157

---

2. ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ, ПІДСТАВИ І ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

Загальні цілі застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі регламентовано в ч. 1 ст. 148 КПК:  1) запобігання (звідси — запобіжні заходи):• спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду;• перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі;• продовженню злочинної діяльності;2) забезпечення:• виконання процесуальних рішень.Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати", що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений (ч. 2 ст. 148 КПК):1) намагатиметься ухилитися від:• слідства і суду (наприклад, висловлював наміри виїхати за межі населеного пункту; оголошувався його розшук у цій справі; одержав закордонний паспорт) або• виконання процесуальних рішень (ухилявся без поважних причин від явки за викликом; ігнорував письмове зобов'язання про явку);2) перешкоджатиме встановленню істини у справі (чинив впливна свідків і/або потерпілих, інших обвинувачених, схиляючи їх довідмови від давання показань; погрожував експерту з тією самою метою) або3) продовжуватиме злочинну діяльність (раніше неодноразово засуджувався; після вчинення злочину, у зв'язку з яким порушено справу, знову вчинив злочин чи злочини).Така поведінка зазначених осіб:• шкодить виконанню кримінальним процесом своїх завдань;• порушує баланс змагальності, бо сторона захисту незаконно посідає вигіднішого становища (ухиляється від слідства, суду; перешкоджає встановленню істини тощо).Підставами до застосування запобіжних заходів є дані:1) про негативну поведінку обвинуваченого, що загрожує балансу можливостей сторін;2) що вказують на можливість продовження такої поведінки в майбутньому.Регламентуючи підстави до застосування запобіжних заходів, держава немов би вибачається перед обвинуваченим, державні органи і не застосовували б обмежень, але така поведінка особи змушує їх це зробити.Текст

уально ч. 1 і ч. 2 ст. 148 КПК наближені одна до одної. Відмінність же цілей і підстав застосування запобіжних заходів полягає в такому. Цілі є бажаним майбутнім результатом, якого очікують після застосування того чи іншого заходу, а підстави — це те, що вже відомо і покладено в основу рішення про застосування запобіжного заходу. Певно, що в законі достатньо було б вказати тільки на підстави, бо саме їх, а не цілі, покладено в основу процесуального рішення. Окрім того, цілі та підстави застосування запобіжних заходів формулюються в гіпотезі норми кримінально-процесуального права ("якщо обвинувачений буде"), яка повинна характеризуватися єдністю змісту. Формулювання двох різних понять в одній гіпотезі "розпорошує" її зміст.Якщо немає підстав для застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений або підсудний дає письмове зобов'язання про явку за викликом дізнавача, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.Загальні правила застосування запобіжних заходів:1) може бути застосовано тільки у порушеній кримінальній справі й лише за наявності до того підстав;2) при вирішенні питання про застосування того чи іншого запобіжного заходу, крім підстав, зазначених у ст. 148 КПК, враховують також інші, як-от тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюють або обвинувачують особу; її вік, стан здоров'я; сімейний і матеріальний стан; вид діяльності; місце проживання та інші обставини, що її характеризують;3) може бути обраний тільки органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею);4) запобіжний захід не може бути суворішим, ніж покарання за статтею, за якою особу обвинувачують (наприклад, взяття під варту застосовують у справах про злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки — ч. 1 ст. 155КПК);5) запобіжний захід обирається, як правило, щодо обвинуваченого, підсудного, засудженого, а щодо підозрюваного — у виняткових випадках (ч. 4 ст. 148 КПК);6) дозволено застосовувати запобіжний захід тільки щодо належного суб'єкта (не можна щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності);7) щодо однієї особи може бути застосовано тільки один запобіжний захід. Однак це не заперечує можливості одночасного застосування іншого заходу процесуального примусу (наприклад, обвинуваченого, щодо якого обрано підписку про невиїзд, можна усунути від посади, яку він обіймає);8) запобіжний захід застосовують і замінюють на інший за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду, а взяття під варту — виключно за постановою судді або за ухвалою суду;9) запобіжний захід скасовують або замінюють, якщо вже немає потреби в раніше обраному заході; 10) запобіжний захід, крім взяття під варту, обраний прокурором, може бути скасовано або замінено слідчим (органом дізнання)лише за згодою прокурора;11) запобіжний захід може бути змінено у випадках, якщо: • його обрано необгрунтовано або незаконно, але є підстави дообрання іншого заходу;• суттєво змінилися обставини, що їх було враховано при обранні запобіжного заходу (наприклад, змінилася кваліфікація злочину,стан здоров'я обвинуваченого);12) запобіжний захід скасовують:• при закритті кримінальної справи (ч. 1 ст. 214 КПК);• при постановленні виправдувального вироку (ч. 9 ст. 335 КПК).Якщо підсудний перебуває під вартою, то суд негайно звільняє його з під варти в залі судового засідання (ст. 342 КПК);• при постановленні вироку, яким підсудного звільнено від відбування покарання або засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:1. Загальною метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання завдань кримінального процесу.2. Підстави до застосування запобіжних заходів складаються із двох елементів: 1) даних про негативну поведінку обвинуваченого, що загрожує балансу можливостей сторін; 2) даних, що вказують на можливість продовження такої поведінки в майбутньому.3. Застосування запобіжних заходів здійснюється за певними правилами, які мають щодо них загальний характер. < Попередня   Наступна >