47

---

3.1.5. Мито

Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кор­дон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалорне, що нараховується у відсотках до мит­ної вартості товарів та інших предметів, які обклада­ються митом;

— специфічне, що нараховується у встановленому гро­шовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

— комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться, вивозяться чи пересилаються громадянами за митний кор­дон України, встановлено Законом України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року зі змінами та до­повненнями. Законом визначено, що єдиний митний та­риф України — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозять­ся на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України базуєть­ся на міжнародне визнаних нормах і розвивається в на­прямі максимальної відповідальності до загальноприй­нятих у міжнародній практиці принципів і правил мит­ної справи.

Ввізне мито нараховується на товари та інші пред­мети при ввезенні їх на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:

— щодо товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі вста­новлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

— щодо т

оварів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іно­земні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги з мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

До решти товарів та інших предметів застосовують­ся повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші пред­мети при вивезенні їх за межі митної території України.

На окремі товари та інші предмети можуть встанов­люватися сезонні ввізне і вивізне мита на строк не більше чотирьох місяців з моменту встановлення їх.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів неза­лежно від інших видів мит можуть застосовуватися:

1) спеціальне мито. Воно застосовується: як захис­ний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; як запобіжний захід щодо учасників зовнішньо­економічної діяльності, котрі порушують загальнодер­жавні інтереси в цій галузі» а також як захід для припине­ння несумлінної конкуренції у випадках, що визначають­ся законами України; як захід у відповідь на дискримі­наційні дії та недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтере­сів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

2) антидемпінгове мито. Застосовується у випад­ках: ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їхню конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним вироб­никам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробниц­тва подібних товарів в Україні; вивезення за межі мит­ної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо^ конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загаль­нодержавним інтересам України;

3) компенсаційне мито. Застосовується у випадках: ввезення на митну територію України товарів, при вироб­ництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує зав­дати шкоди вітчизняним виробникам подібних або без­посередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає органі­зації або розширенню виробництва подібних товарів в Украї­ні; вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно ви­користовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплаче­на або підлягає сплаті за них на момент перетину митно­го кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включе­но до рахунку-фактури:

— на транспортування, навантаження, розвантажен­ня, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

— комісійні та брокерські;

— плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предме­тів і яку має бути оплачено імпортером (експортером) пря­мо чи побічно як умову ввезення (вивезення) їх. При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів або в разі неможливості перевірки її обчислен­ня митні органи України визначають митну вартість по­слідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші пред­мети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах.

Мито вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна ва­люта перераховується у валюту України за курсом На­ціонального банку України, який застосовується для роз­рахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а за това­ри та інші предмети, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Поря­док надання відстрочки та розстрочки сплати мита вста­новлюється Державним митним комітетом України.

Законом визначено пільги із сплати мита та порядок повернення надміру стягненого та стягнення недобрано­го мита. Так, сума надміру стягнутого мита підлягає по­верненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформ­лення. Мито, не сплачене в строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стя­гується за розпорядженням митних органів України в безспірному порядку.

Вчасно не сплачене мито стягується за весь час забор­гованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 від­сотка суми недоїмки за кожний день прострочення, вклю­чаючи день сплати.

Законом України «Про звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) грома­дянами за митний кордон України» від 5 травня 1996 ро­ку громадянам заборонено вивезення за межі митної території України:

а) предметів, на які встановлюються державні дотації, крім предметів особистого користування;

б) предметів (або їхніх частин) промислового призна­чення (обладнання, комплектуючі, матеріали тощо), що застосовуються у виробничій сфері, перелік яких визна­чається Кабінетом Міністрів України;

в) коштовних металів, коштовного каміння та виробів з них, культурних цінностей з метою відчуження їх,

 

< Попередня   Наступна >