Головне меню

1.3. Принципи податкового права

Податкове право - Гега П.Т., Доля Л.М. / Основи податкового права
87

1.3. Принципи податкового права

Термін принцип права давно відомий юридичній док­трині та практиці. Під ним розуміються або найбільш загальні норми права, або принципи-ідеї.

У податковому праві головне місце займають принципи-норми, закріплені в конституціях, конституційних, орга­нічних законах, у деяких нормативних актах виключно податкового характеру та ін. Але разом із тим ця підга-лузь фінансового права базується і на постулатах, що існу­ють «...у формі норм традиційного характеру, які беруть участь у формуванні правової свідомості населення».

Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні податкового права. Будучи основними принципами нор­мативного регулювання, вони задають тон усій наступній правотворчості в податковій сфері, гарантуючи її логіч­ність, безперервність та збалансованість.

Діючі в державі податкові закони та інші правові акти фіскального характеру мають порівнюватися з цими постулатами і ні в якому разі не суперечити їм, оскільки принципи виступають у ролі гарантів дотримання ос­новних прав людини — найвищої цінності у суспільстві.

Крім того, ці постулати забезпечують взаємозв'язок податкового права, податкового законодавства і податко­вої політики, сприяють відміні застарілих та прийняттю нових юридичних норм. Велика роль їх у формуванні судової практики з додаткових питань, у заповненні про­галин, які часто зустрічаються в нормативних актах фіс­кального характеру, а також у тлумаченні чинного зако­нодавства.

Поряд з уже названими функціями принципи подат­кового права виконують ще одне дуже важливе завдан­ня: вони виступають у ролі основних критеріїв для оцінки якості податкової системи країни.

Що стосується питання про конкретний набір вимог, які належить

враховувати законодавцю при встановленні податкових правил, то в наукових дослідженнях зустріча­ються різноманітні моделі його рішення.

Адам Сміт у своєму класичному творі «Дослідження про природу та причини багатства народів» відніс до основних податкових постулатів справедливість, визна­ченість, зручність для платника податків і економію1.

З часом цей перелік було доповнено принципами забезпечення достатності та рухливості податків (пода­ток може бути збільшено або зменшено відповідно до об'єк­тивних потреб і можливостей держави), вибору джерела та об'єкта обкладення, одноразовості обкладення.

До найбільш важливих принципів побудови та при­значення системи оподаткування слід віднести принци­пи: одноразовості оподаткування, що означає — один і той же об'єкт може підлягати лише одному виду опо­даткування і тільки один раз протягом оподатковуваного періоду; соціальної справедливості, що передбачає вста­новлення рівних умов оподаткування для всіх підпри­ємств та організацій незалежно від форм власності; обо­в'язковості, що означає — порушення службовими осо­бами податкового законодавства тягне за собою адміні­стративну, кримінальну чи дисциплінарну відповідаль­ність; економічної доцільності, що є основоположним у визначенні переліку як об'єктів оподаткування, так і видів податків, розміру ставок податків та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншого погляду на прин­цип економічної доцільності. Вони вважають, що даний принцип є дуже розпливчатим і тому замість нього про­понують встановити принцип створення дійових стимулів для підвищення ефективності виробництва, економічно­го використання ресурсів та охорони навколишнього середовища.

У правовій науці прийнято розпізнавати загально-правові (загальногалузеві) та специфічні (галузеві) прин­ципи.

Загальноправові принципи відображено та закріплено в усіх-галузях права — в цивільному, адміністративному, фінансовому, кримінальному і т. д. До таких принципів належать законність, заперечення зворотної сили закону.

Принцип законності є, як відомо, загальним для всіх галузей права, в тому числі для фінансового, складовою частиною якого є податкове право.

Законність можна визначити як обов'язкове (неухиль­не) виконання вимог законів та основаних на них підза-конних актів органами державної влади і управління, органами самоврядування, посадовими особами, грома­дянами та їхніми об'єднаннями. Іншими словами, за­конність — це обов'язкове виконання вимог законодав­ства усіма суб'єктами права.

Принцип заперечення зворотної сили закону прояв­ляється в тому, що закони, які приводять до зміни розмірів податкових платежів, зворотної сили не мають. На прак­тиці це означає, що нещодавно прийнятий закон не поши­рюється на відносини, які виникли до його прийняття, а тому розмір податкових платежів необхідно обчислюва­ти згідно з нещодавно прийнятим нормативним актом.

Галузеві принципи — це принципи, властиві для кон­кретної галузі права. Зокрема для податкового права як підгалузі фінансового права такі принципи закріплено ст. З Закону України «Про систему оподаткування». До них належать:

— стимулювання підприємницької виробничої діяль­ності та інвестиційної активності — введення пільг з оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на роз­виток виробництва;

— обов'язковість — впровадження норм щодо спла­ти податків та зборів (обов'язкових платежів), визначе­них на підставі достовірних даних про об'єкти оподат­кування за звітний період, та встановлення відповідаль­ності платників податків за порушення податкового за­конодавства;

— рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на рівні при­бутку і пропорційно вищих податків та зборів (обов'яз­кових платежів) — на більші доходи;

— рівність, недопущення будь-яких проявів подат­кової дискримінації — забезпечення однакового підхо­ду до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

— соціальна справедливість — забезпечення соці­альної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосу­вання диференційованого і прогресивного оподаткуван­ня громадян, котрі отримують високі та надвисокі до­ходи;

— стабільність — забезпечення незмінності податків та зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

— економічна обгрунтованість — встановлення по­датків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі по­казників розвитку національної економіки та фінансо­вих можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

— рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з необхідністю забезпечення вчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

— компетенція — встановлення і скасування по­датків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг -їхнім платникам здійснюються відповідно до законо­давства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

— єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначен­ням платника податку та збору (обов'язкового плате­жу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку та збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ста­вок податку та збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податко­вих пільг;

— доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків та зборів (обов'язкових платежів).

Деякі науковці, економісти вважають, що податкова система України в перехідний період має базуватися на таких принципах:

— антициклічний характер;

— цільове призначення податків;

— погодження податкових ставок;

— рівність і справедливість оподаткування;

— відносна стабільність;

— гнучкість податкової системи;

— однозначність тлумачення;

— недопустимість необгрунтованих пільг;

— автоматична індексація податків та зборів;

— відповідальність платників податків;

— системний підхід;

— численність податків.

Втілення їх має сприяти нейтралізації протиріч, які виникають між державою в особі податкових органів і платниками податків, спонукати всіх суб'єктів підприєм­ницької діяльності в Україні вчасно і в повному обсязі виконувати обов'язки із сплати до бюджету частини свого прибутку на потреби держави.

 

< Попередня   Наступна >