111

---

3.1.7. Податок на нерухоме майно (нерухомість)

З усіх податків, що справляються у світі, найпошире­ніший майновий податок. Однією з причин цього є те, що ухилитися від податку на нерухоме майно (земля і нерухомі споруди, наприклад, будинки) досить важко. Хоча найпоширеніша база майнових податків — це зем­ля й будинки, в деяких країнах місцева влада включає до податкової бази також рухоме майно, таке як транс­портні засоби, товарно-матеріальні запаси компанії, об­ладнання й устаткування.

Податки можуть спиратися на потенційну або про­дажну вартість землі або/та споруд, рухомого майна або матеріальних капітальних активів. Майно може оціню­ватися на основі вартості реального основного капіталу або річної вартості, або в інший спосіб. Як правило, такі заклади, як школи, лікарні, а також культові споруди виводяться з-під оподаткування. Дуже зручно поклада­ти відповідальність за сплату податків на власників май­на. Незаселене житло оподатковується тільки у Франції та Великобританії. У Франції майновий податок кори­гується відповідно до чисельності сім'ї. У США і Велико­британії малозабезпечені власники одержують податкові знижки. Житлова власність, як правило, оподатковуєть­ся за нижчими ставками, ніж приміщення компаній.

Незважаючи на те, що складає базу оподаткування, загалом податок стягується пропорційно до ринкової вартості майна, тобто ціни майна в разі його продажу. Це означає, що майнові податки не обмежуються лише фак­тично придбаним і проданим впродовж певного проміжку часу майном, а справляються на основі ціни на майно в разі його продажу. Цей тип бази оподаткування нази­вається базою майнового податку на основі вартості ре­ального основного капіталу, і саме вона застосовується найчастіше.

З іншого боку, в деяких країнах база оподаткування визначається як річна орендна вартість майна

, тобто сума Доходу, одержаного від майна за якийсь проміжок часу.

Середня частка місцевих майнових податків у міс­цевих податкових надходженнях складає близько 50 від­сотків у федеративних країнах і ЗО відсотків в унітарних країнах. У Нідерландах, Сполучених Штатах Америки і в Канаді ця частка дорівнює 70 відсоткам місцевих податкових надходжень, а у Великобританії вона складала 100 відсотків. Таким чином, у країнах західної демокра­тії найпоширенішим податком, що накладається місце­вою владою, є майновий податок.

Наявність податків на нерухоме майно в Україні визначає стаття 14 Закону України «Про систему оподат­кування» в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. Введен­ня їх у дію передбачається Законом України «Про пода­ток на нерухоме майно (нерухомість)». Законопроект ос­таннього схвалено Верховною Радою 26 лютого 1997 року. За статтею 1 законопроекту «платниками податку на неру­хоме майно є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі громадяни), які мають у власності нерухоме майно, що розміщується на території України, а також громадяни, які постійно проживають в Україні та мають у власності нерухоме особисте'майно за її межами».

 

< Попередня   Наступна >