Головне меню

3.1.6. Державне мито

Податкове право - Гега П.Т., Доля Л.М. / Основи податкового права
64

3.1.6. Державне мито

Державне мито є платою, яка стягується за здій­снення юридична значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридич­них та фізичних осіб та видачу їм відповідних до­кументів, які мають правове значення.

Розмір ставок державного мита та порядок його відра­хування встановлено Декретом КМ України «Про дер­жавне мито» від 21 січня 1993 року (із змінами та до­повненнями). Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місце­вого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).

Місцеві Ради народних депутатів мають право, крім зазначених у гл. 1.5 пільг, встановлювати додаткові пільги для окремих платників із сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України щодо державного мита, яке зараховуєть­ся до державного бюджету України.

Платниками державного мита на території Украї­ни є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інте­ресах дій та видачу документів, що мають юридичне зна­чення, уповноваженими на те органами.

Об'єкти державного мита

Державне мито справляється:

— із позовних заяв, заяв із переддоговірних спорів, заяв кредиторів у справах про банкрутство і т. п.;

— за вчинення нотаріальних дій державними нотарі­альними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

— за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстра­цію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язк

у із зміною, доповненням, виправленням та поновленням за­писів актів громадянського стану;

— за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продов­ження строку дії їх та за внесення змін до цих докумен­тів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що замінюють їх; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина; за видачу нового зразка паспорта громадянина України;

— за прописку громадян або реєстрацію місця про­живання;

— за видачу дозволів на право полювання та ри­бальства;

— за операцію із цінними паперами;

— за операції, що здійснюються на товарних, сиро­винних та Інших біржах, крім валютних; за проведення аукціону та ін.

Ставки державного мата встановлюються в розмі­рах відповідно до переліку, визначеного Декретом. Сплачу­ється державне мито готівкою, митними марками і шля­хом перерахувань з рахунку платника в кредитній устано­ві. З позовів, що подаються до суду та арбітражного суду, в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.

Порядок сплати державного мита встановлюється Мі­ністерством фінансів України.

Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами або виконавчими комітетами міських, селищ­них і сільських Рад народних депутатів та в інших випад­ках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюдже­ту. За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня в розмірі 0,2 відсотка за кож­ний день прострочки.

 

< Попередня   Наступна >