135

---

Тема 2. Україна в добу гетьманата П. Скоропадського (1918 р.)

29 квітня 1918 р. в Києві, на хліборобському з’їзді, який скликав Союз земельних власників, гетьманом України обрали генерала П. Скоропадського. А в ніч на 30 квітня його прихильники, за підтримки окупаційної німецької влади, захопивши всі державні установи в Києві, здійснили державний переворот. Центральна Рада припинила своє існування. У країні проголосили Українську Державу з гетьманом на чолі.

Державний устрій. 29 квітня 1918 р. були оприлюднені конституційні акти – „Грамота до всього українського народу” та „Закони про тимчасовий державний устрій України”. Саме „Законами” вводилася нова назва України – Українська Держава. Гетьман оголошувався найвищим носієм влади, якому належали законодавчі, виконавчі, військові, судові та адміністративні повноваження, всі внутрішні та зовнішні справи, головне командування армією і флотом. У майбутньому передбачалося скликання парламенту – Сейму. Рада Міністрів виконувала функції уряду на чолі з отаман-міністром. Організаційні питання вирішувала Мала Рада Міністрів.

Місцеве управління відповідало старому адміністративному поділу на губернії, повіти, волості, села та міста, куди призначалися гетьманом відповідні старости, яким належала вся повнота влади. У вересні 1918 р. відновилася діяльність земств.

Судова система. На початковому етапі її існування продовжували діяти суди, створені Центральною Радою. 8 липня 1918 р. законом гетьмана було створено Державний Сенат – вищу судову, касаційну та наглядову інстанцію в державі на чолі з Президентом. У Сенаті запроваджувалися посади прокурорів і товаришів прокурора. Прокуратура підпорядковувалася міністру юстиції, який одночасно займав посаду Генерального прокурора.

Той же закон 8 липня 1918 р. відновив діяль

ність судових палат, мирових та апеляційних судів. Законом „Про організацію військово-судових установ та їх компетенцію” створювалися вищі військові суди (київський та катеринославський), штабні суди.

Законодавство. За період правління гетьмана П.Скоропадського були ухвалені важливі законодавчі акти, а саме:

„Закон про тимчасовий державний устрій України” (29 квітня 1918 р.) визначав структуру та принципи функціонування Української Держави на період до скликання сейму.

„Закон про громадянство Української Держави” (2 липня 1918 р.) обумовлював, що усі, хто жив в Україні на момент видання закону, ставали громадянами. Подвійне громадянство не допускалося.

„Тимчасовий закон про верховне управління державою...” (1 серпня 1918 р.) згідно з яким, створювався тимчасовий уряд – на випадок смерті чи тяжкої хвороби гетьмана.

Гетьманський режим протримався в Україні до 14 грудня 1918 р. коли П. Скоропадський зрікся влади і виїхав до Берліна.

 

< Попередня   Наступна >