117

---

Тема 3. Україна за часів Директорії (1918 – 1920 рр.)

18 грудня 1918 р. війська, утвореної напередодні Директорії (в складі п’яти осіб: В. Винниченко, С. Петлюри, П. Андрієвського, А. Макаренко, Ф. Швеця) вступили в Київ і в Україні відновилася УНР.

Державний устрій. Центральну державну владу (законодавчу, виконавчу, судову та військову) зосереджувала у своїх руках Директорія УНР. Директорія призначала виконавчо-розпорядчу владу – Раду Народних Міністрів. Чіткого розмежування повноважень Ради з Директорією теж не було. Усвідомлюючи і декларуючи тимчасовий характер діяльності, Директорія намагалася створити постійно діючий парламент. Першою спробою став Конгрес трудового народу, обраний за принципом територіального представництва і скликаний 22 – 28 січня 1919 р. у Києві, який ухвалив „Акт злуки” з ЗУНР та прийняв „Закон про форму влади на Україні”. Згідно з яким створювалася Президія Конгресу та комісії в складі Директорії. Проте більше скликати сесію Конгресу не вдалося.

Влада на місцях передавалася губернським, повітовим та волосним комісарам і отаманам, яких призначала Директорія. Директорія відновила дореволюційні земські (зібрання та управи) і міські (думи та управи) органи самоврядування. Окрім того, паралельно з ними продовжували повсюди діяти ради депутатів (робітничих, селянських, солдатських). Хоча, в цілому, на місцях панувала отаманщина – влада місцевих авторитетів, особливо в повітах і волостях (Зелений, Махно).

Судова система. 2 січня 1919 р. було поновлено роботу Генерального Суду, створеного Центральною Радою, який став називатися Найвищим судом. Було відновлено апеляційні та мирові суди, впроваджені УЦР та створено надзвичайні військові суди.

Силовими структурами Директорії стала армія УНР, відновлена міліція.

: justify;">Законодавство. На території „другої” УНР діяли закони російських урядів, Центральної Ради, гетьмана і навіть радянської влади. З-поміж нормативно-правових актів Директорії вирізнялися:

Закон „Про землю в УНР” (8 січня 1919 р.) скасовував приватну власність на землю.

Закон „Про форму влади на Україні” (28 січня 1919 р.) визначав передачу усієї влади Директорії.

Законом „Про порядок внесення і затвердження законів в УНР” (14 лютого 1919 р.) регламентувався законодавчий процес в УНР.

Закон „Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР” (12 листопада 1920 р.) вводив зміни в законодавчому процесі.

 

< Попередня   Наступна >