68

---

2.2.2. Джерела доказів

1- Показання свідків. 2. Показання обвинуваченого. 3. Висновки експертів. 4. Речові докази. 5. Документи.

Джерелами доказів у німецькому кримінальному процесі є: показання свідків, обвинуваченого, потерпілого, які допитуються як свідки; висновки експертів; протоколи слідчих та судових дій; речові докази.

1. Показання свідків. Свідками можуть бути особи які, володіють достатньою здатністю повідомити осмислені дані про ті чи інші факти. Якщо особа сприймала певні факти на основі своїх спеціальних знань, то таку особу прийнято називати тямущим свідком. Свідки допитуються з приводу обставин конкретної справи, стосунків з обвинуваченим і потерпілим.

Не можуть бути свідками судді, шеффени, секретарі судових засідань (§§22, 31 КПК ФРН). Якщо вони допитані як свідки, то усуваються від виконання своїх обов'язків і виступають у процесі свідками.

Свідок зобов'язаний з'явитися за викликом прокурора, судді чи суду. За неявку без поважних причин суддя може призначити штраф, адміністративний арешт до шести тижнів, примусовий привід (§51 КК ФРН).

Свідок зобов'язаний давати правдиві показання. У випадку порушення цього обов'язку суддя має право накласти штраф або піддати адміністративному арешту. Крім того, суддя має право з метою спонукання свідка до дачі показань арештувати його на строк, який не перевищує тривалості даної стадії процесу або не більше як шість місяців. За дачу завідомо неправдивих показань передбачена кримінальна відповідальність до 5 років ув'язнення (§153 КК ФРН).

Із обов'язків свідка давати показання передбачено ряд винятків:

? право необмеженої відмови від дачі показань свідка з особистих підстав має особа, зару

чена з обвинуваченим; подружжя, навіть якщо шлюб розірваний; близькі родичі обвинуваченого до третього коліна (§52 КПКФРН);

? особи певної професії, або ті, які займають певну посаду, мають необмежене право на відмову від дачі показань про факти, які їм стали відомі в силу їх професійної чи посадової діяльності. Це священики, захисники обвинувачених, адвокати, нотаріуси, радники з податків, лікарі, аптекарі, акушери, члени Бундестагу, Ландтагу, особи, зайняті підготовкою, виданням, розповсюдженням періодичних видань чи радіопередач : (§53 КПК ФРН);

? судді, посадовці, інші особи, які перебувають на державній службі, можуть бути допитані про обставини, які вони зобов'язані зберігати як службову таємницю, лише на підставі спеціального дозволу, члени Бундестагу чи федерального уряду – на підставі особливих приписів. Президент має право відмовитися від дачі показань, якщо б його показання спричинили шкоду федерації чи одній із німецьких земель (§54 КПК ФРН);

? будь-який свідок має право відмовитися повідомляти дані з питань, відповіді на які потягли б для нього самого чи близьких родичів небезпеку переслідування у кримінальному чи адміністративному порядку (§55 КПК ФРН).

Свідки приводяться до присяги суддею після їх допиту і, як правило, у стадії судового розгляду. Присяга дається в релігійній формі. Суддя звертається до свідка: "Ви присягаєтесь перед всемогутнім і всевидющим Богом, що сказали свідомо чисту правду і нічого не приховали?" На що свідок відповідає: "Я присягаюсь, що це істинно так, хай допомагає мені Бог". Присяга не в релігійній формі: "Ви присягаєтесь, що сказали свідомо чисту правду і нічого не приховали?" Свідок: "Я присягаюсь у цьому". Якщо свідок повідомляє, що він як член релігійного товариства бажає проголосити формулу присяги свого товариства, то він має на це право. Той, хто приносить присягу, має піднести праву руку.

У КПК ФРН передбачена можливість особливого режиму допиту свідків, яким загрожує небезпека, неповнолітніх свідків. Вони можуть бути допитані і поза судовим засіданням. До суду в такому випадку подається відеокасета з записом допиту (§§ 58 а, 247а КПК ФРН).

Свідок має право на відшкодування понесених витрат, пов'язаних з його участю у справі в якості свідка. Витрати, необхідні для забезпечення безпеки свідків, у ряді випадків відносяться на рахунок держави.

2. Показання обвинуваченого. Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом прокурора, судді, суду. У випадку порушення цього обов'язку він може бути підданий приводу. Дача показань – його право, а не обов'язок. Йому має бути роз'яснено, що він може відмовитися від дачі показань у справі (§ 136 КПК ФРН).

Перед допитом йому має бути повідомлено, яке діяння йому інкримінується і за якою статтею КК ФРН; повідомляється його право на мовчання; право на зустріч із захисником чи з захисниками (до трьох максимум); право на власноручне написання своїх показань. Забороняється: фізичний вплив на обвинуваченого, тортури, обман, гіпноз, застосування спеціальних препаратів. Наприклад, при вмісті алкоголю в крові 4,4% показання обвинуваченого не можуть бути використані в процесі. Визнання обвинуваченим своєї вини визнається за царицю доказів. Відмова від визнання вини тягне за собою посилення покарання.

3. Висновки експертів. Підставою призначення експертизи визнається відсутність у суду спеціальних знань. Експерт дає висновок з питань, які вимагають спеціальних знань в науці, мистецтві, ремеслі.

Обов'язково призначається експертиза: для установлення причин смерті;

для установлення психічного стану обвинуваченими;

за підозрою в отруєнні;

при підробці грошей та інших цінних паперів.

У кримінальному процесі ФРН діяльність експерта визначається концепцією, згідно з якою експерт – не лише засіб доказування, а й помічник судді (це відголосок інквізиційного процесу). Експерт стоїть в одному ряду з правоохоронними органами, несе відповідальність за розслідування і вирішення справи. Суддя може оцінювати висновок експерта в залежності від певних інтересів і прийняти вигідне для себе рішення.

Речові докази. Під речовими доказами в німецькому кримінальному процесі розуміються об'єкти огляду та документи. Об'єктами огляду можуть бути всі речі, а також живі особи, трупи. Огляд може проводитися за допомогою будь-якого органу відчуттів: зору (огляд місця події, місцеположення трупа, рани, відбитки пальців, слідів ніг), слуху (шуми музикальних автоматів, дискотек, які порушують спокій), нюху(запах зіпсованих продуктів харчування), дотику (заточеність леза ножа).

Документи. Документом визнається будь-який предмет, на якому зафіксована думка за допомогою письмових знаків. Документи обов'язково оголошуються в судовому засіданні.

 

< Попередня   Наступна >