Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ ТЕМА 5: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ // 1. СУТЬ ТА ЗАВДАННЯ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

ТЕМА 5: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ // 1. СУТЬ ТА ЗАВДАННЯ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
150

ТЕМА 5: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

1. СУТЬ ТА ЗАВДАННЯ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

Відповідно до перехідних положень, яки­ми 12.07.2001 року доповнено Закон України "Про прокуратуру" прокуратура продовжує виконувати, згідно з чинними законами, функ­цію нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів - до введення в дію законів, що регулюватимуть діяльність дер­жавних органів щодо контролю за додержанням законів.

Зі слів "...продовжує виконувати..." ми робимо висновок, що на­звана галузь прокурорського нагляду для українських органів про­куратури не нова. Дійсно, у старій, тобто до 12.07.2001 року, редакції Закону ця галузь випливала із змісту п.1 ст.5 - "Нагляд за додер­жанням законів усіма органами, підприємствами, установами, ор­ганізаціями, посадовими особами та громадянами". Нині цей пункт змінено. Але існують, тобто є чинними, вже названі "Перехідні по­ложення" і ціла самостійна глава 1 розділу 2 Закону - присвячені названій галузі прокурорського нагляду.

Ще потрібно зазначити, що до 12 липня 2001 року ця галузь традиційно називалась "Загальний нагляд". Зараз слово "загальний", як видається виправдано, вилучили із закону. Прокурорський нагляд в Україні ніколи не був загальним. Прокуратура не здійснює нагляд за Верховною Радою України, Президентом, судами. Окрім того, як вже наголошувалось раніше, прокурори не здійснюють нагляд і за громадянами, хоча вони і названі серед піднаглядних об'єктів. Фак­тично ж, щодо громадян, прокуратура реагує лише у разі вчинення ними правопорушення, розпочинаючи справу відповідного виду про­вадження. Жодних превентивних, планових чи позапланових про­курорських перевірок та інших наглядових заходів щодо додержання та правильного застосування громадянами законів прокуратура в нашій дер

жаві не проводить.

У широкому розумінні НАГЛЯД ПРОКУРАТУРИ - це регла­ментована прокурорським правом діяльність прокуратури щодо перевірки виконання законів і підзаконних нормативних актів державними і недержавними суб'єктами правовідносин.

Це визначення можна обґрунтувати такими положеннями:

1) нагляд прокуратури - це, як вже наголошувалось, окремий і специфічний вид державної діяльності;

2) нагляд прокуратури здійснюється спеціально уповноваженим органом держави (прокуратурою) і від її імені та позавідомчо;

3) винятковість нагляду прокуратури, котра означає неможли­вість його здійснення іншими державними і недержавними органами;

4) здійснення повноважень шляхом перевірки виконання законів.

Окрім прокуратури перевірку виконання законів можуть здійсню­вати й інші державні органи (в Україні таких сьогодні біля сотні). Така діяльність у теорії йменується КОНТРОЛЕМ. У зв'язку з цим право­мірно виникає питання, як узгоджуються терміни "нагляд" і "кон­троль", які виступають формами перевірочної діяльності і які мають схожі окремі методи, способи, прийоми та рішення тощо. На думку російського науковця з прокурорського права М.С. Шалумова, ви­рішення цього питання має "принципове значення не тільки і не стільки для теорії, скільки для практичної реалізації прокурорських функцій".

Узагальнивши різноманітні позиції у вирішенні цього питання, ми погодимось з М.В. Мельниковим, який пропонує розмежовувати поняття "прокурорський нагляд" і "контролююча діяльність" шляхом вичленування "ряду основних відмінностей". До таких відносять:

- контролюючі органи, як правило, входять у систему органів виконавчої гілки влади, а прокуратура - як ми вже з'ясували - самостійний орган влади;

- зовнішній характер здійснення нагляду, оскільки контроль мо­же бути і внутрішнім;

- нагляд, на відміну від контролю, здійснюється без втручання в оперативно-господарську діяльність;

- відмінність в об'єкті, предметі, повноваженнях і засобах на­гляду і контролю, зокрема правом безпосереднього притяг­нення до адміністративної відповідальності наділені тільки контролюючі органи;

- прокуратура здійснює нагляд і за контролюючими органами та ін.

Отже, суть нагляду за додержанням і правильним застосуван­ням законів в Україні полягає у здійсненні Генеральним прокурором та підлеглими йому прокурорськими працівниками, від імені дер­жави, на усій її території, специфічної діяльності, скерованої на ви­вчення ними інформації про порушення законів, в отриманні ними та аналізі різноманітних матеріалів, статистичних даних про роботу піднаглядних об'єктів, котрі можуть містити відомості, які вказують на необхідність у проведенні перевірок своїми силами або із залу­ченням контролюючих органів, в оцінці правових актів з позиції від­повідності їх законам, а також у застосуванні заходів прокурорського реагування з метою усунення виявлених порушень, скасування не­законних рішень та притягнення винних до встановленої законо­давством юридичної відповідальності.

ЗАВДАННЯ цього виду прокурорсько-наглядової діяльності по­лягає в тому, щоб з допомогою повноважень прокурора досягнути:

- чіткого та неухильного виконання законів піднаглядними ор­ганами і установами та їх посадовими особами;

- скасування актів, та припинення діяльності, які суперечать законам та підзаконним нормативним актам.

Безпосередніми об'єктами цього напряму наглядової діяльності прокуратури виступають:

1. Кабінет Міністрів України.

2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

3. Інші органи державного і господарського управління та контролю.

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві Ради, їх ви­конавчі органи.

5. Органи військового управління, військові об'єднання, з'єднання, частини, підрозділи, установи, військові навчальні заклади Зброй­них сил України, Служби безпеки, Прикордонних військ тощо.

6. Політичні партії, громадські організації, масові рухи.

7. Підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, - а також посадові особи цих юридичних осіб та громадяни.

Якщо нагляд за загальним додержанням і виконанням законів порівняти з іншими галузями прокурорського нагляду, тоді ми по­бачимо, що за своїми завданнями, за кількістю і різноманітністю під­наглядних об'єктів, ця галузь є найбільш складною та трудомісткою. До того ж, значення цього виду нагляду, незважаючи на доволі су­перечливу тенденцію до його законодавчого скасування, з кожним роком зростає. Це обумовлено складністю завдань державного еко­номічного і соціального будівництва, розгалуженістю економічних зв'яз­ків між різними суб'єктами господарювання, переходом промисловості і всього господарства держави на рейки ринкової економіки. Актуаль­ність цього виду прокурорського нагляду і залишення його на невизначений строк за органами прокуратури обумовлені також наступним: У державі катастрофічно зростає злочинність, погіршується її кри­міногенна характеристика.

Нестримними темпами зростає організована злочинність і по­рушення законів, пов'язаних з боротьбою із корупцією, порушу­ються принципи соціальної справедливості. Не дотримуються права і законні інтереси громадян - це стало звичним явищем. Постійно ігнорується законодавство у сфері економіки. Усе очевидніше проявляється неспроможність і нездатність не те що відомчих і позавідомчих контролюючих органів, а навіть правоохоронних органів, зменшити вал правопорушень, і особ­ливо, злочинів.

Практика боротьби із правопорушеннями та злочинністю спо­нукала законодавців до позиції, що на сучасному етапі розвитку укра­їнської державності, окрім прокуратури у нас поки що немає іншого державного органу, котрий би взяв на себе наглядову функцію за додержанням і правильним застосуванням законів.

Здійснюючи нагляд за загальним виконанням законів у сфері державного управління, органи прокуратури сприяють виконанню завдань, що стоять перед суспільством і державою щодо покра­щення правопорядку, підвищення добробуту громадян, підвищення їх матеріального становища, забезпечення їх прав і законних інте­ресів тощо. Іншими словами, прокурори, здійснюючи свої повно­важення у цій сфері, вирішують, разом з іншими органами та орга­нізаціями, питання політичного, державного, економічного, соціаль­ного, національного і культурного будівництва.

Від активності, ініціативи, професійної підготовки прокурорських працівників, які здійснюють нагляд за виконанням законів, багато що залежить у сфері укріплення законності у державі; виявлення по­рушень закону і встановлення причин та умов, які їм сприяють. Працівники прокуратури першими стикаються із правопорушниками, вони першими досліджують причини правопорушень, вирішують пи­тання відповідальності винних. Результати їх перевірок слугують ви­хідним матеріалом для розслідування злочинів, пов'язаних із різного виду розкраданнями, шахрайствами, приписками, випуском неякіс­ної продукції тощо.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук