Головне меню

5.1. Повноваження державної судової адміністрації

Судові та правоохоронні органи - Організація судових та правоохоронних органів
122

5.1. Повноваження державної судової адміністрації

Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» наводиться перелік повноважень Державної судової ад­міні­стра­ції України, покладених на її структурні підроз­діли в межах їх компетенції. Весь комплекс повноважень можна згрупувати (класифікувати) стосовно функцій цього органу.

Кадрові функції державної судової адміністрації:

— вивчення кадрових питань апарату судів, прогнозування необхідної потреби у фахівцях, здійснення через Міністерство юстиції та інші органи державного замовлення на підготовку необхідних фахівців;

— ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри суддів, підготовка матеріалів на призначення, обрання суддів і звільнення їх з посади;

— забезпечення необхідних умов для підвищення ква­ліфікації суддів і працівників апарату судів, створення постійно діючої системи підвищення ква­ліфікації;

— організація проходження учбової практики в судових установах, розробка відповідних програм практики і стажування;

— розробка пропозицій щодо необхідної кількості суддів у всіх ланках системи.

Блок цих встановлених законом повноважень, безумовно, розшириться за рахунок необхідності введення кадрового обліку даних не тільки про суддів, але й інших фахівців сис­теми, оскільки, крім перелічених шести основних функ­цій, в Державній судовій адміністрації здійснюватиметься внут­рішня функція — організації власної роботи, тобто управ­ління структурами самої адміністрації.

Окрім того, самостійним напрямом повинна стати робота з резервом кадрів починаючи з відбору кандидатів для направлення на навчання до базових юридичних вузів. Тому цілком очевидн

о, що з часом і проміжна ланка у вигляді Міністерства юстиції відпаде, і ця робота здійснюватиметься безпосередньо територіальними управліннями Державної судової адміністрації. Особливе значення слід приділяти роботі з резервом кадрів на заняття посад суддів, який повинен поділятися на три групи (попередній, першочерговий та з числа тих, що склали кваліфікаційні іспити).

Окрім організації роботи по перепідготовці суддів, в Академії суддів України повинна здійснюватися постійно діюча система підвищення професійного рівня суддів, яка включає:

а) самостійне навчання (навчання за індивідуальними планами);

б) щотижневі заняття в кожному суді, що проводяться головами судів (судових палат), з поточних проблем;

в) щоквартальні тематичні семінари на базі апеляційного суду;

г) регулярне стажування в судах другого рівня;

д) реалізацію системи наставництва над молодими суддями.

При цьому слід зазначити, що для суддів із стажем роботи до трьох років повинна розроблятися додаткова програма навчання.

Обов’язковим елементом має бути аналіз (узагальнення) якості їх роботи; вивчення процесуальних документів; на­вчання методикам організації і проведення судових процесів.

Організаційна функція (функція організаційного забезпечення діяльності судів):

— вивчення практики організації діяльності судів, розробка і реалізація пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи в судах різних рівнів;

— організація роботи по веденню судової статистики, діловодству, у тому числі й архівному;

— впровадження в судах комп’ютеризації діловодства, судочинства й інформаційно­нормативного забезпечення судової діяльності;

— забезпечення судів необхідними технічними засобами фіксації судових процесів і видатковими матеріалами до них;

— організація діяльності служби судових розпорядників.

Окремо слід виділити одну зі складових цієї функції, це — взаємодія з керівниками апаратів судів та контроль за належним виконанням функціональних обов’язків працівниками судів, а також обов’язок відповідних управлінь судової адміністрації щодо забезпечення всіх суддів необхідними кодексами, а бібліотек судів — методичними матеріалами, періодичними виданнями і матеріалами судової практики.

Територіальні управління судової адміністрації беруть участь у формуванні підрозділів судової міліції і забезпечують через них охорону приміщень судів, координують діяльність підрозділів судової міліції з усіма місцевими судами.

Функція матеріально­технічного забезпечення:

— забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів Ук­раїни;

— підготовка матеріалів для формування пропозицій щодо бюджету судів і вжиття заходів щодо їх фінансування відповідно до закону;

— виконання функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, встановлених законом;

— організація й фінансування будівництва і ремонту (реконструкції) приміщень судів і забезпечення їх технічного оснащення.

Соціально­побутова функція:

— здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів, зокрема суддів у відставці і працівників апарату суду;

— забезпечення медичного обслуговування і санаторно­курортного лікування суддів і працівників апарату судів, вживання заходів щодо забезпечення їх належним житлом.

Зовнішні функції:

— забезпечення у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами і правоохоронними органами незалежності, недоторканності і безпеки суддів;

— представництво інтересів судів у заходах, що проводяться в державі та регіонах, а також на міжнародному рівні;

— організація співпраці з міжнародними організаціями і громадськими формуваннями.

Контрольна функція:

— контроль за станом діловодства в судах загальної юрисдикції;

— здійснення контролю за дотриманням норм трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку в усіх структурах, у тому числі й апаратах судів;

— ревізії господарської діяльності підвідомчих структур.

На відміну від варіанту організаційного забезпечення судової діяльності, передбаченого українським законодав­ством, у Російській Федерації ці функції покладені на Судовий департамент при Верховному суді. Діяльність цього департаменту врегульована спеціальним федеральним законом, в якому детально регламентовані основні напрями роботи, які по суті співпадають з функціями Державної судової адмі­ністрації України.

Окрім концептуальної відмінності щодо місця цих структур в системі влади слід зазначити, що детальна регламентація діяльності управлінських структур в системі судової вла­ди в Україні передбачена підзаконними актами, положеннями про Державну судову адміністрацію та її територіальні управління, а не законами. Це дає можливість більш оперативно вносити в ці нормативні акти відповідні зміни. Структура цих положень з детальним переліком функ­ціональних обов’язків і напрямів роботи відповідає Положенню про Міністерство юстиції і його територіальні уп­равління в областях, що діяло і в період організаційного забезпечення судової діяльності Міністерством юстиції.

 

< Попередня   Наступна >