95

---

§2. Абсолютні статистичні величини

Абсолютні статистичні величини ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Вони обов`язково ха­рактеризують розміри сукупності (наприклад, кількість засуджених, число розглянутих цивільних справ, кількість зареєстрованих злочинів) або обсяг ознаки явища (розмір заробітної плати, вік осіб, які вчинили злочини). Абсолютні величини завжди характеризують сукупність в певних просторах і конкретному місці та часі. Наприклад, чисельність населення України станом на 1 січня 1998 року складала 50,1 млн. чоловік ; на 1 січня 2001 р. – 49,3 млн. чоловік. (Найбільш точні дані про чисельність населення країни ми одержуємо при перепису населення. Станом на 5 грудня 2001 р. чисельність населення України склала 48 млн. 457 тис. осіб).

Абсолютні величини можуть бути індивідуальними та сумарними (під­сумковими). Індивідуальні абсолютні величини характеризують розміри ознак у окремих одиниць сукупності. Наприклад, вік окремої людини, строк позбавлення волі засудженого, збитки, завдані одним злочином. Їх одер­жують безпосередньо в процесі проведення статистичного спостереження і фіксують в документах первинного обліку. Індивідуальні абсолютні величини – це основа для групування і усіх видів статистичного аналізу.

Сумарні абсолютні величини одержують шляхом підрахунку кілько­сті одиниць сукупності (наприклад, загальна кількість зареєстрованих злочи­нів, кількість судів в Україні), або обсяг значень ознаки у сукупності в цілому (загальний фонд заробітної плати усього районного відділу внутрішніх справ, загальний розмір збитків від усіх вчинених господарських злочинів). Тому ми їх у відносимо до узагальнюючих показників.

Абсолютні статистичні дані (як індивідуальні, так і сумарні) завжди ма­ють найменування – це іменовані числа, які вир

ажають розміри суспільних явищ в певних одиницях виміру. Інакше кажучи, в статистиці на відміну від математики, кожна цифра повинна мати реальне значення і відповідати на за­питання, за який проміжок часу наведені дані, що вони характеризують і в яких одиницях виміру виражаються.

Залежно від суті явища, яке вивчається, і конкретних завдань дослід­ження застосовуються натуральні, трудові та грошові (вартісні) одиниці ви­міру. В правовій статистиці, як правило, трудові одиниці виміру не засто­совуються (до цих показників відносяться людино-година, людино-день).

Натуральні одиниці виміру відображають природні (фізичні) власти­вості даного явища і виражаються в мірах довжини, площини, обсягу, ваги та кількості фактів чи подій. Наприклад, одиницею виміру кількості злочинів є один злочин, одиницею виміру чисельності населення – одна людина. В пра­вовій статистиці найчастіше використовуються ці одиниці виміру. До таких одиниць виміру відносяться кількість зареєстрованих злочинів, кількість ви­явлених злочинів, кількість зареєстрованих цивільних і адміністративних справ та ін. Наприклад, за 2000 рік було зареєстровано 567,7 тис. злочинів і виявлено 309,1 тисяч осіб, які вчинили злочини; за 2001 – 514,6 тис. злочинів і виявлено 290,6 тисяч осіб; за 2002 – 450661 злочинів і 270307 осіб.

Мірою загального обсягу продукції, яка має різні споживчі вартості є грошові (вартісні) одиниці виміру (гривня, копійка), які відображають загальну кількість різноманітних явищ і дають змогу їх зіставити і порівняти (наприклад, матеріальні збитки від вчинених злочинів, розмір позову).

Абсолютні величини мають велике практичне і теоретичне значення, тому що вони дають змогу охарактеризувати загальну кількість різних право­вих явищ. Їх застосування також дозволяє провести економічний аналіз гос­подарської діяльності різних підприємств, здійснювати різні види математич­ного модулювання і прогнозування розвитку правових явищ.

Важливішими сумарними абсолютними показниками кримінально-пра­вової статистики є рівень злочинності та рівень судимості. Рівень злочин­ності – це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів і осіб, які їх вчинили, на певній території за конкретний проміжок часу (за місяць, квартал або рік). Рівень судимості – це абсолютна кількість злочинів, по яких винесено обви­нувальний вирок, і кількість засуджених осіб на певній території за конк­ретний проміжок часу. (Зрозуміло, що рівень злочинності завжди більший, ніж рівень судимості, хоча до рівня судимості часто входять особи, які за­суджені у звітному періоді за злочини, вчинені ними у попередні роки) Рі­вень злочинності реальніше характеризує стан злочинності в регіоні. Рівень судимості дає змогу охарактеризувати лише активність роботи правоохо­ронних і правозастосовчих органів у справі боротьби зі злочинністю. Напри­клад, в Україні в 1996 році виявлено 339530 осіб, які вчинили злочини, а за­суджено – 242124 особи; в 2000 році – виявлено 309,1 тис. осіб, а засуджено – 230,9 тис.; в 2001 – виявлено 290,6 тис., а засуджено – 215259 осіб; в 2002 – виявлено 270307 осіб, а засуджено – 194212 осіб.

У цивільно–правовій статистиці абсолютні показники характеризують загальну кількість зареєстрованих і розглянутих цивільних справ, кількість осіб, які проходили по тій чи іншій категорії справ, загальну суму завданих збитків, кількість суддів, які розглядали цивільні справи, та ін.

В адміністративно-правовій статистиці абсолютні показники дають змогу охарактеризувати загальну кількість виявлених правопорушень, кіль­кість осіб, які їх вчинили, розмір завданих збитків, кількість і розмір накла­дених та стягнених штрафів, кількість різних видів стягнень, які накладені на осіб, котрі вчинили адміністративні правопорушення.

 

< Попередня   Наступна >