3.1.4. Податок на доходи фізичних осіб

Цей податок обчислюється згідно з Декретом Кабіне­ту Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про при­бутковий податок з громадян» зі змінами і доповнен­нями.

Суб'єктами оподаткування є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства — як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця прожи­вання в Україні.

Об'єктом оподаткування є сукупний оподаткову­ваний дохід громадян за календарний рік (складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержа­ний із різних джерел як на території України, так і за ЇЇ межами. Об'єктом оподаткування у громадян, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний із джерел в Україні.

До сукупного оподатковуваного доходу включають­ся одержані за місцем основної роботи (служби, навчан­ня) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, доходи у формі дивідендів за акціями, доходи, одер­жані внаслідок розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб'єктів під­приємницької діяльності, а також інші доходи, що утво­рилися в результаті надання за рахунок коштів підпри­ємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб'єктів під­приємницької діяльності своїм працівникам матеріаль­них і соціальних благ у грошовій та натуральній формах.

Оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчан­ня), вважаються доходи, одержані від підприємств, уста­нов та організацій усіх форм власності, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, з котрими громадя­нин має трудові відносини за умови обов'язкового веден­ня в цьому місці трудової книжки і провадження відра­хувань до фонду соціального страхування.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» визначені розміри місячного сукупного оподатковуваного доходу громадян та ставки податку. Проте, відрахування при­буткового податку з громадян здійснюються відповідно до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р\ «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та став­ки прогресивного оподаткування доходів громадян» за такими ставками:

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (у національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами. Сплата податку з дохо­дів, одержаних в іноземній валюті, провадиться у грив­нях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховують­ся в гривні за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.

Із сум авторських винагород, що виплачуються спадко­ємцям повторно або неодноразово, податок нараховуєть­ся до джерел виплати в складі сукупного оподатковува­ного річного доходу за наведеними ставками, збільше­ними вдвічі, але не більше 70 процентів.

Із сум доходів, одержуваних громадянами — заснов­никами та учасниками підприємств у формі дивідендів за акціями і внаслідок розподілу прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав, податок на­раховується до джерел виплати в складі сукупного опо­датковуваного річного доходу за ставкою 15 процентів.

Нарахування, утримання і перерахування до бюдже­ту прибуткового податку з громадян здійснюється під­приємствами, установами, організаціями всіх форм влас­ності та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, котрі провадять виплати доходів. Обчислення податку протягом року провадиться із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу. При цьо­му для громадян, котрі мають право на одержання пільг, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу змен­шується на розмір цих пільг.

Обчислення податку і перерахунок провадяться до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової адміністрації за місцем проживання плат­ника.

До сукупного оподатковуваного доходу не включа­ються:

— допомога за державним соціальним страхуван­ням і державним соціальним забезпеченням, крім до­помоги з тимчасової непрацездатності (в тому числі до­помога з вагітності та пологах, з догляду за хворою ди­тиною та ін.)ї

— суми одержуваних аліментів;

— державні пенсії, а також додаткові пенсії, що ви­плачуються з умовами добровільного страхування пенсій;

— компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах у межах норм, передбачених чинним законодав­ством, за винятком компенсації за невикористану від­пустку при звільненні;

— суми грошового забезпечення, грошових винаго­род та інших виплат, одержуваних військовослужбов­цями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;

— суми, одержувані в результаті відчуження майна, яке належить громадянам за правом власності, за нота­ріальне посвідчення якого сплачується державне мито, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті підприємницької та іншої діяльності з метою одержання доходу;

— доходи громадян від продажу вирощеної в особи­стому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянках продукції рослинництва та бджіль­ництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді пер­винної переробки;

— суми, одержувані в результаті успадкування і да­рування, за винятком сум авторської винагороди, одер­жуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступни­ками) авторів творів науки, літератури та мистецтва» а також відкриттів, винаходів та промислових зразків;

— виграші за облігаціями державних позик та лоте­реями, проценти і виграші за вкладами в установах банків, за ощадними сертифікатами та державними казначей­ськими зобов'язаннями;

— суми, одержані громадянами за обов'язковим і доб­ровільним страхуванням (за винятком випадків, коли страхові внески з накопичуваного страхування сплачують­ся за рахунок коштів підприємств, установ та органі­зацій);

— суми матеріальної допомоги як в грошовій, так і в натуральній формі незалежно від її розміру, що надаєть­ся місцевими органами державної виконавчої влади, проф­спілками, фондом соціального страхування, благодійними фондами та іноземними державами на підставі рішень уряду України у зв'язку із стихійним та екологічним лихом, аваріями і катастрофами;

— суми, одержані громадянами в результаті розмі­щення їхніх власних збережень на поточних (депозит­них) рахунках банків України, в тому числі в іноземній валюті;

— суми доходів, що направляються у джерела одер­жання їх на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності;

— суми, що перераховуються за заявами громадян (у тому числі фізичними особами — суб'єктами підприєм­ницької діяльності) до відділень благодійних та екологіч­них фондів, а також підприємствам, установам, організа­ціям, закладам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення, які фінансуються з бю­джету, в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік;

— суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкоджен­ням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника;

— суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших видів донорства, за здавання грудного молока;

— вартість путівок на лікування, відпочинок та в ди­тячі оздоровчі табори, крім туристських і міжнародних;

— суми, одержувані громадянами від органів статис­тики за ведення записів сімейних бюджетів.

— суми доходів осіб, котрі виконують сільськогоспо­дарські та будівельні роботи в сільській місцевості тимча­сово або сезонно, а також членів студентських будівель­них загонів на спорудженні об'єктів у сільській місцевості;

— доходи працівників сільськогосподарських підпри­ємств і рибних господарств незалежно від форм влас­ності та господарювання і риболовецьких колгоспів, одер­жані ними натурою (сільськогосподарською, рибною про­дукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, за винятком продукції, ви­значеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення за­значених доходів провадиться за очікуваною собіварті­стю відповідної продукції.

Згідно з доповненнями, внесеними до законодавчих актів, до сукупного оподатковуваного доходу грома­дян, крім переліку, наведеного вище, не включаються:

— суми плати за утримання та навчання дітей у до­шкільних виховних закладах, закладах загальної серед­ньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих закладах освіти, розташованих на території Украї­ни, за рахунок фізичних або юридичних осіб;

— суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподатку­вання прибутку підприємств»;

— суми, одержані громадянами за здану ними вторин­ну сировину (макулатуру та ганчір'я);

— кошти, внесені фізичними та юридичними особа­ми на пенсійні рахунки, відкриті в уповноважених холдин­говою компанією «Київміськбуд» банках відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в жит­ловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ-міськбуд»;

— кошти, що відповідно до Закону України «Про про­ведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд* виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу);

— вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допо­моги (далі — благодійна допомога), яка надходить у ви­гляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги), на користь осіб, а саме такі види допо­моги.

Цільова або нецільова благодійна допомога, яка над­ходить особам, постраждалим внаслідок:

екологічних, техногенних та інших катастроф у місце­востях, оголошених Президентом України зонами над­звичайної екологічної ситуації;

стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій загально­державного або місцевого характеру, які завдали або ство­рюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому при­родному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'яз­ку з якими рішення про залучення благодійної допомо­ги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів Украї­ни або органом місцевого самоврядування.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, розподіляється через спеціальні позабюджетні фонди, створені державою чи органом місцевого самоврядуван­ня, або через наявну мережу благодійних організацій.

Цільова благодійна допомога, яка надається благодійни­ми організаціями набувачам благодійної допомоги для:

відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, у тому числі на придбання ліків, донорських компо­нентів, протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються виплатами сум страхового відшко­дування з фондів обов'язкового медичного страхування), крім косметичного лікування або протезування, водоліку­вання та геліотерапії, не пов'язаних із хронічними захво­рюваннями; лікування зубів та їх протезування з вико­ристанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальва­нопластики; штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями), операцій з переміни статі, лікування венеричних захво­рювань (за винятком лікування синдрому набутого іму­нодефіциту), лікування від тютюнової чи алкогольної за­лежності. До запровадження системи обов'язкового ме­дичного страхування норми цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отри­маної її набувачем на такі цілі (з урахуванням зазна­чених обмежень);

відшкодування витрат на освіту (навчання) або пере­навчання в закладах освіти набувача благодійної допо­моги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошено­го конкурсу, у тому числі як призначення стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти;

відшкодування витрат на утримання набувача бла­годійної допомоги, який не досяг 18-річного віку, в до­шкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача в реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах, школах мистецтв;

відшкодування витрат на утримання та соціальну адап­тацію інвалідів та престарілих громадян у закладах, при­значених для такого утримання та соціальної адаптації;

відшкодування витрат на харчування та облаштуван­ня на нічліг осіб, які не мають житла, у закладах, що надають такі послуги;

відшкодування витрат на поліпшення умов утриман­ня або медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України;

відшкодування витрат на проведення набувачем бла­годійної допомоги наукових досліджень або розробок за умови, що їх результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших об­межень в оприлюдненні чи безоплатному розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності, отри­маних у результаті таких досліджень або розробок, а та­кож у разі коли отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення будь-яких договірних зобо­в'язань між благодійником або будь-якою третьою осо­бою та набувачем благодійної допомоги в майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодій­ної допомоги. У разі коли після завершення зазначеного наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються об'єкти власності, надані благо­дійною організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний: придбати такі об'єкти власності у такої благодійної організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання; або повер­нути такі об'єкти власності такій благодійній організації чи іншій благодійній організації; або визнати дохід у розмірі звичайної вартості таких об'єктів власності з його включенням до складу декларації із сукупного оподат­ковуваного доходу за наслідками відповідного року;

відшкодування витрат особи, що є членом аматорської спортивної організації, клубу, або окремого спортсмена-аматора на придбання спортивного знаряддя та інвента­рю; оренду або утримання спортивних майданчиків, при­міщень чи споруд; відшкодування витрат, пов'язаних з участю такої особи у спортивних змаганнях. З метою застосування цього абзацу під терміном аматорська спортивна організація, клуб слід розуміти громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отриман­ня доходу; під терміном спортсмен-аматор слід розум­іти особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави або органів місцевого само­врядування;

відшкодування інших витрат набувача благодійної допомоги, якщо його доходи, отримані від інших осіб для здійснення такого відшкодування, звільняються від опо­даткування.

Під терміном відшкодування витрат слід розуміти здійснення благодійною організацією оплати (надання інших видів компенсацій) вартості товарів (робіт, послуг) на користь осіб, що безпосередньо надають такі товари (роботи, послуги) набувачам благодійної допомоги у за­значених випадках. Таке відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок коштів (майна) такої благо­дійної організації, так і за рахунок коштів (майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги. Використання коштів (майна), які надійшли до благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги, на інші потреби не дозволяється. Відшкодування витрат не включає виплату заробітної плати, а також прирівняних до неї виплат та нарахувань відповідно до законодавства.

Набувач цільової благодійної допомоги має право на її використання протягом 12 календарних місяців, на­ступних за місяцем її отримання (її частини), за винят­ком надання благодійної допомоги у вигляді ендавмен-ту. Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься благодійни­ком у банківську або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання пасивних доходів, що виникають внаслідок користування такими коштами (активами) такими установами; при цьому набувач не має права на витрачання основної суми ендавменту. Якщо протягом зазначеного вище строку цільова благодійна допомога не була використана за призначенням її набувачем, вона підлягає поверненню благодійнику в невикористаній сумі протягом кварталу, на який припадає кінець призначеного строку її використання, або протягом цього строку має бути внесена до місцевого бюджету, до якого зарахову­ється податок, стягнутий з такого набувача, у розмірі такої невикористаної суми. У такому ж порядку використо­вуються пасивні доходи, отримані від розміщення такої благодійної допомоги. Набувач цільової благодійної допо­моги має право звернутися до податкового органу з подан­ням щодо продовження строку використання цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використан­ня в зазначені строки. У разі коли податковий орган відмовляє в такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку згідно із законодавством.

Нецільова благодійна допомога, яка надається її на­бувачам, що мають доходи, нижчі за офіційно встановле­ний місячний рівень прожиткового мінімуму у розрахун­ку на кожного набувача, та є: безробітними; пенсіонера­ми; особами з багатодітних сімей; інвалідами; особами, визнаними недієздатними; дітьми-сиротами; особами, які отримують житлові субсидії; особами, які мають статус біженців або є особами з числа депортованих народів.

Не підлягає оподаткуванню нецільова благодійна до­помога, що надається такому набувачеві у розмірах, які не перевищують розмір прожиткового мінімуму (з ураху­ванням його доходів з інших джерел) за відповідний місяць. При отриманні такої нецільової допомоги набу­вач має надати благодійній організації заяву із зазначен­ням суми свого доходу за відповідний місяць (крім без­робітних, пенсіонерів та дітей-сиріт, що отримують дохо­ди з одного джерела або їх не отримують), а благодійна організація має надіслати податковому органові за місцем податкової реєстрації набувача довідку про суму нада­ної благодійної допомоги у порядку, визначеному цим Декретом для виплати неосновних доходів. У разі коли за наслідками податкового року загальна сума нецільо­вої благодійної допомоги, наданої її набувачу (з ураху­ванням доходів з інших джерел), перевищує суму доходу, що дорівнює рівневі прожиткового мінімуму, розрахованого за 12 місяців такого податкового року, зазначене переви­щення підлягає включенню до суми сукупного оподаткову­ваного доходу названого набувача за наслідками податко­вого року та оподатковується за загальними правилами. До сукупного оподаткованого доходу також не вклю­чаються:

— суми, які направляються платниками податку до благодійних установ та організацій, але не більше 4 від­сотків від суми задекларованого сукупного оподаткову­ваного доходу за звітний рік, що враховується під час подання декларації з сукупного оподатковуваного дохо­ду за такий рік (Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» щодо оподаткування благодійної допомоги від 7 грудня 2000 р. № 2136-Ш);

— суми плати за утримання та навчання дітей у до­шкільних виховних закладах, закладах загальної серед­ньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб (За­кони України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з грома­дян» від 13 лютого 1998 р. № 129/98-ВР та «Про внесен­ня змін до деяких законодавчих актів України» від 23 березня 1999 р. № 539-ХІУ);

— суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств» (Закони України «Про вне­сення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 р. № 129/98-ВР);

— суми, одержані громадянами за здану ними вто­ринну сировину (макулатуру, ганчір'я, полімери, склобій, відходи гумові, у тому числі зношені шини) (Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про відходи» від 14 грудня 1999 р. № 1288-ХГУ та

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї­ни щодо відходів» від 7 березня 2002 р. № 3073-Ш);

— кошти, внесені фізичними та юридичними особа­ми на рахунки учасників фондів банківського управлін­ня, відкриті відповідно до Закону України «Про внесен­ня змін до Закону України «Про проведення експери­менту в житловому будівництві на базі холдингової ком­панії «Київміськбуд»;

— кошти, що відповідно до Закону України «Про вне­сення змін до Закону України «Про проведення експе­рименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд* сплачуються фізичним особам згідно з договорами про додаткові пенсійні та про цільові виплати, укладеними в період проведення такого експе­рименту (за винятком випадків, коли кошти зняті учас­ником фонду банківського управління з рахунка такого учасника з порушенням умов, викладених у Правилах фонду банківського управління) (Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про проведен­ня експерименту в житловому будівництві на базі хол­дингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 р. № 1694-ІП та «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України у зв'язку з прийняттям Закону Украї­ни «Про внесення змін до Закону України «Про прове­дення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»);

— стипендії Президента України, що одержані тала­новитими перспективними спортсменами України, чем­піонами Олімпійських та Параолімпійських ігор, і стипен­дії Міжнародного Олімпійського Комітету, а також вар­тість рухомого та нерухомого майна і подарунків, переда­них їм у власність (Закон України «Про підтримку олім­пійського, параолімпіиського руху та спорту вищих досяг­нень в Україні» від 14 вересня 2000 р. № 1954-ІП);

— суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розмі­ру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій (Закон України «Про внесення змін до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 квітня 2001 р. № 2405-Ш);

— доходи учасників фондів банківського управління, що сформовані відповідно до Закону України «Про вне­сення змін до Закону України «Про проведення експе­рименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» (Закон України «Про внесен­ня змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту, в жит­ловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ-міськбуд» від 7 лютого 2002 р. № 3045-Ш);

Під терміном благодійна організація слід розуміти організацію, яка відповідає всім наведеним нижче вимо­гам:

— є неприбутковою організацією, створеною для здій­снення благодійної діяльності відповідно до Закону Украї­ни «Про благодійництво та благодійні організації», яка зареєстрована у відповідному податковому органі як бла­годійна організація та має в установчих документах обо­в'язок з періодичного, але не рідше одного разу на рік, оприлюднення повних звітів про джерела залучення кош­тів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання, а також про надання таких звітів будь-якому благодійнику такої благодійної органі­зації, за запитом останнього;

— є релігійною організацією або професійною спілкою, створеною згідно із законом та зареєстрованою у відпо­відному податковому органі.

Організація не вважається благодійною (незалежно від її організаційно-правового статусу або назви), якщо:

— така організація бере пряму або побічну участь у виборах або рекламуванні будь-якої політичної партії (партійного блоку або об'єднання) або окремої фізичної особи на будь-які виборні посади;

— надходження або активи такої організації вико­ристовуються для отримання вигід або переваг будь-якою фізичною або юридичною особою, крім отримання вигід належними набувачами благодійної допомоги.

Благодійна організація подає звіти про залучення коштів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання у строки та в порядку, встановлені зазначеним Декретом для подання подат­кової звітності з прибуткового податку з громадян.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протя­гом якого одержано дохід, встановленого чинним зако­нодавством розміру мінімальної місячної заробітної пла­ти (неоподатковуваний мінімум).

Сукупний оподатковуваний дохід додатково зменшу­ється на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний до­хід не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством.

Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей — протягом наступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей пода­ються громадянами за місцем їхньої основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриман­ців — не пізніше 15 числа наступного місяця після цієї зміни. При обчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їм одночасно з декларацією про одержані доходи.

Громадянам, котрі перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробіт­ної плати на кожну дитину віком до 16 років провадить­ся щомісячно. В інших громадян зменшення оподатко­вуваного сукупного доходу на зазначену суму провадить­ся податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано дохід.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується до де­сяти неоподатковуваних мінімумів:

а) для громадян, котрі постраждали від Чорнобиль­ської катастрофи і віднесені до І та II категорії;

б) для інвалідів війни І групи.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується до п'я­ти неоподатковуваних мінімумів:

а) для учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій із захисту СРСР із числа військово­службовців, котрі проходили службу у військових части­нах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, для партизанів;

б) для військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, котрі проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

в) для інвалідів з дитинства, інвалідів І і II груп;

г) для громадян, котрі постраждали від Чорнобиль­ської катастрофи і віднесені до ПІ та IV категорій;

д) для батьків і одного з подружжя військовослуж­бовців, котрі загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

е) для одного з батьків, котрий виховує інваліда з ди­тинства; для батьків, котрі виховують двох і більше інвалідів з дитинства, якщо вони проживають разом з ними і потребують постійного догляду;

є) для громадян, реабілітованих відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні

Одним з ефективних механізмів контролю за спла­тою податків фізичними особами є прийнятий 22 грудня 1994 року Верховною Радою України Закон «Про дер­жавний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів*.

Основною метою створення Державного реєстру є за­безпечення повного державного обліку фізичних осіб, котрі постійно проживають в Україні, мають об'єкти опо­даткування, передбачені чинним законодавством, і зобо­в'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові пла­тежі до бюджетів та внески до державних цільових фон­дів, а також осіб, котрі не мають постійного місця про­живання в Україні, але відповідно до чинного законо­давства повинні сплачувати податки в Україні.

Державний реєстр створюється Державною податко­вою адміністрацією України і складається з інформацій­ного фонду, що міститься в базах даних Державної подат­кової адміністрації України, державних податкових ад­міністрацій Автономної Республіки Крим, областей, ра­йонів, міст і районів у містах. Він має забезпечувати:

— організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фі­зичними особами в режимі комп'ютерної мережі;

— взаємодію державних податкових адміністрацій з метою забезпечення контролю за правильністю і вчас­ністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

— організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових адміністрацій з інши­ми державними органами.

До інформаційного фонду реєстру мають включати­ся такі дані:

а) індивідуальні ідентифікаційні номери, що надають­ся фізичним особам — платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя;

б) загальні відомості про фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів, а саме:

— прізвище, ім'я та по батькові;

— дата народження;

— місце народження (країна» область, район, населе­ний пункт);

— місце проживання;

— місце основної роботи;

— види сплачуваних податків та інших обов'язко­вих платежів;

в) інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.

Основними джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних, осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів є:

— дані державних податкових адміністрацій по райо­нах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових пла­тежів;

— інформація підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Національний банк Украї­ни, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, про суми виплачених фізичним особам доходів і утри­маних з них податків та інших обов'язкових платежів;

— інформація виконавчих комітетів місцевих Рад на­родних депутатів та інших органів, уповноважених про­водити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб — суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

— відомості міських та районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, котрі прибули на прожи­вання в даний район або місто чи вибули з них;

— відомості відділів реєстрації актів громадянсько­го стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, котрі померли.

Провадити державну реєстрацію фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності уповноважено підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, ко­мерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, інші органи. За місячний термін вони зобов'язані передавати до державних податкових адміністрацій відомості, на під­ставі яких Державна податкова адміністрація України надає фізичній особі — платникові податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надси­лає до державної податкової адміністрацій за місцем про­живання фізичної особи або за місцем отримання дохо­дів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування карт­ку з ідентифікаційним номером.

Головним користувачем Інформації Державного реє­стру фізичних осіб — платників податків та інших обо­в'язкових платежів виступає Уряд держави та його органи (міністерства, відомства), інші державні органи відповід­но до чинного законодавства.

Діючі в Україні окремі локальні системи реєстрації (запис актів громадянського стану, відображення руху населення та інше) не дають повного уявлення про за­гальний соціальний стан суспільства і недостатні для реалізації цілей соціально-економічної політики. Ство­рення ж Державного реєстру як системи соціально-інди­відуалізованої характеристики людини дасть можливість мати інформацію про стан життєвого середовища кожно­го громадянина, його зміни, ступінь відповідності певним суспільним стандартам. Для країни в цілому Державний реєстр — інформаційна основа для розробки та реалі­зації різноманітних програм національного масштабу.

У разі невчасного залучення громадян до сплати по­датку або неправильного оподаткування їхніх доходів стягнення або повернення відповідної суми податку допу­скається не більш як за три роки до виявлення факту неправильного оподаткування. Не утримані (утримані не повністю або невчасно), а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягу­ються в безспірному порядку податковим органом із підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. Із громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю і не мають розрахункових рахун­ків в установах банків, стягнення прибуткового податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому порядку.

Громадяни, винні у невчасному поданні декларації про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у тому, що немає обліку, або в неналежному веденні обліку доходів та витрат, для яких встановлено обов'яз­кову форма обліку, притягаються податковими органа­ми до адміністративної відповідальності у формі штра­фу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накла­дення адміністративного стягнення, — у розмірі двох мінімальних місячних заробітних плат.

У разі приховування (заниження) громадянами дохо­дів до них застосовуються заходи відповідальності (фінан­сова санкція) у формі стягнення суми прибуткового подат­ку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з урахуван­ням заниженого і прихованого доходу), і штрафу в дво­кратному розмірі від додатково обчисленої суми прибут­кового податку внаслідок збільшення оподатковуваного доходу, а при повторному порушенні протягом року — штрафу в п'ятикратному розмірі від додатково нарахова­ної суми податку, що сплачуються в 15-денний строк від дня прийняття податковим органом відповідного рішення.