Розділ ІV. ДОКУМЕНТИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ТА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ // § 1. Поняття про статистичні формуляри
Правова статистика - ПРАВОВА СТАТИСТИКА |
Розділ ІV. ДОКУМЕНТИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ТА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
§ 1. Поняття про статистичні формуляри
Статистичний формуляр – це особливий документ, в якому реєструються відповіді на запитання програми статистичного спостереження. Вони можуть мати форму статистичного звіту, переписного, або опитного, листа, анкети, картки чи бланка.
Розрізняють дві системи формулярів – карткову (індивідуальну) і спискову. При картковій системі кожна картка-формуляр призначається для реєстрації однієї одиниці сукупності та її ознак. При списковій системі в одному формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності.
Кожний із цих видів формулярів має свої недоліки і переваги. За картковою системою спостереження можна одержати дані за значно більшою кількістю ознак, ніж при списковій. При розробці підсумків спостереження, яке було проведено за картковою системою, можна безпосередньо підрахувати картки за групувальними ознаками. Недолік карткової системи – значні витрати часу на заповнення кожної картки і значні матеріальні затрати на їх виготовлення і обробку.
Спискова форма статистичного формуляра є більш економічною, ніж карткова, і зручнішою для перевірки і машинної обробки. Недоліки спискової системи полягають в тому, що про окрему одиницю сукупності ми одержуємо значно менше інформації, ніж при картковій системі.
Внаслідок цього в правоохоронних органах карткова система використовується ширше, а спискова система – переважно для реєстрації фактів, подій, заяв у різних журналах реєстрації, які найчастіше застосовуються з метою контролю повноти відображення тих чи інших фактів різними документами карткової системи.
Обов`язковим атрибутом кожного формуля
Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція. (“Інструкція про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ” і “Інструкція про єдиний облік злочинів” від 26 березня 2002 року, які введені в дію з 1 квітня 2002 року спільним наказом Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Міністерства юстиції України № 20/84/293/126/18/5). Відповідно до них були введені в дію нові документи первинного обліку карткової форми в правоохоронних органах. Зараз в правоохоронних органах України проводиться первинний облік і реєстрація усіх вчинених злочинів за цими документами. Їх значення полягає в тому, що якісно побудований облік дає змогу одержати достовірні показники, які характеризують стан, структуру і динаміку злочинності в країні в цілому і окремих її територіальних одиницях за різні проміжки часу.
Первинний облік і реєстрація злочинів відрізняються тим, що первинний облік проводиться шляхом заповнення органами дізнання і досудового слідства відповідних карток первинного обліку згідно з “Інструкцією про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ”, а реєстрація – внесення відомостей у реєстраційні журнали.
Основні правила заповнення та подання документів первинного обліку для забезпечення достовірності статистичної звітності в судових органах, регламентуються “Інструкцією щодо заповнення статистичної картки на підсудного (обвинуваченого)” від 24 вересня 2001 р.; “Інструкцією щодо заповнення форм статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім господарських судів)” від 27 травня 2002 р.; “Інструкцією про порядок складання статистичної звітності щодо роботи державної виконавчої служби (форма 4)” від 20.03.2001.
В кожній із зазначених інструкцій наводяться роз`яснення стосовно вірного заповнення тих чи інших документів, що дає змогу уникнути помилок і доброякісно провести статистичне спостереження.
< Попередня Наступна >