83

---

2.7. Вищі спеціалізовані суди

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Закон допускає можливість утворення й інших вищих спеціалізованих судів у загальному порядку, передбаченому у ст. 20 Закону України «Про судоустрій України».

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. Вимога до судді бути обраним безстроково означає, що стаж роботи на суддівській посаді в нього має бути не менш п’яти років.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Отже, кількість і предметна спеціалізація судових палат у вищому суді визначаються не законом, а самим вищим судом. У Вищому господарському суді утворено чотири судових палати: з розгляду справ про банкрут­­ство; з розгляду справ про стягнення податків (обов’язкових платежів); з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами; з розгляду справ, пов’язаних із захистом інтелектуальної власності. На стадії вивчення знаходиться питання про необхідність утворення ще однієї судової палати з розгляду справ у корпоративних спорах та спорах, пов’я­заних з приватизацією державного майна.

Склад судових палат вищого спеціалізованого суду формується за поданням голови суду президією цього суду.

Президія вищого спеціалізованого суду утворюється для вирішення організаційних питань.

Для вирішення загальних питань діяльності усієї гілки судів певної спеціалізації у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищі спеціалізовані суди можуть мати друковані

органи, які оприлюднюють рішення із судових справ, аналітичні матеріали, постанови Пленуму та президії спеціалізованого суду, ради суддів судів даної спеціалізації, наукові статті з актуальних проблем тощо. Вищий господарський суд видає «Збірник рішень Вищого господарського суду України», «Вісник Вищого господарського суду України».

При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватись науково­консультативні структури. Однією зі сталих форм є Науково­консультативна рада, головним завданням якої є опрацювання питань, пов’язаних з роз’ясненням законодавства, подання висновків щодо проектів законів та інших нормативно­правових актів, а також опрацювання інших питань, пов’язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду. Саме тому до цих рад поряд із суддями, які мають значний досвід роботи і схильність до наукового осмислення судової практики зі складних питань застосування законодавства, входять також провідні науковці­фахівці в певних галузях права.

У вищих спеціалізованих судах за поданням голів відповідних апеляційних спеціалізованих судів формується резерв кандидатів на заміщення адміністративних посад у місцевих господарських та адміністративних судах. Суддя не може бути призначений на адміністративну посаду в суді до закінчення шестимісячного строку перебування у резерві.

Згідно Закону усі вищі спеціалізовані суди знаходяться у м. Києві.

Повноваження вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається з судових, аналітичних, методичних та організаційних повноважень. Поряд з цими спеціалізований суд наділений ще одним повноваженням, яке випливає з його статусу у гілці спеціалізованих судів — це правороз’яснювальне повноваження.

Вказані повноваження розподіляються між структурними утвореннями вищого спеціалізованого суду. Оскільки судді розподілені між судовими палатами, можна стверджувати, що судові повноваження реалізуються лише в таких утвореннях як судові палати.

Судові повноваження, які здійснюють судді певної палати у складі колегії суддів, полягають в розгляді у касаційному порядку справ відповідної судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених процесуальним законом. Однак судові повноваження Вищого адміністративного суду суттєво відрізняються від судових повноважень Вищого господарського суду.

Як і Вищий господарський, Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Інші судові повноваження Вищого адміністративного суду щільно пов’язані з судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення всеукраїнських референдумів.

Предметом оскарження з таких питань є рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, місцезнаходженням якої є м. Київ. Тому усі рішення, дії або без­діяльність Центральної виборчої комісії (за винятком нижчезазначених) або члена цієї комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ.

Апеляційний перегляд вказаних справ здійснює не апеляційний адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд. Тобто по таких справах він набуває повноважень суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України).

Окрім того, безпосередньо до Вищого адміністративного суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму. Тому Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи:

— щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

— щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Поряд з судовими повноваженнями, тобто здійсненням правосуддя вищий спеціалізований суд веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику як власне вищого суду, так і нижчих спеціалізованих судів. Ці аналітичні повноваження виконує судова палата по справах, віднесених до її компетенції, у зв’язку з чим голова судової палати має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення по яких набули законної сили.

Методичні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці.

Зміст методичної допомоги кожен раз визначається на підставі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами методичної допомоги можуть бути відповіді на запити суддів нижчих судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо. Вказані повноваження можуть здійснювати як судові палати, так і президія вищого спеціалізованого суду.

Правороз’яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз’яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Вказаним повноваженням наділений виключно Пленум вищого спеціалізованого суду.

Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні усім його структурним утворенням. Більшість з них націлена на організацію діяльності палат, президії, Пленуму. Але декотрі мають і зовнішню спрямованість, тобто на всю гілку спеціалізованих судів.

Вищий спеціалізований суд може здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначаються на посаду на п’ять років з числа суддів цього суду Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова вищого спеціалізованого суду може бути призначений на цю посаду повторно.

Голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника та заступників голови суду. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов’язки виконує перший заступник, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов’язків.

Повноваження голови вищого спеціалізованого суду, як і голів судів нижчого рівня, обумовлені тим, що він уособлює, по­перше, суддю, а по­друге, керівника вищої судової установи в гілці спеціалізованих судів, які мають елементи певної автономності. Тому якщо адміністративні і суддівські повноваження за своїм змістом є тотожними аналогічним повноваженням голів судів нижчих рівнів, то організаційні та представницькі мають певну відмінність.

Судові повноваження голови вищого спеціалізованого суду полягають в тому, що він може головувати в судових засіданнях колегій суддів при розгляді будь­якої справи, аби вона належала до юрисдикції цього суду.

Адміністративні повноваження поширюються лише на працівників апарату суду і полягають у праві голови приймати на роботу та звільняти з роботи вказаних працівників, присвоювати їм ранги державного службовця, застосовувати до них заохочення та накладати дисциплінарні стягнення.

Організаційні повноваження, якими наділений голова вищого спеціалізованого суду, за своєю спрямованістю можуть бути поділені на дві групи: перша група повноважень має на меті забезпечення діяльності вищого суду, друга — забезпечення діяльності спеціалізованих судів нижчого рів­ня. До другої групи належать такі повноваження:

— погодження подання, що вносить Міністр юстиції України до Президента України щодо утворення та ліквідації відповідних спеціалізованих місцевих та апеляційних судів;

— внесення подання про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів, вищого спеціалізованого суду та звільнення їх з посад;

— внесення подання на підставі рекомендації ради суддів спеціалізованих судів про призначення суддів на адміністративні посади в судах нижчого рівня.

Організаційні повноваження, які мають за мету забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду, за своїм змістом є достатньо різноманітними, вони націлені на ви­рішення майже усього спектру організації діяльності суду: кадрові, фінансові тощо.

Голова вищого спеціалізованого суду:

— здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

— розподіляє обов’язки між заступниками голови суду;

— на підставі акту про обрання суддею вищого суду або припинення повноважень судді цього суду видає відповідний наказ;

— утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду пропозиції щодо їх персонального складу;

— організовує роботу президії, вносить на її розгляд питання та головує на її засіданнях; скликає Пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій суддів вищого спеціалізованого суду при розгляді будь­якої справи, що належить до юрисдикції даного суду;

— керує організацією роботи судових палат, здійснює керівництво роботою апарату суду;

— організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, має пра­во витребувати з відповідного суду справи, судові рішення, що набрали законної сили; затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання вищого суду;

— організовує підвищення кваліфікації суддів і праців­ників апарату вищого суду;

— подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування суду та організаційного забезпечення його діяльності.

Представницькі повноваження голови суду полягають в тому, що він представляє вищий спеціалізований суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами міс­цевого самоврядування, громадянами і організаціями, органами влади та ор­ганізаціями інших держав. До цих, досить традиційних, представницьких по­вноважень належить і представництво, зміст якого визначається характером відносин між вищим спеціалізованим судом і Верховним Судом України. Го­лова вищого спеціалізованого суду (а також його перший заступник) входить до складу Пленуму Верховного Суду України, де на засадах рівності бере участь у вирішенні усіх питань, що входять до компетенції Пленуму. Окрім того, голова вищого спеціалізованого суду інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спе­ціалізованого суду.

Перелік повноважень голови вищого спеціалізованого суду, закріплений у ст. 41 Закону України «Про судоустрій України», не є вичерпним. Голова може виконувати й інші повноваження, передбачені законом.

Перший заступник та заступники голови вищого спеціалізованого суду призначаються на посаду з числа суддів даного суду за пропозицією голови вищого спеціалізованого суду у загальному порядку, передбаченому у ст. 20 Закону України «Про судоустрій України». Вони можуть призначатися на адміністративну посаду пов­торно. Ці посадові особи здійснюють керівництво роботою структурних підрозділів суду відповідно до встановленого головою суду розподілу обов’язків. Повноваження заступника голови суду — голови судової палати — складаються з судових, організаційних та аналітично­методичних повноважень. Він:

— організовує роботу судової палати;

— формує колегії суддів для розгляду судових справ;

— головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів;

— організовує ведення та аналіз судової статистики, вив­чення та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції судової палати; має право витребувати з судів нижчого рівня справи, судові рішення по яких набрали законної сили;

— надає методичну допомогу спеціалізованим судам з метою правильного застосування законодавства;

— інформує президію суду про діяльність судової па­лати.

Перелік цих повноважень, закріплений у ст. 42 Закону України «Про судоустрій України», також не є вичерпним.

Президія вищого спеціалізованого суду за своїм призначенням є органом оперативного колегіального вирішення питань організації діяльності як власне вищого суду, так і спеціалізованих судів нижчих рівнів. Усі її повноваження мають організаційний характер. За функціональним призначенням їх можна поділити на організаційно­методичні та контрольні. Їхній зміст в цілому збігається з аналогічними повноваженнями президій апеляційних судів з відмінностями, обумовленими рівнем вищого суду.

Реалізуючи організаційно­розпорядчі повноваження, Президія вищого спеціалізованого суду розглядає питання організації діяльності суду, судових палат, апарату суду, за поданням голови вищого спеціалізованого суду за­тверджує склад кожної з судових палат; розглядає питання організаційного забезпечення діяльності суду і виробляє пропозиції щодо його поліпшення, розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду та підвищення їх кваліфікації.

Аналітична функція полягає в розгляді матеріалів судової практики та аналізі судової статистики. Якщо судові палати безпосередньо вивчають судову практику і аналізують судову статистику (а проведення цієї роботи з хоча б одного складного питання потребує багато часу — від декількох тижнів до декількох місяців), то президія розглядає результати такого узагальнення і обирає необхідну форму доведення їх до суддів спеціалізованих судів, одна з яких передбачена законом — прийняття відповідних рекомендацій. Вказані рекомендації орієнтують суддів на досягнення єдності судової практики як в додержанні процесуального, так і в застосуванні матеріального права.

Президія вищого суду уповноважена вирішувати певні організаційні питання щодо спеціалізованих судів нижчого рівня. Так, вона заслуховує інформацію голів апеляційних та місцевих судів щодо організації роботи цих судів. Такій інформації передує перевірка стану організації роботи у певному суді членами президії. Останнім часом склад груп, що здійснюють перевірку, має комісійний характер, ос­кільки до неї за­лучаються і члени ради суддів спеціалізованих судів як органу суддівського самоврядування.

Президія також висловлює пропозиції щодо кількості суддів відповідних спеціалізованих місцевих та апеля­цій­них судів. Вона надає методичну допомогу апеля­ційним та місцевим судам для забезпечення правильного застосування ними законодавства (про форми методичної допомоги йшло­ся вище).

Реалізуючи вказані контрольні та методичні повноваження, президія не може втручатися в діяльність по здійсненню правосуддя, визначати результати розгляду судових справ.

Склад і порядок роботи президії мають відповідати завданням цього структурного підрозділу суду.

До президії входять голова вищого спеціалізованого суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається Пленумом спеціалізованого суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Засідання президії проводяться не рідше одного разу на два місяці. Вони є повноважними за присутності не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю го­лосів членів президії, присутніх на засіданні, і підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.

Пленум вищого спеціалізованого суду діє, як зазначалося, для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів.

Його повноваження можна поділити на декілька груп: перша націлена на вирішення організаційно­кадрових питань; друга — на вирішення складних питань застосування законодавства, що виникають в судовій практиці при розгляді судових справ; третя — на вдосконалення законодавчого врегулювання відносин, що є предметом юрисдикції спе­ціалізованих судів.

Реалізуючи першу групу повноважень, Пленум визначає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; затверджує склад науково­консультативної ради при вищому спеціалізованому суді та положення про неї; затверджує склад редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізованого суду.

Задля реалізації другої групи повноважень Пленум заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про діяльність гілки спеціалізованих судів, а також повідомлення заступників голови вищого спеціалізованого суду (голів судових палат) та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику вирішення судових справ. На підставі отриманої інформації Пленум дає роз’яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної юрисдикції.

Для реалізації третьої групи повноважень, тобто удосконалення законодавчого врегулювання відносин, що є предметом юрисдикції спеціалізованих судів, у ст. 44 Закону України «Про судоустрій України» передбачено такі способи:

«… 2. Пленум вищого спеціалізованого суду:

… 5) вносить в установленому порядку пропозиції щодо необхідності змін чинного законодавства;

6) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України».

Повноваження Пленуму, які перелічені у ст. 44 Закону, не є вичерпними. Він може розглядати і вирішувати інші питання, віднесені законом до його повноважень.

 

< Попередня   Наступна >