323

---

§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України

Первинний облік і реєстрація злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України здійснюється за такими документами карткової системи:

форма № 1 (статистична картка на виявлений злочин);

форма № 1.1 (статистична картка про наслідки розслідування злочину);

форма № 1.2 (статистична картка про результати відшкодування матері­альних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності) ;

форма № 2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин);

форма № 3 (статистична картка про рух кримінальної справи);

форма № 4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред`явлено обвинувачення);

форма № 6 (довідка про наслідки судового розгляду кримінальної справи).

Документом спискової форми, який заповнюється в районних, міських і лінійних відділах внутрішніх справ є Єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин. Для Служби безпеки України форма цього журналу розробляється самостійно.

Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимогам і містити такі реквізити, які необхідні для автоматизованої обробки на всіх рів­нях їх аналізу і оцінки. Забороняється вносити в статистичні картки будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку злочинності можуть змі­нюватися і доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів, тільки за узгодженням з Генеральною прокурату­рою України.

"text-align: justify;">Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що роз­слідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і працівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення стати­стичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у спра­вах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військо­вослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв’язку з вико­нанням ними службових обов’язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій облікову­ються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.

Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складати­ся із двох розділів (двох томів): у першому реєструються виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому – органів прокуратури.

У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуго­вується органами внутрішніх справ на транспорті, встановлюється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумерація справ.

Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють для міськрайлінорганів внутрішніх справ, підрозділів податкової міліції, органів прокуратури і опе­ративних відділів установ виконання покарань, які ведуть розслідування за кримінальними справами, необхідну кількість реєстраційних номерів.

У районі (місті) кількість виділених номерів з урахуванням обсягу робо­ти розподіляється між органами внутрішніх справ, податкової міліції і орга­нами прокуратури, про що повідомляється в обліково-реєстраційні підрозді­ли.

Слідчий і працівник дізнання органів внутрішніх справ, податкової міліції одночасно з заповненням картки за формою 1 на виявлений злочин одержує в міськрайліноргані внутрішніх справ порядковий номер справи.

Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, порушеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.

У обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ на під­ставі статистичних карток ведуться контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, по кожному району, місту, лінійно­му органу окремо, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстра­ції яких у органах внутрішніх справ були допущені порушення законності та обліково-реєстраційної дисципліни. Це здійснюється для контролю за своє­часним надходженням первинної облікової інформації, підбору окремих відо­мостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.

На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу, які підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або правоохоронного ор­гану, а також працівник органу дізнання, які винесли постанову про пору­шення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 та особисто їх підписують. У випадках, коли справа порушена су­дом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнання, а також, коли справа надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або навпаки для подальшого розслідування, картку на виявле­ний злочин форми 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до свого провадження.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття рішення по вчиненому злочину та особи, яка його вчинила, відповідно до чинного зако­нодавства. Заповнені і підписані слідчим (працівником дізнання) картки підписуються також прокурором або його заступником і тільки після цього можуть передаватися в прокуратурі працівнику правоохоронного органу, на якого покладена обліково-реєстраційна та статистична робота. Слідчі після заповнення карток разом з кримінальною справою подають їх прокурору. Працівник дізнання після заповнення і підпису карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнення ним свого розділу, перевірки достовірності та повноти відображення в них відповідних відомостей і підписання, а потім разом з кримінальною справою подає їх прокурору. Документи первинного обліку, складені слідчим, перевірки і підписання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Він заповнює і підписує тільки свій розділ цих облікових документів.

Картки, заповнені прокурором, підписуються тільки прокурором.

Слідчі та працівники дізнання протягом доби після прийняття рішення про злочин, особу, яка його вчинила, чи рішення по кримінальній справі повинні представити прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою та копіями процесуальних документів відповідно до чинного законодавства.

Прокурори підписують картки після перевірки відповідності їх матеріа­лам кримінальних справ і при наявності поданих до прокуратури, передбаче­них законом, копій процесуальних документів. Якщо картки подаються без цих документів, прокурори зобов'язані вжити заходи для усунення порушень закону. При підписанні карток прокурори повинні перевірити відповідність даних у картках матеріалам кримінальної справи.

Підписані прокурором картки негайно передаються в прокуратурі безпосередньо працівнику з обліково–реєстраційної роботи.

Працівник з обліково-статистичної роботи зобов'язаний перевірити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифрови­ми індексами, які розміщені в графоклітках з правого боку карток та правиль­ність заповнення даних, які відмічаються в картках за довідниками, зробити відповідні відмітки в документах первинного обліку. Протягом 24-х годин з моменту одержання карток у прокуратурі працівник з обліково-статистичної роботи повинен зробити в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, необхідні записи і направити облікові документи безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

Обліково-реєстраційні підрозділи зобов'язані негайно врахувати всі на­діслані і підписані прокурором документи первинного обліку і не мають пра­ва відкладати постановку на облік або виключати їх з обліку. У разі відсутно­сті підпису прокурора або його заступника чи неможливості врахувати карт­ку в зв'язку з неналежним її оформленням вона повертається для дооформ­лення через відповідного прокурора, з забезпеченням контролю за її повер­ненням. В обліково-реєстраційних підрозділах повинен бути запроваджений облік карток повернутих для дооформлення. Відмінити облік карток може тільки прокурор, який їх підписав або прокурор вищого рівня.

Документи первинного обліку за формами №№ 1, 1.1, 1.2, 2, З, 4 і 6 під­лягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах упродовж одного року після складання на їх підставі статистичної звітності про злочини і осіб, які вчинили злочин за минулий рік, при умові, що по справах, які були на­правлені до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду довід­ка про наслідки розгляду кримінальної справи судом(форма № 6) та по закри­тих кримінальних справах, при їх наявності в архівах інформаційних підроз­ділів.

Документи первинного обліку на нерозкриті злочини, по яких справи зупинено за п. п. 1, 3 ст. 206 КПК України, не знищуються, а зберігаються в спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття зло­чину або закриття справи на підставі, що виключає кваліфікацію діяння як злочину.

Статистичні картки залежно від форми складаються з розділів: форми №№ 1, 1.2 і 3 – з двох; форми №№ 1.1, 2 і 4 – з трьох. Розділ 1 усіх карток за­повнюються співробітником з обліково-статичної роботи правоохоронного органу. Пункти 1, 2 та розділ 2 усіх карток, заповнюються прокурором, слід­чим або працівником органу дізнання на підставі фактичних даниx, які міс­тяться в кримінальній справі. Розділ 3 карток форм 1.1, 2, 4, у тому числі й по справах органів прокуратури, заповнюються начальником правоохоронного органу на підставі необхідної інформації про конкретний злочин, яка є в його розпорядженні. У розділі 2 статистичних карток пункти, які відмічаються за довідниками також заповнюються особою, яка веде розслідування справи або вирішила матеріал.

Усі необхідні записи в картках повинні виконуватися ручкою, розбірли­во і без скорочень. При цьому прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчини­ла злочин, записують друкованими літерами. Прізвища осіб, які підписали документи первинного обліку, слід вказувати повністю і чітко.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття відповідно до чинного законодавства рішення про злочин і особу, яка його вчинила. Слідчі та працівники органу дізнання після прийняття процесуального рішення повинні протягом доби представити прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою або матеріалом з протоколом та копіями процесуальних документів, представлення яких до прокуратури передбачено законом.

Для здійснення належного нагляду за достовірністю обліку злочинів і своєчасним поданням документів первинного обліку у всіх органах прокура­тури повинен бути заведений журнал обліку статистичних карток, підписа­них прокурором. До журналу необхідно вносити такі дані: дата порушення справи, у т.ч. відповідно ст. 430 КПК України, номер справи, прізвище слід­чого чи особи, яка провадила дізнання, дата надходження картки від слідчого (працівника органу дізнання) і дата передачі картки працівнику з обліково-статистичної роботи під підпис.

Працівник з обліково-статистичної роботи правоохоронного органу одержує в канцеляріях прокуратур усі картки (слідчих прокуратури, слідчих і працівників дізнання органів внутрішніх справ та податкової міліції), підпи­саних прокурором, під підпис у вказаному журналі.

Після одержання в прокуратурі документів первинного обліку праців­ник з обліково-статистичної роботи заповнює в них необхідні позначки у розділі 1 усіх карток, на підставі їх робить усі необхідні записи в журналі обліку злочинів і протягом 24 годин направляє їх безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

При цьому, якщо правоохоронний орган знаходиться у тому ж самому місті, де і обліково-реєстраційний підрозділ, документи первинного обліку здаються працівником з обліково-статистичної роботи органу особисто до обліково-реєстраційного підрозділу під підпис в реєстрі, у якому вказується: назва картки, номер справи та дата одержання карток. Якщо правоохоронний орган і обліково-реєстраційний підрозділ знаходяться в різних населених пунктах, документи первинного обліку можуть направлятися працівником з обліково-статистичної роботи органу начальнику обліково-реєстраційного підрозділу поштою із супровідним листом, в якому вказуються ті ж реквізити, що в реєстрі.

На підставі обробки карток первинного обліку в обліково-реєстрацій­них підрозділах органів внутрішніх справ проводиться первинне формування статистичної звітності про злочинність.

Складена статистична звітність про злочини, осіб, які їх учинили, та про проведену роботу з розслідування підписується начальниками: Обліково-реєстраційного підрозділу та начальниками ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України, начальниками управлінь податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Сева­стополі, начальником обліково-довідкового підрозділу і начальником управ­ління Служби безпеки України, військовим прокурором регіонів та інших ор­ганів і передається вищим органам за підвідомчістю та прокурорам областей, управлінню Держкомстату області.

В УОІ МВС України, в архівно-обліковій службі Служби безпеки України обробляються вказані звіти на ЕОМ, зведені статистичні показники у вигляді звітів, підписаних начальниками облікових підрозділів і керівників правоохоронних органів, надсилаються Держкомстату України, Генеральній прокуратурі України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на виявлений злочин (форма № 1).Статистична картка на виявлений злочин за формою №1 є підставою для реєстрації і взяття на облік кожного злочину, про вчинення якого стало відомо у звітному періоді прокурору, слідчому або працівнику дізнання, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які його вчинили.

Картка форми 1 може бути основною і додатковою. Основною є картка, яка складається на виявлений злочин вперше. Додатковою є картка, яка скла­дається з метою внесення в облік і звітність необхідних змін про раніше вчи­нений злочин та його наслідки; а також картку, яка складається на виявлений у ході розслідування за основною справою інший, раніше не зареєстрований злочин, якщо розслідування об'єднано в одній справі.

Основна картка складається у разі:

1. Порушення кримінальної справи.

2. Направлення справи прокурором відповідно ст. 430 КПК України.

3. Звільнення особи, що вчинила злочин, при направленні справи (мате­ріалу) до суду від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

4. Прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції і військової прокуратури або навпаки.

5. Прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла в уста­новленому законом порядку за територіальною підслідністю з органів про­куратури або внутрішніх справ інших областей, Автономної Республіки Крим, інших держав, за місцем вчинення злочину або УМВС на транспорті, якщо злочин, що розслідується у даному звітному періоді, раніше не був зареєстрований і поставлений на облік.

6. Виділення справи про злочин з іншої кримінальної справи.

Додаткова картка складається у разі:

1. Приєднання до розслідуваної справи іншої справи або матеріалу про інший, раніше не зареєстрований злочин.

2. Виявлення у ході розслідування справи про основний злочин додат­кового, раніш не зареєстрованого злочину, якщо розслідування об`єднано в одній справі.

3. Поновлення провадження за раніше закритою кримінальною справою, із зняттям злочину з обліку.

4. Перекваліфікації при розслідуванні вчиненого діяння з менш тяжкого на більш тяжкий злочин і навпаки.

5. Необхідності повного відображення у звітності кількості осіб, які за­гинули в результаті вчиненого злочину, якщо хто-небудь із потерпілих помер у процесі розслідування кримінальної справи, після її порушення.

В основній картці враховується основний, найбільш тяжкий злочин. У додаткових картках враховується кваліфікація інших злочинів, які складають реальну сукупність, по якій враховуються ці злочини.

Якщо кримінальні справи об`єднуються в одну справу в зв`язку з тим, що злочини вчинені однією особою, то в основних картках ф. № 1 робляться відповідні позначки про об`єднання цих справ, але зміни в звітність про кількість зареєстрованих злочинів не вносяться.

У п. п. 10 і 12 картки зазначається дата (день і час) вчинення злочину, коротко вказується подія злочину, місце і спосіб його вчинення, характерні особливості та інші суттєві обставини, прізвища та ініціали потерпілих, наслідки злочину, дані осіб, що вчинили злочин.

У п. 8 картки повинні зазначатися відомості про попередження злочину. При цьому треба мати на увазі, що ці відомості вказуються тільки при наяв­ності незакінченого злочину. Не підлягають обліку в числі попереджених злочинів діяння, які не містять в собі ознак готування чи замаху на злочин, вказаних у ст. 14, 15 КК України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на злочин, за вчи­нення якого особі пред`явлено обвинувачення (форма № 4). Для контролю за процесом розкриття злочинів та вжиття відповідних заходів з цього питання передбачено облік злочинів, за вчинення яких особам пред`явлено обвинува­чення. Облік цих злочинів здійснюється шляхом заповнення статистичної картки ф. № 4. Картка заповнюється особою, яка провадить розслідування кримінальної справи, після пред`явлення обвинувачення в порядку ст. 140 КПК особі (особам), щодо якої (яких) винесено постанову про притягнення як обвинуваченого (обвинувачених) за даним злочином. Картка складається на кожний злочин, а не на особу.

До обліку беруться тільки ті злочини, за вчинення яких особам пред'яв­лено обвинувачення, яке вказано в постанові про притягнення як обвинува­ченого. Тому винесення тільки постанови без пред'явлення особі обвинува­чення в порядку ст. 140 КПК ще не дає підстав для складання статистичної картки ф. 4.

У разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченої особи, місце перебування якої не встановлено, статистична картка ф. 4 не склада­ється. При зупиненні досудового слідства по таких справах на підставі п. 1 ст. 206 КПК України особа, яка провадить розслідування, зобов'язана скласти картки форм 1.1 і 3.

Статистична картка форми 4 підписує прокурор (заступник прокурора) за умови представлення до прокуратури, згідно ст. 132 КПК України, копії постанови про пред'явлення особі обвинувачення і коли впевниться, що дій­сно за злочином пред'явлено обвинувачення у його вчиненні, вказаній в карт­ці особі (особам). Згідно до вказівки Генерального прокурора України на цій картці на підпис прокурора обов`язково проставляється печатка.

Зняття з обліку злочинів, за якими особам пред'явлено обвинувачення здійснюється на підставі статистичних карток форм 1.1, 3, коли вони пода­ються у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочину або інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного, а також зупи­нення за п. 3 ст. 206 КПК України.

Одержані на підставі статистичної картки ф. № 4 дані про злочин, по яких особам пред'явлено обвинувачення у їх вчиненні, не підміняють статис­тичну звітність про розкриття злочинів та систему визначення і обчислення показників розкриття злочинів. Сам факт встановлення особи, що вчинила злочин і пред'явлення їй обвинувачення без прийняття остаточного рішення по кримінальній справі не дає підстав для обліку розкритого злочину. Вихо­дячи із вищенаведеного, можна вважати цю ф. № 4 допоміжною, тому, що вона лише дає змогу контролювати хід розслідування по кримінальній справі.

Розкритим може вважатися злочин, коли зібрані докази є достатніми для прийняття остаточного рішення по справі про винність особи у вчиненні злочину, коли заповнена та подана картка за ф. № 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про наслідки розслідування злочину (форма № 1.1). Статистична картка (форма № 1.1) є підставою для відображення в обліку і звітності таких відомостей про на­слідки розслідування конкретних злочинів:

1. Для обліку розкритого злочину, коли вона подається по закінченій провадженням справи, одночасно з статистичною карткою форми № 2 на особу, яка вчинила злочин.

2. Для обліку нерозкритого злочину, коли вона подається у разі вине­сення постанови про зупинення слідства за не розшуком або не встановлен­ням особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений.

3. Для зняття злочину з обліку, коли вона подається у разі закриття кри­мінальної справи за відсутністю події, складу злочину або інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного.

Статистична картка форми № 1.1 може бути тільки основною.

Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідками роз­слідування кримінальних справ. Розкритим враховується злочин, криміналь­на справа по якому закінчена провадженням і у справі прийнято одне з таких рішень:

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокурора на підставі ст.ст. 7-2, 8, 9, 10 КПК України кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про звільненням цієї особи від кримінальної від­повідальності у зв’язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів вихов­ного характеру, з передачею особи на поруки.

3. Особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину цією особою, але кримінальна справа щодо цієї особи направлена до суду для вирішення питання про звільненням від кримінальної відповідальності згідно з п. 4 ст. 6, 11-1 КПК України, внаслідок акту амніс­тії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння чи у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Кримінальна справа за згодою прокурора направлена до суду для ви­рішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки.

5. Кримінальна справа закрита на підставі п.8 ст.6 КПК України щодо померлого обвинуваченого.

6. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст.430 КПК України.

У звітному періоді в число розкритих злочинів враховується злочин не­залежно від часу його реєстрації, по якому представлені заповнені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка ф. 1.1) і на особу, що вчи­нила злочин (картка ф. 2), підписані відповідним прокурором (заступником).

Відсоток розкритих злочинів визначається співвідношенням числа роз­критих злочинів, помноженого на 100, до суми розкритих і нерозкритих зло­чинів.

Затримання або арешт підозрюваної у злочині особи, застосування до неї інших запобіжних заходів, а також пред’явлення особі обвинувачення у вчиненому злочині, не дає підстав для обліку злочину як розкритого.

Картки ф. 1.1 на злочини у багатоепізодних кримінальних справах скла­даються на кожний зареєстрований у ній злочин із зазначенням у п. 4 поряд­кового номеру злочину у справі. По об’єднаних кримінальних справах картки складаються на кожний злочин у такій справі і за тим номером справи, яка була приєднана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про закінчені провадженням злочини у картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному із п. 18 (від 01 по 10) з одночасним поданням картки ф. 2.

Нерозкритим є злочин, справа по якому зупинена за п.п. 1, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушен­ня пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слід­ства за нерозшуком або не встановленням осіб, які вчинили злочини, та зло­чини, за вчинення яких з моменту пред’явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про прийняття рішення по кримінальній справі. До підрахунку включаються вка­зані злочини, справи щодо яких були порушені в поточному році, а також пе­рехідний залишок злочинів минулого року, у справах, які були порушені після першого листопада.

Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням кількості нерозкритих злочинів, помноженої на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Відомості про злочини, кримінальні справи по яких зупинені за п.п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі) формується на підставі карток первинного обліку злочинів форми 1.1. Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про зупинені злочини у картці за формою 1.1 робляться відповідні позначки в пунктах 18.27 або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням картки форми 3 про прийняте рішення по кримінальній справі.

Злочини, у справах яких досудове слідство зупинено у випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 1, 3 ст. 206 КПК), знімаються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінчених та направлених до суду або закритій справі і до обліково-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного обліку про розкриття злочину (картки форми 1.1, 3).

Для відображення в обліку і статистичній звітності знятого злочину з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пунктів 18.11-18.22 або 18.23.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про результати від­шкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльно­сті (форма 1.2). Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилу­чення предметів злочинної діяльності відображаються в статистичній картці ф. 1.2 всіма органами розслідування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльно­сті за справами, закінченими провадженням, направленими до суду відповід­но до статей 232, 430 КПК України та направленими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст.6, ст. 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України або закриття справи щодо померлого об­винуваченого на підставі п.8 ст.6 КПК України. Статистична картка ф. 1.2 виставляється як додаток до статистичної картки форми 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчи­нила злочин (форма № 2). Форма № 2 є підставою для реєстрації, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризу­ють осіб, які вчинили злочин.

Картка форми № 2 може бути лише основною. Ця картка складається у випадках, коли до винних осіб приймається одне із таких процесуальних рішень:

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК.

3. Кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з таких підстав:

– внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК);

– внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);

– у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК);

– у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуван­ням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з переда­чею особи на поруки (ст. ст. 8, 9, 10 КПК);

– із закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК).

Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна карт­ка, де вказується в п. п. 23 – 26 всі статті кримінального кодексу України, за якими особі пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності за більш тяжким злочином.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Наприклад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 місяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в пункті 15 картки у віці “18 – 24 роки”, тобто покажчик 3.

Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються без поважних причин, показуються у всіх випадках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) ос­таннього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у т.ч. інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, домашніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

У числі осіб, які раніше вчиняли злочин, враховуються всі особи, які ра­ніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільня­­лись від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими мотивами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість, або закрива­лись щодо них справи із закінченням строків давності та внаслідок акту амністії. В цієї категорії окремо виділяються особи. щодо яких, згідно закону, судимість не знята і не погашена.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7-3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.

Порядок заповнення і подання статистичної картки про рух криміналь­ної справи (форма № З). Статистична картка про рух кримінальної справи форми № 3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.

Форма № 3 складається після прийняття за кримінальною справою одного із таких процесуальних рішень:

а). при порушенні кримінальної справи;

б) про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 КПК та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 КПК або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України;

в) про об’єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;

г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у самостійне провадження відповідно до статті 26 КПК;

д) при прийнятті кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за по­становою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;

е) при направленні до суду та закриття справи;

ж) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, указаних у ст. 206 КПК.

з) про продовження строку розслідування кримінальної справи відповідно до статей 108, 120 КПК;

і) при поверненні справи на додаткове розслідування прокурором або судом будь-якої інстанції;

к) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК;

л) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК.

м) при пред’явленні для ознайомлення матеріалів справи обвинувачено­му та його захиснику.

У випадках виділення із кримінальної справи в окреме провадження справи відповідно ст. 26 КПК України одночасно з статистичною карткою за формою 3 складається і подається основна картка за ф. 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).

У всіх випадках статистична картка ф. № 3 складається слідчим або пра­цівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримі­нальна справа.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повер­нення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона ра­ніше направлялась до суду в поточному звітному році, складається статис­тична картка за ф. 3. Усі злочини по цій справі повинні бути виключені з числа розслідуваних до моменту повторного закінчення справи.

У випадках, коли у процесі додаткового розслідування як за справами поточного року, так і за справами попередніх років відбувається: переквалі­фікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих зло­чинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна у розкритті злочинів і таке інше, то згідно з встановленими правилами, за наслідками до­даткового розслідування складаються і направляються до обліково-реєстра­ційного підрозділу ф. № 1, 1.1, 1.2 і 2.

Порядок заповнення і подання статистичної довідки про наслідки судового розгляду кримінальної справи (форма № 6). Статистична довідка про судимість за ф. 6 є підставою для відображення в обліку і звітності про злочинність наслідків судового розгляду кримінальної справи.

При направленні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пункти 1-14 довідки за формою 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи, постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів медичного характеру закон­ної сили, секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.

Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) законної си­ли чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (каса­ційної інстанції – у випадку винесення вироку апеляційним судом).

Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою 6 направляють їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.

Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок вносять відомості про судимість у журналі обліку злочинів і не пізніше 3-х робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використання цих документів при статистичному і оперативно – довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.

 

< Попередня   Наступна >