126

---

§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки

Поняття методології охоплює собою головні світоглядні, філософські та загальнотеоретичні позиції, які впливають на розгляд конкретних проблем. Методологія дослідження – це сукупність керівних положень або система принципів наукового пізнання, яка використовується на шляху досягнення істинного і практично ефективного знання дійсності. Методологія може мати теологічне, позитивістське або діалектичне спрямування.

Теологічна методологія дає нам лише один орієнтир для формування світогляду – віру в сутність явищ і їх запрограмованість, започаткованість божою волею. Але для цілей вирішення наукових проблем і повсякденної орієнтації у безлічі суспільних проблем, навіть, якщо така воля і є, такої методології недостатньо.

Позитивістська методологія надає нам критерії для формування світо­гляду і наукових висновків виключно із чуттєвих сприйнять фактичних проя­вів соціальної природи дійсності. Однак чуттєві сприйняття не в змозі реаль­но відтворити фізичні, хімічні, математичні та інші закономірності у проявах масових суспільних явищ. Для цього треба їх узагальнення і абстрактне осмислення. А це ми можемо зробити лише на основі статистичних даних.

Першочерговим джерелом всякого пізнання є наші почуття, які ми отримуємо із фізіологічного статусу, досвіду і спостереження. Але це тільки перший крок до пізнання. Другим кроком є узагальнення одержаних даних і їх математично-логічна обробка з метою здобуття наукових висновків. Однак наукова теорія має значення лише тоді, коли вона застосовується на практиці. Тому третім кроком пізнання є застосування теорії у практичній діяльності. Така логіка статистичного осмислення.

Абстрактне осмислення це більш висока ступінь відображення у нашій свідомості закономірностей і зв

`язків об`єктивного світу, чим наявне сприйняття.

Методологічною основою статистичної науки з самого початку її за­родження був діалектичний матеріалізм. Він дав змогу об`єднати реальні прояви суспільної дійсності з їх чуттєвим сприйняттям на рівні осмисленого розуміння закономірностей у проявах різноманітних суспільних і природних явищ.

Відповідно з цією методологічною основою всі явища та процеси, які протікають в реальній дійсності і детермінують різноманітні соціальні і при­родні явища, необхідно розглядати у їх взаємозв`язку і взаємообумовленості, переході кількісних змін у якісні з дотриманням закону єдності та боротьби протилежностей, протиріччі, як джерела розвитку, системно-структурному аналізі зв`язків між явищами, з використанням усіх законів і категорій діалектики.

В Законі України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” дається таке визначення статистичної методології. “Статистична методологія – сукупність науково обґрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання і аналізу статистичної інформації”.

Методика статистичних досліджень – це сукупність способів, заходів, методів, які використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації. При проведенні різноманітних статистичних досліджень використовуються й різні методики.

Метод – це конкретний захід або засіб, який застосовується для збиран­ня, обробки та аналізу статистичної інформації. В статистиці на базі загаль­них принципів діалектичного методу розроблені такі специфічні методи: 1) масового статистичного спостереження; 2) групування; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) ко­реляційний; 9) інші математичні методи, які використовуються у різних галузях статистики для більш поглибленого вивчення взаємозв`язків між різ­номанітними явищами. Однак у правовій статистиці вони мають обмежене використання, тому що процедура їх застосування є складною (для цього необхідно використовувати закони вищої математики і теорії ймовірності).

Метод статистичного спостереження – планомірне, науково органі­зований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбува­ються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі ста­ти методології.

Метод групування дає змогу виділити в суспільному досліджуваному явищі найважливіші типи, характерні групи та підгрупи за істотними ознаками.

Табличний та графічний метод – це способи раціонального викладення наслідків статистичного дослідження.

Метод відносних величин дає змогу охарактеризувати кількісне співвід­ношення різних суспільних явищ, а також склад сукупності.

Метод середніх величин дає змогу охарактеризувати типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Індексний метод – це характеристика зміни рівня суспільного явища в часі, просторі чи порівняно із плановим завданням, нормою або стандартом.

Кореляційний метод – це встановлення та обчислення щільності взаємозв`язку явищ суспільного життя.

Техніка дослідження – це сукупність спеціальних технічних прийомів і засобів по збиранню, обробці, використанню та аналізу статистичної інфор­мації. Вона може бути машиною (механізованою чи автоматизованою) і ручною.

Існує також поняття “процедура дослідження”. Процедура досліджен­ня – це послідовність застосування окремих методів і технічних прийомів обробки статистичної інформації у кожному конкретному дослідженні. Про­цедура дослідження підпорядковується стратегії дослідження, відпрацьова­ній гіпотезі і загальній його спрямованості.

Усі перераховані методи застосовуються на різних етапах статистично­го дослідження. У деякій учбовій літературі етапи і методи повністю співпа­дають. Ми вважаємо, що поняття етапів статистичного дослідження значно ширше ніж поняття методів статистики, оскільки кожний етап включає використання різних методів статистики.

Етапи статистичного дослідження – це послідовність проведення усієї статистичної роботи. Вони пов`язані між собою; кожний наступний почина­ється після закінчення попереднього. Якщо на якомусь із етапів допущена помилка, то її дуже важко запобігти на наступному етапі. Ми вважаємо, що кожне статистичне дослідження проходить такі етапи: 1) підготовчий; 2) ста­тистичне спостереження; 3) зведення та групування даних статистичного спостереження; 4) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників; 5) науково-теоретичний аналіз; 6) друкування зведених статис­тичних даних.

Підготовчий етап включає до себе вивчення проблеми дослідження, роз­робку його напрямків, визначення понятійного апарату і низку інших питань методологічного і матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Статистичне спостереження охоплює безпосередньо збирання статис­тичної інформації. Це етап планомірного, систематичного, науково організо­ваного збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.

Етап зведення та групування даних статистичного спостереження поля­гає в підсумовуванні даних статистичного спостереження в цілому і по окре­мих групах, а також розробку систематизації та класифікації досліджуваних суспільних явищ.

Етап аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показ­ників – це подальша обробка статистичних даних з метою виявлення і вимі­рювання конкретного прояву закономірностей і взаємозв`язків у досліджува­них явищах і характеристики їх типових рис.

Етап науково-теоретичного аналізу – це формування висновків та рекомендацій відносно явищ суспільного життя, що аналізуються.

Етап друкування зведених статистичних даних – це заключний етап ста­тистичного дослідження, який включає до себе друкування наслідків стати­стичного дослідження на сторінках преси, у статистичних збірниках та їх наукову інтерпретацію.

 

< Попередня   Наступна >