§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів: 1) перелік хроноло­гічних дат (моментів) або інтервалів часу; 2) конкретних значень відповід­них статистичних показників, які називаються рівнями ряду. Наприклад, наведемо дані про кількість осіб, які вчинили злочини в Україні, у вигляді ряду динаміки (табл. 17).

Таблиця 17.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини в Україні, за роками.

Залежно від характеру показників, ознакою часу та кількості показників усі ряди динаміки можна класифікуватися за різними ознаками. Основні види класифікаційних ознак щодо розподілу рядів динаміки наведені у схемі (див. рис. 16).

Рис. 16. Схема класифікації рядів динаміки.

Детально зупинимося на основних видах класифікацій рядів динаміки. Залежно від характеру явища, що вивчається, рівні ряду динаміки можуть відноситися або до окремих періодів (проміжків) часу, або до конкретної дати (моменту) часу. Тому всі ряди динаміки поділяються на інтервальні та моментні.

Інтервальним рядом динаміки називається такий ряд числових по­казників, який характеризує розміри досліджуваного явища за певні проміж­ки (періоди, інтервали) часу (за декаду, місяць, квартал, півріччя, рік або інші інтервали часу). Наведений раніше приклад (табл. 17) відноситься до інтервального ряду динаміки; дані наведені за рік. Наприклад, маємо такі дані про кількість засуджених за кожний квартал окремо в місцевому суді:

Інтервали 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал

Рівні ряду 19 15

Якщо ми підсумуємо усі ці рівні ряду, то одержимо відповідь на запи­тання, скільки осіб було засуджено в районі за весь рік. За нашим прикладом, за весь рік було засуджено (19 + 15 + 18 + 22) 74 особи; за 1 півріччя – 34 особи, за друге – 40 осіб.

Характерною особливістю інтервальних рядів динаміки є те, що їх рівні завжди одержують підсумовуванням рівнів за якісь проміжки часу. Величина рівнів інтервального ряду залежить від тривалості проміжку часу, за який об­числюються показники. Чим більший інтервал часу взято, тим більший рі­вень одержимо. За даними наведеного прикладу видно, що дійсно в першому півріччі було засуджено 34 особи, в другому – 40 осіб, в цілому за рік було засуджено 74 особи.

У правовій статистиці можна побудувати значну кількість інтервальних рядів динаміки: кількість зареєстрованих злочинів; кількість осіб, які вчини­ли злочин; кількість розглянутих судами кримінальних, цивільних та адміні­стративних справ; кількість потерпілих; кількість позивачів і відповідачів то­що. Більшість цих даних в статистичній звітності правоохоронних органів наводяться наростаючим підсумком.

Моментним рядом динаміки називається такий ряд числових показни­ків, який характеризує розміри досліджуваного явища на якусь певну дату або момент часу. Наприклад, маємо такі дані про чисельність населення в Україні (табл. 18).

Таблиця 18.

Чисельність населення в Україні

Ці дані характеризують чисельність населення України в 1959 і 1970 р. на 15 січня, у 1979 р. – на 17 січня, у 1989 р. – на 12 січня, у 2001 – на 5 грудня, на дату проведення перепису, тому що чисельність населення змінюється щодобово, кожну хвилину. в 1999 р., 2000 р. – оціночна величина встановлена на 1 січня. Органи державної статистики, якщо не проводиться перепис, розраховують кількість населення країни на початок року.

Особливістю моментного ряду динаміки є те, що його рівні не можна підсумовувати, тому що окремі значення показника можуть бути присутні в декількох періодах. Основна кількість населення, в нашому прикладі, при­сутня в усіх рівнях ряду, деякі особи – в різних рівнях ряду. Просте підсумо­вування в моментних рядах не застосовується також тому, що одержана загальна сума не може мати реального змісту. Наприклад, підсумовування даних про чисельність населення, яке зареєстровано на певну дату, не можна підсумовувати, тому що окрема людина може декілька років входити в цей показник. Реальний зміст має лише різниця між рівнями ряду, яка характеризує зміну явища в часі, і рівні моментного ряду не залежать від періодів обліку, а лише від моменту, на який вони обраховані і наведені.

До моментних рядів динаміки відносяться ряди про кількість правоохо­ронних органів на певну дату; кількість зареєстрованих до розгляду кримі­нальних, цивільних і адміністративних справ в судах на перше число звітного періоду (як правило, на 1 січня та 1 липня кожного року); кількість працюю­чих в правоохоронних органах; кількість засуджених, які відбувають пока­рання на перше число кожного кварталу тощо.

Залежно від того, якими узагальнюючими показникам відображені рівні ряду, інакше кажучи за статистичною природою показників ряду, усі вони поділяються на ряди абсолютних, відносних та середніх величин.

Ряди динаміки абсолютних величин – це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведені у вигляді реально існуючих іменованих показників. Наведені в цьому розділі приклади – це ряди динаміки абсолютних величин. До них, в першу чергу, відносяться ряди, які характеризують кількість зареєстрованих злочинів, осіб, які їх вчинили, кількість розглянутих кримінальних, цивільних та адміністративних справ, кількість працюючих, тощо. У правовій статистиці вони застосовуються найчастіше.

Але для більш поглибленого аналізу сутності розвитку і стану суспіль­них явищ тільки цих показників недостатньо. На основі перетворення абсолютних показників ми можемо побудувати і проаналізувати ряди динаміки інших узагальнюючих показників (відносних і середніх).

Ряди динаміки відносних величин – це такі ряди динаміки, в яких всі рівні ряду наводяться у співвідношенні величин абсолютного рівня ряду. Во­ни широко застосовуються в правовій статистиці: наприклад, розповсюджен­ня цивільних спорів на 10 тис. населення, розповсюдження позовних заяв на 1 тис. населення, коефіцієнт розлучень, коефіцієнт злочинності тощо. Показ­ники рівнів цих рядів виражаються або у коефіцієнтах, або у відсотках, або в промілях, або в продецимілях, або в іменованих числах (наприклад, щіль­ність населення має вираз: скільки припадає чоловік на один квадратний кі­лометр території; коефіцієнт злочинності – скільки злочинів припадає на 10 тис. населення).

Ці ряди широко використовуються для аналізу структурних зрушень в розвитку явища, які іншими засобами встановити дуже важко або взагалі не­можливо. Вивчати питому вагу корисливої злочинності без побудови ряду динаміку відносних величин дуже важко. Але якщо ми побудуємо такий ряд, то зразу побачимо, що за останні двадцять років неухильно зростає питома вага корисливої злочинності у загальній структурі злочинності в Україні.

Ряди динаміки можна аналізувати лише у випадках, коли показники обчислені за єдиною методологію їх розрахунку. Не можна порівнювати коефіцієнти злочинності в Україні і в розвинутих країнах світу, де відпрацьована інша методологія обліку. Дані про коефіцієнт злочинності в Україні наведені в розділі V (табл. 5). Дані, які наведені в таблиці 5, наочно характеризують ряд динаміки відносних величин (величини інтенсивності).

Ряди динаміки середніх величин – це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведені у вигляді середніх показників. Ці ряди дають змогу проаналі­зувати зміну середніх показників в часі або стосовно окремих територій. На­приклад, за ряд років можна проаналізувати зміну кількості вогнепальної зброї, яка припадає на одну групу організованих злочинних угрупувань, щоб охарактеризувати зміну рівня озброєності злочинців. Аналогічно для харак­теристики змін у груповій злочинності можна за декілька років навести се­редню кількість осіб в групі злочинців. Їх можна застосувати і для характе­ристики навантаження практичних працівників: проаналізувати середню кількість розглянутих справ одним суддею за рік, кількість кримінальних справ, розслідуваних одним слідчим, тощо. На жаль такі розрахунки досить рідко використовуються в статистичній звітності і статистичному аналізі по­всякденної роботи правоохоронних органів.

За повнотою часу, який відображено в рядах динаміки їх можна поділи­ти на повні, неповні та наростаючим підсумком.

В повних рядах динаміки моменти або періоди часу йдуть один за іншим з рівними інтервалами часу. Наведені раніш приклади в цьому розділі відно­сяться до повних рядів динаміки. (крім табл. 18). В неповних рядах дина­міки така послідовність між проміжками часу не додержується. Прикладом цього може бути вивчення руху чисельності працюючих (не кожен день хтось зараховується на роботу і не через якийсь певний час відраховуються з роботи). Зміни чисельності осіб, які відбувають покарання у вигляді позбав­лення волі (поступають в місця позбавлення волі не через певні інтервали ча­су, а по мірі потреби). Наприклад, ряд, який наведено в табл. 18, відноситься до неповних рядів, тому що дані в ньому наведені через різні проміжки часу. Ряди динаміки наростаючим підсумком відображають результати розвитку явища за певний час. В органах внутрішніх справ звітність надається спочатку за один місяць, потім за два, три і т.д.). Застосування таких рядів дає змогу зразу одержати дані за звітний час з початку року.

Ряди динаміки дають змогу охарактеризувати розвиток явища в часі, ви­явити тенденції і закономірності їх зміни, зробити прогноз їх розвитку на наступний період часу.

Основною вимогою для побудови і аналізу рядів динаміки є порівнян­ність їх рівнів. Рівні рядів динаміки формуються в результаті зведення та гру­пування статистичних даних, а також їх обробки за різні проміжки часу. Го­ловне, щоб рівні характеризували дійсну зміну величини показника, а не були пов`язані із змінами методики їх обчислення. Зміни в розвитку явища, яке аналізується за допомогою рядів динаміки, мають бути обумовлені при­родою самого явища, а не змінами, що породжені зміною визначення одиниці сукупності, або методикою обчислення показників, або іншими причинами, які могли істотно вплинути на дійсний рівень показника ряду динаміки.

Непорівнянність показників ряду динаміки може бути викликана різни­ми причинами та умовами. У правовій статистиці можна перелічити основні з них, які впливають на рівень ряду динаміки: зміни в законодавстві (кримі­налізація чи декриміналізація діянь), територіальні зміни (укрупнення чи роз­укрупнення районів), зміна в методології обліку або звітності, зміни в одини­цях виміру. Ми не будемо зупинятися на такій причині, як різний період ча­су, що іноді відмічається в підручниках із загальної теорії статистики. Ми вважаємо, що в цьому разі треба казати лише про помилку, яка допущена при побудові ряду динаміки.

Зміна в законодавстві, введення або, навпаки, виведення якогось діяння із складу кримінальних злочинів, призводить до істотних змін об`єктів право­вої статистики. Ці зміни протягом незначного періоду можуть розглядатися або кримінально-правовою статистикою, або адміністративно-правовою. Чинне законодавство змінюється в Україні досить часто, тому спочатку слід перевірити, які зміни законодавства мали місце. Так, введення з 1 вересня 2001 р. в дію нового кримінального кодексу України, призвело до того, що у всіх звітах з цього терміну часу обов`язково наводяться дані, про кількість за­реєстрованих злочинів у відповідності до раніш діючого кримінального кодексу, і відповідно до чинного законодавства.

На рівень ряду динаміки впливають і зміни у кримінально-процесуаль­ному законодавстві. Після надання у 1998 р. права досудового розслідування органам податкової міліції, динамічний ряд, який характеризує кількість виявлених та розслідуваних кримінальних справ слідчими районних органів внутрішніх справ, зазнали зміни у бік зниження, тому що фактично ці злочини потрапили до звітності податкової міліції.

Непорівнянність рівнів ряду може бути обумовлена й адміністративно-територіальними змінами в регіонах, які також мають останнім часом місце в Україні. З метою аналізу даних таких рядів динаміки обов`язково застосову­ється метод змикання рядів динаміки. Наприклад: маємо такі дані про кількість зареєстрованих цивільних справ в районі

В 2001 р. мали місце територіальні зміни; з`явився новий район, тобто в даному районі значно зменшилися територіальні межі.

Для того, щоб оцінити ці дані, ми, використовуючи метод змикання ря­дів, приймаємо рівні ряду в 2001 р. в різних межах за 100% і обчислюємо ко­ефіцієнт співвідношення двох рівнів до рівня в 2001 р.: 240 : 360 = 0,67. По­множуючи на цей коефіцієнт загальну кількість зареєстрованих цивільних справ в старих межах району в 2000 р., ми отримуємо 345 х 0,67 = 231 спра­ву. Після цього можна побудувати ряд динаміки в нових межах: в 2000 р. – 231 справа; в 2001 р. – 240 справ; в 2002 р. – 220 справ. Зрозуміло, що вели­чина 231 справа є умовною величиною, але її застосування значно спрощує обчислення показників, коли необхідно проаналізувати дані за тривалий час без повернення до аналізу первинних даних.

Істотне значення має і зміна методології обчислення показників. Загаль­на теорія статистики потребує, щоб кожний рівень ряду динаміки було обчи­слено за єдиною методологією, тому що тільки тоді їх можна аналізувати. Якщо методологія обчислення показника змінилася, то необхідно або звер­нутися до первинних даних і перерахувати цей показник відповідно до нової методології обчислення, або взагалі не проводити порівняння показника в межах часу його зміни.

Наприклад, до 1 січня 1988 р. розкритим вважався злочин з моменту, ко­ли особі пред`являлось обвинувачення. Крім того до нерозкритих злочинів відносилась кримінальна справа, яка зупинялась відповідно до п. 3 ст. 206 КПК України, в зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила злочин. З 1 січня 1988 р. поняття розкритий злочин істотно змінюється, і автори “Бюле­теню законодавства і юридичної практики в Україні” (1994,№ 2) характери­зуючи загальну тенденцію злочинності в Україні, наводять цей показник лише з 1988 р.

Може впливати на ці показники і активність застосування норм права з боку правоохоронних органів. Наприклад, боротьба з незаконним виготов­ленням підакцизних товарів (ст. 204 КК) характеризує лише активність бо­ротьби з цим явищем, а не його реальну величину. У таких випадках завжди треба звертати увагу на рівень латентності таких явищ, які можуть бути за­реєстровані лише частково. Наприклад, можна вважати, що кількість зареєст­рованих кишенькових крадіжок завжди залежить від активності боротьби правоохоронних органів з цим видом злочинів, а загальна їх кількість наба­гато більша.

Істотно впливає на показники динаміки і зміна дати обліку, тому що більшість суспільних явищ мають сезонні коливання. Існують спеціальні ме­тоди вимірювання сезонних коливань, оскільки це явище вивчають різні га­лузі науки. Витрати електроенергії значно більші взимку, ніж улітку; кіль­кість виявлених жебраків і бродяг взимку більша; кількість зареєстрованих дорожньо-транспортних пригод значно зростає восени тощо.

Зміна одиниць виміру також може істотно вплинути на показники рівнів ряду динаміки. Коли треба проаналізувати, наприклад, тенденції в зміні суми позову, то нерідко приходиться перераховувати його розмір у різних одини­цях виміру: доларах, мільйонах купонів, марках, ЕКЮ, євро в державну валюту – гривню. Іноді в умовах інфляції їх також важко зіставити незалежно від того, що вони наводяться в одних одиницях виміру, але значення її різне.

Усе перераховане вище слід обов`язково враховувати при проведенні аналітичної роботи з показниками рівнів ряду динаміки, що вимагає знання відповідних галузей права, а також практики їх застосування.