§ 3. Основні підходи до пояснення причин девіантної поведінки

У соціології девіантної поведінки існують кілька типів підходів до пояснення причин девіацій. Про їх загальний зміст і представників дає уявлення таблиця.

Таблиця. Теорії девіації

При всьому різноманітті наслідків негативних соціальних від­хилень їх суть одна: шкода, збиток, який спричиняється інтере­сам того класу, соціальної групи або суспільства, які встановили й використовують відповідну систему нормативного регулювання.

Соціально-негативна поведінка негативно впливає на розви­ток особистості, перешкоджує поступальному рухові суспільства.

Якщо розглядати не індивідуальний вчинок, а сукупність вчинків, що відхиляються від соціальних норм, то і тут ми знайдемо ряд особливостей, характерних для усіх них, а саме: одна­кову спрямованість відхилень, що трапляються у схожих груп (верств) населення у більш-менш однакових умовах; близькість або єдність причин, внаслідок діяння яких вони виникають і ві­дображаються зовні; певну повторюваність, стійкість зазначе­них явищ у часовому та територіальному розрізах.

Сукупність зазначених ознак свідчить про те, що мова йде про явища, які поширюються у суспільстві або мають до цьо­го тенденцію.

Отже, соціальні відхилення можна визначити як порушен­ня соціальних норм, які характеризуються певною масовістю, стійкістю та поширеністю за схожих умов.