205

---

Розділ ХІІ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ У ПРАВОВІЙ СТАТИСТИЦІ

§ 1. Поняття про взаємозв`язок статистичних показників

Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості. Завдяки цьому всесвіт являє собою не безладне нагромадження явищ, а єдиний закономірний рух і розвиток.

Явища суспільного життя – найбільш складні із всіх явищ, відомих лю­дині, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних фак­торів. Суспільні явища органічно пов'язані між собою, залежать одне від ін­шого і обумовлюють один одного. В господарстві є багато зв'язків і залежно­стей між окремими галузями. Так, сільське господарство для успішної роботи потребує машини, електроенергію, добрива, які йому постачає промисло­вість. Промисловість, в свою чергу, одержує від сільського господарства сировину.

Взаємозв’язок спостерігається і в роботі окремих об’єднань та підпри­ємств. Наприклад, науково-технічний прогрес на підприємстві обумовлює зростання продуктивності праці, що веде до зниження собівартості продукції і збільшенню прибутків. Це дає змогу направляти більше коштів на розвиток виробництва (придбання нової техніки), соціально-культурні заходи.

Взаємозв’язок має місце і в роботі правоохоронних органів. Робота судів, наприклад, певною мірою залежить від якості роботи слідчих органів, від того, наскільки досконало проведено розслідування. Є зв'язок між пияцтвом людини і вчиненим нею злочином; є зв'язок між зловживанням алкоголю і порушенням обов'язків батьків по вихованню дітей, тощо.

Статистика, як і інші науки, вивчає закони реального світу, закономір­ності зміни одних явищ залежно від зміни інших. Тому статистика не може обмежитися вивчанням окремо взятого явища.

Вона повинна по можливості охопити весь комплекс взаємозв’язаних явищ, щоб за допомогою особливих методів аналізу дати цим зв'язкам числове вираження.

Комплексний аналіз статистичних матеріалів є важливою ланкою ви­вчення взаємозв’язків статистичних показників. Це обумовлено тим, що ба­гато статистичних даних без відповідного їх аналізу не можуть дати характе­ристики досліджуваного явища, а тим більше не можуть дати відповіді про наявність або відсутність взаємозв’язків між окремими явищами та їх озна­ками. Тільки внаслідок всебічного аналізу статистичних матеріалів статисти­ка може дати числове висвітлення явищам суспільного життя.

Для успішного проведення аналізу статистичних матеріалів необхідно скласти його план, в якому вказуються методи аналізу, перелік питань або програма аналізу. У відповідності до завдання статистичний аналіз може проводитися з метою вивчення того чи іншого суспільного явища в цілому, якої-небудь однієї сторони явища чи окремого питання. Як правило, при про­веденні статистичного аналізу слід вирішити такі питання: 1) попередній ана­ліз властивостей сукупності одиниць; 2) встановлення факту наявності вза­ємозв`язку між явищами, визначення його напрямку та форми його; 3) вимі­рювання щільності зв`язку між ознаками; 4) побудова регресійної моделі, інакше кажучи, знаходження аналітичного виразу зв`язку; 5) оцінка адекват­ності одержаної моделі і практичне її використання.

Для статистичного аналізу використовуються різні статистичні дані (звітність, спеціально проведене статистичне дослідження та т.п.) і різні прийоми їх обробки. Яким би не було б завдання аналізу, статистичні мате­ріали, що піддаються йому, повинні відповідати таким основним вимогам: бути масовими, об’єктивними, повними, порівняльними та правдивими. Як­що ці данні уривкові, неповні і тим більше, якщо вони неправдиві, то вони можуть стати джерелом помилкових висновків. Особливо ця вимога стосу­ється достатньої кількості одиниць у сукупності, тому що вплив суттєвих причин може нівелюватися під впливом дії випадкових факторів, які обов`яз­ково зникнуть лише при достатній кількості одиниць сукупності. Розпочина­ючи аналіз статистичних матеріалі, слід перевірити їх придатність для цієї мети, дати їм критичну оцінку.

При оцінці cтатистичних матеріалів необхідно з'ясувати спосіб збирання відомостей і прийоми їх обробітки, бо на початковій стадії статис­тичного спостереження можна допустити помилки внаслідок порушень основних правил статистичної науки.

Крім того починаючи дослідження, ми повинні бути впевнені в тому, що вивчаємо однорідну сукупність. Якщо ми прийшли до висновку, що статистична сукупність не однорідна, то необхідно перевірити, чи дійсно значення які істотно відрізняються, належать цій сукупності.

В основу статистичного аналізу даних слід покласти знання законів та форм розвитку суспільних явищ. Без знання сутності процесів і явищ, до яких відносяться статистичні матеріали, що піддаються аналізу, обробка їх може перетворитися в безглузду гру цифр.

Статистка, виходячи з положень відповідних наук, за допомогою своїх прийомів підтверджує наявність зв'язків між тими явищами, між якими вже на базі теоретичного аналізу встановлені такі зв'язки. Це обумовлено тим, що висновки теоретичного аналізу майже завжди певною мірою є тільки гіпотезою. Гіпотези перетворюються в справжню науку лише після того, як вони будуть підтверджені фактичними статистичними матеріалами.

Слід мати на увазі, що в суспільному житті є і такі cкладні явища, про наявність зв'язків в котрих теоретичний аналіз не дає відповіді. В цьому разі статистика на базі фактичних даних виявляє наявність чи відсутність зв'язків.

Отже, статистика потрібна як в тому разі, коли наявність зв'язків встановлена теоретичним аналізом, так і в тому разі, коли теоретичний аналіз не може виявити наявність зв'язків. Основне завдання статистичного аналізу , крім того, що слід підтвердити або встановити наявність зв'язків, полягає в тому, щоб встановити форму зв'язку, вимірити його щільність, встановити аналітичне вираження зв`язку між явищами, інтерпретувати одержані резуль­тати і оцінити його практичне використання.

 

< Попередня   Наступна >