2.3.3. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України.
Судові та правоохоронні органи - Організація судових та правоохоронних органів |
2.3.3. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України.
Процедура добору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України відрізняється від процедури формування суддівського корпусу судів загальної юрисдикції. Специфіку цього процесу індивідуалізовано вже на перших етапах. Поперше, норми ст. ст. 6–8, 16 Закону України «Про Конституційний Суд України» не передбачають кваліфікаційної атестації кандидата на суддівську посаду в цьому Суді та отримання відповідних рекомендацій від кваліфікаційних комісій суддів. Подруге, пропозиції щодо кандидатур вносяться на розгляд відповідних органів представниками законодавчої і виконавчої влади та членами найвищого органу суддівського самоврядування — з’їздом суддів України. Тобто, при доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України приймають рівноцінну участь представники трьох гілок влади, тим самим забезпечується збереження балансу в системі поділу влад.
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Відповідно до Конституції України (ч. 2 ст. 148) та Закону України «Про Конституційний Суд України» формування єдиного органу конституційної юрисдикції здійснюється шляхом призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з’їздом суддів України. Кожен із зазначених суб’єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
Президент України, призначаючи суддів, проводить консультації з Прем’єрміністром України та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи суддею Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем’єрміністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиці
З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення до бюлетеню для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів обраних делегатів з’їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту, обраними вважаються кандидати, які за умов, визначених у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Конституційний Суд України», набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення з’їзду суддів України про обрання суддями Конституційного суду України.
Президент та Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які були ними призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з’їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах його повноважень здійснюється у тримісячний термін.
Складовою частиною процедури формування складу Конституційного Суду України є складання присяги. Саме з дня принесення присяги суддя Конституційного Суду України вступає на посаду. Принесення присяги здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць після призначення суддею. Засідання парламенту з цього приводу проводиться за участі Президента України, Прем’єрміністра України, Голови Верховного Суду України. Зміст присяги судді Конституційного Суду такий: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина». Порушення суддею присяги є підставою для звільнення його з посади.
На відміну від суддів загальної юрисдикції суддя Конституційного Суду призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також відсутність можливості бути призначеним на повторний строк є елементами політичної доцільності. Заборона призначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції посадових осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Отже, у доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової, що вказує на особливий правовий статус цього Суду.
< Попередня Наступна >