201

---

Тема 2. Державно-правовий та суспільний розвиток античних полісів Північного Причорномор’я

Державний устрій. З VII ст. до н.е. в Північному Причорномор’ї греками-колоністами починають засновуватися міста-держави (поліси). Найвідоміші з них – Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Феодосія. Ольвія та Херсонес, наприклад, розвивалися як демократичні республіки, Пантикапей – як аристократична (до утворення Боспорського царства).

Законодавчими органами влади в полісах вважалися Народні збори (еклезія) та Рада (буле). Народні збори розв’язували питання відносно зовнішньої політики, оборони держави, виборів посадових осіб тощо. Рада – постійно діючий орган влади, яку обирали Народні збори. Вона готувала рішення Народних зборів, перевіряла кандидатів на виборні посади, контролювала їх.

Виконавчу владу здійснювали магістратури (колегії), або магістрати (посадові особи). Вищою магістратурою була колегія архонтів, яка керувала всіма іншими колегіями (стратегів, агрономів, астиномів тощо). Серед урядовців згадуються номофілак (наглядав за дотриманням законів), ойконом (скарбник), гімнасіарх (відав вихованням юнацтва) тощо.

Суспільний устрій. Соціальна структура суспільства складалася з вільного та невільного населення. Вільне населення в свою чергу поділялось на повноправних і обмежених у правах громадян. Таким чином, вільне повноправне населення античних міст – це аристократія (судновласники, купці, землевласники) та демос (ремісники, землероби). До вільного, але обмеженого у правах населення відносились іноземці (метеки) та вільновідпущеники (колишні раби, яким було надано свободу). Склад невільників – рабів поповнювався полоненими, дітьми рабів, проданими в рабство. Раби поділялись на державних, храмових, приватновласницьких.

Джерела та основні риси права. Основними дж

ерелами права в полісах, були мононорми, декрети Народних зборів та Ради, розпорядження колегій.

Цивільне право. Існувало поняття приватної власності на землю, рухоме і нерухоме майно, худобу, рабів. Розвинутим було зобов’язальне право, що регулювало відносини кредиту, дарування, купівлі-продажу, оренди.

Кримінальне право. Виділялися злочини: проти держави (спроба перевороту), проти приватної власності (крадіжка), проти особи (убивство). У виді покарань застосовувалися: страта, вигнання, конфіскація майна, штрафи, повернення в рабство.

Судочинство. Судовий процес мав змагальний характер – позивач і відповідач самі захищалися, наводили докази, приводили свідків. Системи апеляцій та касацій не існувало, вердикт виносився голосуванням.

 

< Попередня   Наступна >