85

---

2.2. Податкова система України

У структурі доходів консолідованого бюджету Украї­ни найбільшу питому вагу становлять податок на при­буток підприємств та організацій, податок на додану вар­тість, надходження до Пенсійного фонду і внески до Фон­ду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Всі інші податки, внески та платежі становлять меншу пито­му вагу.

Становлення податкової системи в Україні відбуваєть­ся в складних умовах. Правове регулювання оподатку­вання перебуває поки що в стані, далекому від доско­налості. Довгий час у нашій країн принижувалась роль товарно-грошових відносин, що, в свою чергу, негативно вплинуло на розвиток податкової теорії та практики.

З переходом вітчизняної економіки на ринкові рей­ки з'явилась гостра необхідність у чіткій та докладній юридичній регламентації фінансових і, особливо, подат­кових відносин. При створенні відповідного правового масиву корисне звернення до позитивного досвіду, на­копиченого в країнах з розвинутою ринковою економі­кою, — Великобританії, СІЛА, Франції, ФРН та ін., який не тільки сприяє розробці досконаліших нормативних актів щодо фінансових питань, але й допомагає зрозумі­ти загальні закономірності функціонування і розвитку податкового механізму.

Так, наприклад, законодавча регламентація оподатку­вання в розвинутих країнах дає можливість централізовано керувати податковою системою, перетворюючи її на один з найважливіших важелів економічної політики держа­ви. Водночас така централізація поєднується з гнучкістю, яка забезпечується за рахунок можливості щороку уточ­нювати ставки податків та проводити фіскальну політику відповідно до зміненої економічної кон'юнктури.

В Україні через економічну кризу, характерними ри­сами якої є істотний спад виробництва валового внутрі­шнього продукту і націонал

ьного доходу при загально­му падінні фізичного обсягу товарної продукції та по­слуг, деформуючий вплив руйнівних інфляційних про­цесів на національні системи грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та дефі­циту платіжних балансів і бурхливе соціальне розшару­вання населення та інші об'єктивні й суб'єктивні при­чини, податкова система не набула стабільності і має ба­гато недоліків та суперечностей.

Досі не визначено чіткої концепції побудови систе­ми оподаткування. Це стосується співвідношення підси­стем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих та непрямих податків, визначення об'єктів оподаткування і джерел сплати по­датків, рівня податкових ставок і принципів диференціа­ції їх, напрямків та умов надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відноси­ни і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному разі вони не зможуть повною мірою вико­нувати покладені на них функції.

У літературних джерелах висловлюються різні дум­ки щодо напрямків і підходів удосконалення діяльності податкової системи, схем оподаткування та податкових ставок.

Відомо декілька схем оподаткування, однак серед них правомірно зазначити три основні:

а) стягнення податків з особи як такої залежно від її прибутку або інших властивостей;

б) стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних ресурсів;

в) оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних та юридичних осіб, а також частково їхньої власності.

Але незалежно від схем оподаткування будь-яка по­даткова система має забезпечувати надійне надходжен­ня коштів до дохідної частини бюджету. Прибуток підприємств і додана вартість в умовах нерівно працюю­чої кризової економіки — величини дуже мінливі і не завжди можуть бути придатними як базові показники при оподаткуванні. Це засвідчує й практика, і, зокрема, різниця між прогнозованою та фактично одержаною бю­джетом сумою податкових надходжень.

На думку деяких авторів, визначну роль у податковій системі України мають відігравати податки на майно, на землю і на використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є стабіль­ними, а, значить, створюють гарантію поповнення бюджету і будуть стимулювати ефективне використання при­родних ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.

Для введення в дію таких видів податків необхідне положення про середню норму прибутку, а для цього ма­ють бути юридичне точні відносини між товаровиробни­ками, розрахунки вартості майна, ресурсів тощо.

Останнім часом в Україні особливо гостро постають питання про розміри податкових ставок. Підприємці кри­тикують їх за те, що вони дуже великі і тим самим тис­нуть на виробника, працівники бюджетної сфери — за те, що вони низькі і не дають можливості гідно платити за роботу, бухгалтери — за складність у розрахунках, фахівці податкової служби — за легкість, з якою при ба­жанні від них можна ухилитися та ін.

Однак слід зазначити, що ідеальних податкових сис­тем, які б одночасно задовольняли населення, підприєм­ства та органи влади, немає і бути не може. В Україні зроблено перші кроки в напрямку спрощення механіз­му оподаткування і зниження розмірів ставок податків з урахуванням розширення бази для нарахування подат­ків (головним чином завдяки скороченню та скасуван­ню пільг).

Щодо змін в оподаткуванні доходів громадян, то вони полягають у включенні всіх видів одержаних доходів до сукупного доходу і в здійсненні його оподаткування за помірними прогресивними ставками залежно від розмі­ру річних доходів громадян. При цьому незмінними за­лишаються умова прогресивного збільшення ставки по­датку з більших доходів громадян, а також визначення межі неоподатковуваного доходу і категорії громадян, до яких будуть застосовуватись понижені податкові зобо­в'язання.

Передбачається введення податку на майно підпри­ємств, щоб забезпечити ефективне використання виробни­чих фондів, встановлення оптимальних запасів сировини та матеріалів, готових виробів, а також залучення стабіль­них надходжень до бюджету і податку на нерухоме майно громадян за мінімальною ставкою 0,05 відсотка варто­сті нерухомого майна.

Крім цього, внесено ряд інших змін та доповнень до чинних нормативних актів, зокрема в Закони «Про оподат­кування прибутків підприємств», «Про систему оподат­кування», прийнято Закон України «Про податок на дода­ну вартість» тощо.

У названих нормативних актах визначено і закріпле­но принципи побудови системи оподаткування, подаєть­ся перелік об'єктів оподаткування і видів податків, вста­новлено розміри ставок податків, визначено права, обов'яз­ки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійс­нюють контроль за дотриманням податкового законо­давства. Ними регулюється і ряд інших важливих пи­тань стосовно функціонування податкової системи.

 

< Попередня   Наступна >