104

---

§ 7 Міжнародно-правовий режим рік і озер

Якщо ріка протікає по території двох чи більше держав, для її використання може бути встановлений міжнародно-правовий режим. Спочатку це стосувалося свободи річко­вого судноплавства. Міжнародно-правове закріплення такої свободи відомо з часів договорів Римської імперії. На межі XVII–XVIII століть, з укладенням Рейсвикського (1697) й Утрехтського (1713) договорів, принцип свободи річкового судноплавства починає затверджуватися у відносинах між європейськими державами, а в найбільш повному вигляді він знайшов закріплення в Заключному акті Віденського конгресу 1815 р.1. В Америці прогрес у цій області протікав значно повільніше та відбувався з другої половини ХІХ ст., в Африці й Азії — з початку ХХ ст.

З другої половини ХІХ ст. ріки, а в деяких випадках і озера, опиняються в центрі уваги держав не тільки як суд­ноплавні шляхи. Необхідність міжнародного співробітниц­тва виникає із приводу більш широкої гідротехнічної екс­плуатації рік, використання їх як питних джерел і для про­мислового рибальства. Лише у процесі міжнародного співробітництва може бути вирішена проблема транскор­донного забруднення рік.

Відповідно до сучасного міжнародного права до рік і озер, що мають міжнародно-правовий режим, відносять: міжна­родні ріки, прикордонні ріки та прикордонні озера.

Міжнародні — це ріки, що протікають по території двох і більше держав і є судноплавними (Дунай, Рейн, Конго, сис­тема рік Амазонки, Ла-Плати й ін.). На міжнародних ріках на підставі договірних чи звичайних норм міжнародного права встановлюється, як правило, свобода судноплавства для торгових суден прибережних держав. Однак серед міжна­родних рік зустрічаються відкриті ріки, на яких відповідно до угоди прибережних держав установлена свобода судно­плавства для всіх держав світу (Дунай, Рейн, Шель

да, Мо­зель, Конго, Амазонка й ін.) Плавання по міжнародних ріках військових судів неприбережних держав заборонено.

Прикордонні — ріки, що розділяють території двох і більше держав (Амур, Буг, Тиса й ін.). Правовий режим прикордонних рік установлюється зазвичай або договором про кордон, або внутрішнім законодавством прибережних держав, що мають спільний кордон. На таких ріках нерідко застосовуються обмеження свободи судноплавства.

Прикордонними називають озера, через які проходить державний кордон двох чи декількох держав. Такі озера мо­жуть бути безстічними, тобто не з’єднаними з океаном (Кас­пійське море) і з’єднаними з океаном (Великі Озера Північної Америки). На підставі спеціальних договорів на прикордонних озерах зазвичай установлюється свобода тор­гового судноплавства прибережних держав2.

Після розпаду СРСР із проблемою закріплення міжна­родно-правового режиму міжнародних і прикордонних рік зіткнулася Україна. Дотепер міжнародним правом урегу­льований режим лише однієї міжнародної ріки, що протікає по території України, — Дунаю. Міжнародно-правовий ре­жим більшості інших рік (таких як Дніпро, Прип’ять, Оскол, Воронеж, Псел і ін.) поки не визначений.

 

1 Заключительный акт Венского конгресса от 9 июня 1815 г., ст. СVІІІ-СХVІІ // Коровин Е. А. Международные договоры и акты нового времени. – М.–Л.: Гос. издат., 1924. – С. 15.

2 До розпаду СРСР міжнародно-правовий режим Каспійского моря визначався на підставі низки договорів. Найважливішим з них був До­говір між РРФСР і Персією 1921 р. (див.: Там само. — С. 301—309.) Після розпаду СРСР між прикаспійськими державами виникли серй­озні труднощі у визначенні міжнародно-правового режиму Каспію. Одні держави пропонують секторальний розподіл озера, інші – розподіл за аналогією з міжнародним морським правом. Питання залишається до кінця не врегульованим.

 

< Попередня   Наступна >