100

---

§ 6. Система взаємопов`язаних індексів

Окремі явища суспільного життя завжди знаходяться між собою у певному зв`язку і цей зв`язок обов`язково відображається у статистичних показниках. Тому кожний загальний індекс треба розглядати не як ізольований показник, а як систему індексів.

Індекс цін з індексом фізичного обсягу і індексом товарообігу пов`язані наступною формою взаємозв`язку:

Ip * Iq = Ipq.

Якщо розкрити цю формулу, то більш подрібніше вона прийме вигляд:

Серед усіх умовних позначень з`явилося нове лише Ipq – це індекс товарообігу. Він відноситься до загального індексу, але не агрегатного, тому що в ньому змінюються усі показники. Він характеризує, як в дійсності змінився товарообіг за досліджуваний термін часу.

Виходячи із цієї системи взаємозв`язку, якщо ми знаємо два індекси, то ми завжди можемо обрахувати третій індекс. Так, наприклад, використовую­чи раніш обчислені агрегатні індекси цін та фізичного обсягу продукції (на базі даних табл. 21), ми може зразу обчислити індекс товарообігу, не звертаючись до первинних даних: 1,058 * 0,763 = 0,807, або 80,7 %.

Якщо звернемося до первинних даних, то одержимо: 151600 : 187800 = 0,807, або 80,7 %.

Цей взаємозв`язок існує завжди за якими б формами агрегатних індексів ми б їх не обчислювали. Інша справа в тому, що по-різному оцінуються результати обчислення показників.

В нашому прикладі (табл. 21) приходимо до висновку, що внаслідок зміни ціни та кількості виробленої продукції загальний обсяг товарообігу склав 80,7 %, тобто зменшився на 19,3 % у звітному періоді по відношенню до базисного. Така зміна обсягу товарообігу була обумо

влена впливом двох основних факторів: зменшенням кількості виробленої продукції, що дало зменшення на 23,7 % (100 – 76,3), і зростанням ціни одиниці продукції, що збільшило товарообіг на 5,8 % (105,8 – 100).

Аналогічно можна використовувати такий взаємозв`язок індексів у пра­вовій статистиці з метою з`ясування за рахунок чого змінилась динаміка зло­чинності: зміни кількості зареєстрованих злочинів чи зміни тяжкості вчине­них злочинів. Проаналізувати у вигляді взаємозв`язаних індексів можна і змі­ни у загальному відсотку розкриття злочинів: скільки обумовлено зміною кількості та структурою порушених кримінальних справ, а скільки обумов­лено зміною кількості розкритих злочинів. Причому таке порівняння можна проводити для порівняння роботи окремих територіальних одиниць.

Кожний з цих окремих показників, який входить до загального індексу, є також результативним по відношенню до первинних даних, тому можна по­будувати індекси з трьома і більше множниками з метою аналізу впливу дру­горядних факторів на результативну ознаку. Тим паче, що в літературі роз­роблена теорія взаємозв`язку питомої ваги засуджених і структури населення за статтю, віком, місцем проживання. Не зупиняючись детально на теорії цього методу, наведемо приведений в цій брошурі взаємозв`язок між п`ятьма індексами, кожен з яких побудовано з чотирма співмножниками. І вигляді формули він матиме такий вигляд:

де: a – питома вага чоловіків і жінок у складі населення у віці від 14 до 60 років; b – питома вага вікових груп у складі населення у віці від 14 до 60 років (14 –17; 18 – 24; 25 – 60); c – питома вага мешканців міст і селищ; d – питома постійного та приїжджого населення.

Тоді зрозуміло, що ми одержуємо індекс динаміки засуджених (І1), який склався внаслідок сумісного впливу індексів зміни: складу населення за статтю (І2); складу населення за віком (І3); у співвідношенні сільського та міського населення (І4); у співвідношенні сталого та приїжджого населення.

Можна сконструювати, виходячи з конкретної мети дослідження, і інші індекси, які будуть характеризувати одночасний вплив на загальну зміну за­суджених їх різних класифікацій (наприклад, розподіл засуджених на тих, що вчинили злочин вперше, раніш засуджених і рецидивістів; на навмисних, не­обережних тощо). Зрозуміло, що обчислювати ці показники краще за трива­лий термін часу, з метою одержання реальних змін у структурі засуджених.

 

< Попередня   Наступна >