жуть виступати за чи проти на чергових виборах.

В Україні громадські організації також можуть запрошуватися на слухання у постійні комітети і таким чином впливають на пол­ітичний процес. Постійні комітети розгядають громадські організації як опонентів до дій урядових установ.

Контрольні функції Верховної Ради за Конституцією Ук­раїни досить широкі. Саме вони є вирішальними у розбудові пра­вової держави і запровадженні засад верховенства закону.

Стан здійснення контрольних повноважень Верховною Ра­дою України, показує, що цей владний інститут користується недостатньо своїми контрольними функціями. Одним із найваж­ливіших завдань організації ефективної діяльності Верховної Ради, народних депутатів є впровадження у практику роботи у повно­му обсязі контрольних функцій, наданих Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, законами України.

Контрольні повноваження Верховної Ради повинні стати одними з основних у її діяльності. Здійснення контрольних по­вноважень визначає наявність реальної влади парламенту, його вплив на хід суспільних процесів у державі. Тільки у випадку, коли Верховна Рада зможе домогтися безумовного виконання своїх рішень, буде здійснювати постійний контроль за діяльністю ви­конавчої влади, вона стане реальним владним державним інсти­тутом. Народним депутатам варто боротися не за обмеження прав Президента і виконавчої влади, а за те, щоб дії виконавчої влади були під ефективним контролем.

< Попередня   Наступна >