103

---

§ 5. Суб’єкти податкових правовідносин

Суб’єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового пра­ва і яка може виступати учасником податкових правовідно­син, носієм суб’єктивних прав і обов’язків.

Суб’єкти податкових правовідносин мають правосуб’єктність, що передбачена нормами податкового права і характе­ризується можливістю бути учасником правовідносин, пов’я­заних зі встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів, і мати суб’єктивні права й обов’язки. Для участі у правовідносинах суб’єкти наділені правоздатністю і дієздатні­стю. Фактично вони представляють два елементи досить склад­ної юридичної властивості — правосуб’єктності.

Податкова правоздатність — передбачена нормами подат­кового права здатність мати права й обов’язки щодо сплати податків. Іншими словами, це можливість особи бути учас­ником податкових правовідносин, тобто податкова право­здатність виступає його загальноюридичною властивістю. Змістом податкової правоздатності є сукупність прав і обо­в’язків, що їх суб’єкти можуть мати відповідно до чинного законодавства.

Податкова дієздатність — передбачена нормами податково­го права здатність своїми діями створювати і реалізовувати права й обов’язки. Дієздатність полягає у здійсненні особою дій, спрямованих на:

придбання прав і створення обов’язків;

здійснення прав і обов’язків;

здатність відповідати за податкові правопорушення. Податкові правоздатність і дієздатність доповнюють одна

одну і фактично є взаємозалежними. Правоздатність виникає з моменту появи (народження громадянина, реєстрації юридич­ної особи і т. ін.), дієздатність — по досягненні якоїсь умови (певного вік

у, статусу підприємця тощо). Іноді виникнення правоздатності та дієздатності в податкових правовідносинах збігається в часі (практично одночасно з реєстрацією юридич­ної особи виникає необхідність постановки її на облік у податковій інспекції, а з цього моменту, навіть якщо немає діяль­ності, — обов’язок подавати звітність, отже, відповідати за ухи­лення від цього).

Як суб’єктів можна виділити три групи учасників податко­вих правовідносин:

державу (в особі органів влади, що встановлюють і регу­люють оподаткування);

податкові органи;

платників податків.

Особливим суб’єктом податкових правовідносин є держава. Держава, як носій суверенітету і учасник податкових право­відносин, має важливі особливості і посідає у правовідносинах особливе місце. Державний суверенітет полягає, зокрема, у тім, що держава встановлює податки, наділяє місцеві органи пра­вом встановлювати податки1. У зв’язку з цією діяльністю дер­жава є безпосереднім учасником податкових правовідносин. Стягнення податків, як і їхнє встановлення, слід розглядати як верховенство держави щодо влади, що виникає в процесі життєдіяльності суспільства2.

Діяльність держави як власника податкових надходжень опосередковується правовідносинами, які можна класифіку­вати за різними підставами (за видами податків і зборів; за видами платників тощо), і в яких беруть участь різні органи, суб’єкти, уповноважені державою здійснювати певні дії. На підставі цього виділяють різні державні органи як представ­ників держави: податкові адміністрації, митні органи, подат­кова міліція. Учасниками правовідносин є також державні органи, що виконують різні функції державної влади. Діяльність органів, що діють від імені держави, регулюють в основному закони (а не інші правові акти). Своєрідним є і ме­ханізм контролю за їх діяльністю.

 

1 Див.: Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996 — № 30. — Ст. 141; Стаття 1 Закону України від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування» // Відомості Верховної Ради України. — 1997 — № 16. — Ст. 119.

2 Див.: Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. — М., 1974. — С. 167.

 

< Попередня   Наступна >