195

---

15.3. Виконання органами прокуратури звернень про правову допомогу в кримінальних справах

З метою забезпечення належної організації діяльності органів прокуратури в галузі міжнародного співробіт­ництва Генеральний прокурор України видав Інструкцію про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу в кримінальних справах та Інструкцію про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного спів­робітництва, які здійснюються органами прокуратури України. Указані інструкції затверджено Наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 7 травня 2004 р. "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги". Інструкція про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України, регла­ментує організацію в органах прокуратури зустрічей, переговорів, консультацій та інших протокольних заходів із представниками міжнародних організацій та інозем­них органів, а також порядок виїздів працівників органів прокуратури в закордонні службові відрядження та порядок листування з органами прокуратури, юстиції та іншими державними установами іноземних держав і міжнародними організаціями. Передбачені в інструкції рекомендації, як правило, стосуються керівників Гене­ральної прокуратури й прокуратури обласного рівня, які відповідають за їх організацію і виконання.

Інструкція, що регламентує правову допомогу в кри­мінальних справах, стосується всіх ланок прокурорської системи, тому доцільно детально розглянути її окремі рекомендації.

Порядок підготування органами прокуратури України звернень про правову допомогу. У разі потре­би в отриманні міжнародної допомоги при розслідуванні кримінальної справи слідчий (прокурор) перш за все з'ясовує наявність договірних відносин

України з конкрет­ною державою. За наявності такого договору звернення складається з дотриманням його вимог. За відсутності договору всі питання вирішуються через дипломатичні канали України.

Звернення про правову допомогу повинне мати чітко визначені реквізити:

- назву органу, що розслідує справу;

- посилання на чинну угоду про надання правової до­помоги, а за відсутності договірних відносин обґрунто­вується необхідність надання допомоги на засадах взаємності;

- опис подій, які є предметом розслідування, їх юри­дичну кваліфікацію з викладом відповідних статей Кри­мінального кодексу України;

- прізвище, ім'я, по батькові та процесуальне станови­ще осіб, яких стосується звернення, відомості про місце їх перебування.

Звернення може містити й інші дані.

Процесуальні рішення в справі - постанови про про­ведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно тощо, затримання, направлення справи за підслідністю та інші - додаються до звернення про виконання процесуальних дій, видачу правопорушника або передачу кримінального переслідування.

У випадках, коли передається кримінальна справа, матеріали дослідчої перевірки за кордон, їх копії залишаються в органі, який проводив розслідування або перевірку.

Звернення про правову допомогу надсилається до Генеральної прокуратури України через прокуратуру обласного рівня з відповідним листом керівника проку­ратури, у якому обґрунтовується необхідність отримання правової допомоги від компетентних органів іноземної держави. Якщо міжнародні правові акти надають можливість прокурорам обласного та районного рівнів безпосередньо звертатися по правову допомогу, то таке право необхідно використовувати.

Звернення про правову допомогу в кримінальних справах та документи, що додаються до них, складаються державною мовою Украши й повинні бути засвідчені підписом посадової особи та скріплені гербовою печат­кою органу, який ці документи видав. Усі вони перекла­даються мовою запитуваної сторони або передбаченою договором і повинні бути скріплені гербовою печаткою.

Порядок виконання органами прокуратури звернень про правову допомогу. У разі отримання з-за кордону звернення про правову допомогу необхідно з'ясувати такі обставини:

- дотримання порядку передачі звернення в Україну;

- додержання вимог міжнародного договору щодо змісту й форми звернення;

- можливість виконання звернення відповідно до вимог чинного законодавства України.

За відсутності обставин, які згідно з чинним законо­давством Украши та положенням міжнародних договорів перешкоджають наданню правової допомоги, із залучен­ням відповідних органів дізнання чи слідства організо­вується проведення запитуваних процесуальних дій, ви­конання звернень про передачу кримінального переслідування або проведення перевірки наявності можливих перешкод у видачі особи.

Процесуальні документи, отримані за результатами виконання звернення про правову допомогу, засвідчу­ються підписом компетентної правової особи та гербовою печаткою органу, який видав ці документи, і переда­ються за кордон у порядку, установленому міжнародним договором.

Звернення про правову допомогу, за винятком випад­ків, коли міжнародним договором України передбача­ється можливість їх направлення або отримання безпосе­редньо прокуратурою обласного рівня, надсилаються за кордон, отримуються з-за кордону через Генеральну прокуратуру України.

Звернення про правову допомогу, що надсилаються за кордон, підписує начальник управління міжнародних зв'язків Генеральної прокуратури України, керівництво відповідної прокуратури обласного рівня, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Заслуговує на особливу увагу додержання Україною порядку видачі осіб для кримінального переслідування або виконання вироку на території іншої держави, а також клопотань про порушення або передачу кримі­нального переслідування осіб.

Законом України "Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р., Додат­кового протоколу 1975 р. та Другого додаткового прото­колу 1978 р. до Конвенції" від 16 січня 1998 р. визначено, що на Генеральну прокуратуру України покладаються повноваження щодо видачі осіб на запити органів досудового слідства іноземних держав. Така ж норма закріплена й у ст. 80 Конвенції СНД про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 1993 р. Видачу Україною особи, яка перебуває на її території, може бути здійснено для її кримінального переслідування або виконання вироку суду у випадках, коли:

1) особа вчинила злочин, за який може бути покарана позбавленням волі на строк не менш одного року або більш суворим покаранням;

2) іноземна держава Гарантує, що особа буде переслідуватися тільки за злочини, як вказані в запиті, після відбування покарання може покинути територію даної держави, а також не буде видана третій державі без згоди України;

3) особу засуджено до позбавлення волі на строк не менше ніж шість місяців або до більш тяжкого покарання.

Водночас видача особи з території України не допускається, коли:

1. Особа є громадянином України.

2. Є достатні підстави вважати, що запит спрямо­ваний на переслідування, засудження чи покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соці­ального походження, майнового стану, місця проживан­ня, за мовними чи іншими ознаками або до особи буде застосовано катування.

3. Злочин, який скоїла особа, є предметом розсліду­вання або суворого розгляду в Україні.

4. Особа за те ж саме діяння вже відбула покарання в Україні за вироком суду або кримінальну справу було закрито.

5. Притягнення особи до відповідальності буде здійснено в надзвичайному суді іноземної держави або з метою виконання вироку цього суду.

Перелічені підстави забороняють Україні видачу особи іноземній державі. Є також підстави, що дозволяють Україні відмовити іншій державі у видачі особи.

До них відносяться такі обставини:

1. Видача особи може завдати шкоди суверенітету України, її безпеці, суспільному порядку й іншим важли­вим інтересам.

2. Особу, видача якої запитується, буде піддано кримі­нальному переслідуванню за військовим правом або законом.

3. Діяння, що є підставою для запиту про видачу особи, не є злочином за кримінальним законом України.

4. Особа, видача якої запитується, за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю.

5. Діяння, що є підставою для запиту про видачу особи, скоєно на території України або проти інтересів України за межами її території.

При виконанні запитів про видачу правопорушників прокурори повинні детально перевіряти обставини, які перешкоджають видачі, і суворо їх дотримуватися. Матеріали таких перевірок надсилаються до Генеральної прокуратури України, яка на підставі цих матеріалів повідомляє про це компетентні органи відповідної держави, зазначивши підстави відмови про видачу особи.

При задоволенні запиту про видачу особи Генеральна прокуратура України повідомляє державу про місце й дату видачі, а також надає доручення Міністерству внутрішніх справ України та Державному департаменту України з питань виконання покарань про організацію передачі цієї особи компетентним органам іноземної держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом, тому й рішення, прийняті Генеральним прокурором України, заінтересовані особи можуть оскаржити до суду. Аналіз практики застосування Україною чинних міжнародних договорів про надання правової допомоги дозволяє стверджувати, що наша держава виконує в повному обсязі всі міжнародні угоди, що свідчить про позитивну діяльність органів прокуратури з цих питань. Напрямком прокурорської діяльності є співробітництво з правоохо­ронними органами інших держав у галузі надання правової допомоги, що ґрунтується на загальновизнаних нормах міжнародного права й укладених Україною міждержав­них договорах.

 

 

< Попередня   Наступна >