Головне меню
Головна Підручники Правознавство Правознавство: Навчальний посібник Тема 4. Західноукраїнська Народна Республіка (1918 – 1923 рр.)

Тема 4. Західноукраїнська Народна Республіка (1918 – 1923 рр.)

Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник
136

Тема 4. Західноукраїнська Народна Республіка (1918 – 1923 рр.)

У дні розпаду Австро-Угорської монархії створена у жовтні 1918 р. у Львові Українська Національна Рада 1 листопада 1918 р. проголосила про утворення в Галичині та на Буковині української держави. 13 листопада 1918 р. вона дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Державний устрій. Вища законодавча влада в державі належала Українській Національній Раді, яка мала право ухвалювати закони. Очолював її президент. Рада формувала колегіальний орган влади – Виділ з 9 чоловік, що виконував функції глави держави. У майбутньому передбачалося скликання однопалатного Сейму. Рада формувала уряд – Державний Секретаріат з 14 секретарств на чолі з прем’єром.

Місцевими органами влади стали: в повітах – повітові комісари, призначені держсекретарем внутрішніх справ, та обрані прибічні ради; у селах та містах – громадські і міські комісари теж з обраними прибічними радами.

Судовими органами ЗУНР були окружні та повітові суди. Вищою судовою інстанцією мав бути Вищий суд у Львові, а найвищою – Найвищий державний суд. З 30 листопада 1918 р. при кожній військовій команді запроваджувалися польові суди. Структура військових судів виглядала таким чином: військові окружні суди, Найвищий військовий суд, Верховний військовий суд. Окрім того, в правоохоронній системі ЗУНР повноцінно функціонували прокуратура, адвокатура і нотаріат.

Законодавство. З-поміж нормативно-правових актів Української Національної Ради вирізнялися:

„Тимчасовий Основний закон” (13 листопада 1918 р.) визначав назву держави, її територію, суверенітет, представницькі органи влади, герб і прапор.

Законом „Про Виділ Української Ради” (4 січня І919 р.) було утворено

колегіальний орган влади в державі з 9 осіб на чолі з президентом.

Закон „Про державну мову” (15 лютого 1919 р.) проголошував державною мовою – українську.

Закон „Про громадянство та правовий статус чужинців” (8 квітня 1919 р.) визнавав громадянами всіх осіб за їхнім бажанням і власноручною заявою, поданою до 20 травня 1919 р.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук