Розділ ІХ

Вища рада юстиції

§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції

У країнах з демократичним ладом питання, що стосуються організації й діяльності судів, порядку формування суддівського корпусу, регламентуються як на рівні конституцій, так і на рівні спеціального законодавства. Межі нормативного регулювання дозволяють насамперед визначити коло державних органів і процедуру формування суддівського корпусу, а отже, і ступінь незалежності суддів при відправленні правосуддя.

У 1998 р. в Україні створено новий, досі невідомий вітчизняній системі державної влади інститут — Вищу раду юстиції. До цього її необхідність була зафіксована у ст. 131 Конституції України. Запровадження у конституційну структуру держави цього інституту, урахування зарубіжного досвіду функціонування подібних аналогів у інших країнах при приєднанні до загальновизнаних європейських цінностей повинні були дати вагомі результати і забезпечити становлення конституціоналізму в Україні. Існування Вищої ради юстиції поряд з такими органами як Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини, Рахункова палата сприяє розвитку процесу по відтворенню демократичної спрямованості Конституції України.

Вищу раду юстиції слід розглядати як державний, пуб­лічний, колегіальний орган. Моделюючи оптимальну структуру правового статусу Вищої ради юстиції, необхідно покласти в його основу такі елементи:

1) порядок формування складу Вищої ради юстиції;

2) порядок припинення діяльності члена Ради, процедуру та порядок переобрання складу;

3) компетенцію Вищої ради юстиції, порядок і способи її реалізації;

4) повноваження Голови Вищої

5) повноваження члена Вищої ради юстиції;

6) нормативно­правове визначення місця Вищої ради юстиції в системі державної влади.

Слід зазначити, що в усіх країнах, де існують аналогічні органи, їх правовий статус регулюється національним законодавством. У конституційному порядку визначаються: кількісний склад, особи, які входять до складу за правом (за посадою), вимоги до інших членів рад, порядок формування і термін дії складу, порядок визначення або обрання голови ради, його заступників, їх повноваження. У спеціальних нормах більш детально визначаються компетенція, порядок реалізації повноважень, порядок взаємодії з іншими органами держави, структура апарату та ін.

Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розділі VIII Конституції України «Правосуддя» говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Але існують й інші думки про місце Вищої ради юстиції в системі державних органів з огляду на теорію поділу влади.

У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України (у Франції, Італії і Португалії це Вища рада магістратури, Іспанії — Вища рада судової влади, в Болгарії була створена Вища судова рада, в Польщі — Загальнопольська судова рада), належать до органів суддівського самоврядування. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольно­наглядових органів. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що зв’язують в єдине ціле запланований результат, прак­тичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат.

При вирішенні цього питання велике значення мають особливості національної правової системи країни, а саме: особливості судоустрою, наявної системи органів суддів­ського самоврядування, розподіл повноважень по формуванню суддівського корпусу.

Так, відповідно до Конституції Угорської Республіки Дер­жавна рада правосуддя здійснює адміністративне керівництво судами, а органи суддівського самоврядування з нею у цьому співпрацюють. Конституція Іспанії визначає Генеральну раду судової влади як керівний орган у сфері заснування і діяльності судів та роботи суддів і магістратів. Конституція Республіки Польща покладає на Загальнопольську судову раду обов’язок стояти на сторожі незалежності судів і незалежності суддів.

У Португалії, Молдові, Польщі, Угорщині, Словенії, Македонії, Казахстані повноваження рад поширюються тільки на суди. У Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Вірменії, Румунії повноваження рад поширюються як на суддів, так і на працівників прокуратури. У Болгарії Вища судова рада призначає, переміщає і звільняє з посад не тільки суддів, але і прокурорів та слідчих. У вказаних країнах це пов’язано із подібністю правового статусу суддів та прокурорів.

Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види:

1) компетенція яких поширюється тільки на суддів;

2) компетенція яких поширюється на суддів і прокурорів (до цього виду належить і Вища рада юстиції України);

3) компетенція яких поширюється на суддів, прокурорів та інших осіб.

Отже, виходячи з повноважень Вищу раду юстиції в Україні можна визначити як незалежний орган, що перевіряє результати діяльності кваліфікаційних комісій суддів по добору і рекомендації кандидатів на посади суддів, контролює обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів і здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».