§ 9. Особи, що сприяють сплаті податків, зборів і мит

Під особами, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, ро­зуміються зобов’язані особи, від дій яких залежить належне виконання обов’язків платників податків, контроль за повно­тою і своєчасністю сплати податків, зборів і мит до бюджетів і надання інформації про платника податків, необхідної для на­рахування податків і зборів.

Суб’єкти, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, є зобо­в’язаними, тобто їхні обов’язки чітко встановлені законодав­ством. До суб’єктів, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, належать:

банки і фінансово-кредитні установи;

податкові агенти;

збирачі податків, зборів і мит.

Банки і фінансово-кредитні установи як суб’єкти, що спри­яють сплаті податків, зборів і мит, виконують доручення плат­ників податків про перерахування податків і зборів у бюджет у встановлений законодавством термін. Цей обов’язок банків і фінансово-кредитних установ має законодавче закріплення. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування», банки й інші фінансово-кре­дитні установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) про перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) у Державний бюджет України і місцеві бюджети у встановлений законами України термін1. Як особи, що сприяють сплаті податків зборів і мит, банки й інші фінансово-кредитні установи відповідно до ч. 1 ст. 12 За­кону України «Про систему оподаткування» зобов’язані пода­вати державним податковим органам на їхній запит відомості про наявність і рух коштів на поточних і депозитних рахунках платників податків — клієнтів цих установ.

Банки і фінансово-кредитні установи виступають зобо

в’я­заними суб’єктами, оскільки їхні обов’язки підкріплюють­ся примусовою силою держави. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему оподаткування» керівники й інші посадові особи банків та інших фінансово-кредитних установ за невиконання вимог, а також за ненадання орга­нам податкової служби у встановлений законом термін по­відомлень про закриття рахунків платників податків чи по­чатку здійснення видаткових операцій по рахунку платни­ка податків до одержання документально підтвердженого повідомлення податкового органу про взяття рахунка на облік в органах податкової служби притягуються до відпові­дальності.

Статус податкових агентів характеризується деякою под­війністю. З одного боку, стосовно платників податків вони пред­ставляють фіскальні органи, оскільки реалізують функції з нарахування, обліку й утримання податку. З іншого боку, у відносинах з податковими органами їм призначено роль зобов’я­заних суб’єктів, що породжує деякі ідентичні обов’язки подат­кових агентів і платників податків перед податковими органа­ми. Пояснюється це також тим, що як суб’єкт податкових пра­вовідносин податковий агент, з однієї боку, виступає як особа, що сприяє сплаті податку, а з іншого — як платник податків, тобто один суб’єкт одночасно є і податковим агентом, і платни­ком податків, і, можливо, навіть більше платником податків, бо під час податкової перевірки контролюючий орган цікавить­ся таким суб’єктом насамперед як платником податків, а в ході перевірки паралельно перевіряються і функції такого суб’єкта як податкового агента. Рішення ж за результатами перевірки приймається щодо платника податків, що одночасно може ви­ступати і податковим агентом.

Слід зазначити, що обов’язки податкового агента виника­ють тільки за наявності реальної можливості утримувати і пе­рераховувати податок платника, тобто за наявності відповід­ного джерела, яке є в його розпорядженні у вигляді коштів платника податків. Якщо у платника податків немає коштів, у податкового агента не виникає обов’язку з утримання і пере­рахування податку до бюджету. Однак така ситуація спричи­няє обов’язок податкового агента повідомити податковий орган про неутримання податку в закріплений законодавством термін.

Збирачі податків, зборів і мит (далі — збирачі податків) — це особи, що здійснюють приймання таких коштів від плат­ників податків (платників зборів і мит), контролюють їхню сплату і перераховують до бюджету на основі податково-пра­вових або інших норм. Такими діями збирачі податків сприя­ють податковим органам, бо виступають суб’єктами, що здійснюють «первинний» контроль за повнотою і своєчасністю сплати обов’язкових платежів.

На відміну від податкових агентів, збирачі податків, насам­перед, не виплачують доходи платникам податків і не мають повноважень з утримання податків, і, далі, збирачі податків здійснюють приймання коштів у платників податків з волеви­явлення останніх, як правило, платник податків вносить той чи інший обов’язковий платіж за здійснення в його інтересах юридично значущих дій. У податковому законодавстві Украї­ни не закріплені окремо обов’язки і права збирачів податків, однак їхні функції закріплено безпосередньо тими норматив­ними актами, що регулюють винятково діяльність таких суб’єктів. Є два основні обов’язки збирачів податків: 1) прий­мання обов’язкових платежів, у встановлених законодавством випадках, і здійснення контролю за повнотою і своєчасністю їхньої сплати; 2) надання інформації в термін, визначений за­конодавством, у відповідні державні органи (податкові орга­ни, органи Пенсійного фонду, Фонду соціального страхуван­ня, державні статистичні органи тощо).

 

1 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №16. — Ст. 119.

< Попередня   Наступна >