Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ 4. ВИДИ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

4. ВИДИ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
152

4. ВИДИ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

Діяльність прокурорів у галузі нагляду за додержанням і правильним застосуванням за­конів доволі багатогранна. Однак, незважаючи на різноманітність піднаглядних об'єктів та проб­лем щодо забезпечення законності, прокурори повинні вміти, у той чи інший період, обирати ті види нагляду, котрі суттєво відображаються на режимі законності у державі.

У відповідності із Законом та виданими для його розвитку, зга­даними вище наказами Генерального прокурора, основними напря­мами нагляду за додержанням законів виступають:

1. Нагляд за виконанням законів про недоторканність особи; со­ціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, військовослужбовців та членів їх сімей; прав та інтересів соці­альних груп, які потребують державної допомоги і захисту.

2. Законів, що регламентують діяльність партій і громадських об'єд­нань; засобів масової інформації; порядок проведення рефе­рендумів, виборів, мітингів, зборів, вуличних походів, страйків, де­монстрацій тощо.

3. Законодавства про порядок розгляду скарг, особливо з питань виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших соціальних ви­плат; охорони праці, здоров'я, освіти, житлових прав та захисту споживачів; життя і здоров'я військовослужбовців.

4. Законодавства про міжнаціональні, міжконфесійні відносини та міграцію.

Законів про державну службу, зокрема, щодо обмежень заняття підприємницькою діяльністю.

6. Законодавства про адміністративні правопорушення.

7. Законів, спрямованих на реалізацію економічної реформи і роз­виток ринкових відносин, зокрема: про оподаткування, зовніш

­ньоекономічну, банківську, кредитно-фінансову, інвестиційну ді­яльність, ціноутворення, аграрну реформу тощо, а також зако­нодавства про державний бюджет.

8. Законодавства про власність, а також законодавства щодо за­безпечення збереження, використання озброєння, бойової тех­ніки, боєприпасів та військового майна.

Законів про приватизацію державного майна, зокрема щодо за­конності роздержавлення майна, використання коштів та визнан­ня в судовому порядку недійсними договорів відчуження об'єктів державної власності.

10. Природоохоронного законодавства, який здійснюється відповідно до наказу Генерального прокурора N 8 від 2 квітня 1997 року.

11. Законодавства про транспорт, зокрема про безпеку руху заліз­ничного, водного, авіаційного транспорту, збереження вантажів, рухомого складу та суден тощо.

Ведучи мову про названі вище напрями у наглядовій діяльності прокурорів щодо додержання та правильного застосування законів, варто зазначити, що наведений їх перелік не вичерпний. В окремі вже минулі або, в перспективі, майбутні періоди розвитку й діяльності нашої держави виникали або можливо виникатимуть нові проблеми правового і соціального характеру, котрі вже обумовлювали або ви­магатимуть уваги прокурорів щодо здійснення ними відповідного на­пряму наглядової діяльності за виконанням законів у сферах діяль­ності, які ми розглядаємо. Так колись був актуальним такий вид загальнонаглядової діяльності, як: нагляд за виконанням законодавства про запобігання спекуляції, недобросовісному заняттю підприємниць­кою діяльністю, пияцтву тощо.

Перед тим, як перейти до наступного питання про окремі ме­тодики проведення деяких видів прокурорських перевірок щодо на­гляду за додержанням і правильним застосуванням законів, варто зупинитись на загальних питаннях організації роботи органів про­куратури у здійсненні цього нагляду.

До таких можна віднести наступні питання, на які керівникам та безпосереднім виконавцям цього нагляду варто звернути окрему увагу.

- у своїй діяльності орієнтуватись якісними показниками, а не ста­тистичними і зосередити зусилля на профілактичній спрямова­ності нагляду;

- взаємодіяти з відповідними органами влади, місцевого самовря­дування, військового управління і здійснювати заходи, спрямо­вані на фактичне порушення закону та умов, що їм сприяли, ви­ходячи з принципу незалежності прокуратури від органів вико­навчої влади;

- повніше використовувати право прокурора брати участь у засі­даннях місцевих Рад, їх виконавчих комітетів, колегій державних органів, військових рад тощо;

- вдосконалювати та вести пошук нових форм і методів прокурор­ської діяльності;

- наглядову роботу організовувати за предметно-зональним прин­ципом. Для належного спрямування цієї роботи потрібно вивчати й аналізувати стан законності та правопорядку на різних рівнях: у регіоні, на підприємстві, в організації - для чого використовувати дані контролюючих органів, статистики, наглядової слідчої і су­дової практики;

- забезпечити повну та належну якість перевірок додержання за­конності, ретельну підготовку до кожної із них. Перевірки про­водити, переважно, із залученням фахівців. Вимагати від керів­ників та колегіальних органів проведення перевірок і ревізій у межах їх компетенції. У разі невиконання цих вимог, порушувати питання про притягнення таких керівників до установленої за­коном відповідальності;

- у ході прокурорських перевірок виявляти не тільки факти пра­вопорушень, а й винних у їх вчиненні, розміри матеріальних збит­ків та іншої шкоди, причини порушень та умови, які їм сприяли;

- використовуючи у необхідних випадках ст. 18 Закону, реалізувати право викликати керівників піднаглядних об'єктів і заслуховувати на засіданнях колегій прокуратур повідомлення і пояснення з при­воду виявлених порушень законодавства;

- за результатами прокурорських перевірок вживати заходів до усу­нення порушень закону, від кого б вони не виходили, незалежно від будь-якого місцевого, відомчого чи громадсько-політичного впливу, домагатись поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку, до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. У випадках встановлення ознак злочину проти винних, відповідно до вимог ст. 97 КПК України, порушувати кримінальні справи;

заходи прокурорського реагування обирати відповідно до харак­теру виявлених порушень закону. Підвищити якість постанов, протестів, приписів, позовів. Контролювати належний та своє­часний розгляд цих документів. Практикувати проведення кон­трольних перевірок щодо дієвості вжитих заходів. У випадках не­виконання законних вимог прокурора або несвоєчасного на них реагування, порушувати питання про відповідальність винних у цьому посадових осіб.

наглядаючим прокурорам особисто здійснювати постійний кон­троль за організацією роботи щодо здійснення прокурорських перевірок. Вимагати від підпорядкованих прокурорів чи проку­рорських працівників підвищення рівня та ефективності цієї ро­боти. Не допускати фактів складання неякісних довідок за ре­зультатами перевірок чи нескладання їх взагалі. Викорінити прак­тику гонитви за цифровими показниками. Зосереджувати увагу підпорядкованих працівників на підвищенні ефективності проку­рорського нагляду, який би дієво впливав на стан зміцнення за­конності;

регулярно оприлюднювати через засоби масової інформації най­більш актуальні проблеми прокурорської діяльності, результати перевірок та вжиті заходи щодо усунення порушень закону; копії документів прокурорського реагування, одночасно з їх ви­несенням, скеровувати до вищестоячих прокуратур. Управлінням і відділам узагальнювати і вивчати їх для забезпечення єдиної правозастосувальної практики органів прокуратури. Неякісні до­кументи відкликати та реагувати на безвідповідальне ставлення до їх підготовки. Документи реагування, адресовані державним та іншим органам вищого рівня, вносити відповідно через Генераль­ного прокурора, прокурорів обласного рівня та прирівняних до них прокурорів;

вважати обов'язком підрозділів, якими порушуються кримінальні справи, у взаємодії зі слідчими підрозділами забезпечувати кон­троль за результатами розслідування. За кожним фактом не­обгрунтованого порушення кримінальної справи, як і їх закриття, проводити відповідні перевірки і, залежно від їх результатів, реа­гувати тощо.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук