§ 11 Міжнародні протоки

Протоками вважають природні морські протоки, що з’єднують частини світового океану. Протока може бути розташована на території або однієї (Босфор, Дарданелли), або двох держав (Гібралтар, Ла-Манш). Якщо протока знаходиться на міжнародних морських або повітряних шля­хах, для неї може бути встановлений міжнародно-правовий режим користування. Такий режим можуть визначати міжнародні договірно-правові або звичаєво-правові норми.

За загальним правилом у міжнародних протоках ви­знається принцип свободи судноплавства і повітряних по­льотів (Гібралтар, Ла-Манш, Магелланова протока). Після прийняття Конвенції про територіальне море та прилеглу зону ця норма отримала договірне закріплення. У Конвенції з морського права вказано, що всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, який становить собою здійснення свободи судноплавства і польоту з метою безперервного та швидкого транзиту через протоку між од­нією частиною відкритого моря або виключної економічної зони та іншою частиною відкритого моря або виключної еко­номічної зони. При здійсненні проходу через протоку судна та літальні апарати мають утримуватися від будь-якої діяль­ності, окрім тієї, яка притаманна звичайному порядку без­перервного та швидкого транзиту. Прибережні держави вправі встановлювати правила судноплавства у протоці, на­вантаження та розвантаження, приймати норми про охоро­ну вод від забруднення, заборону риболовства й ін. На прибе­режній державі лежить обов’язок вживати заходи для забез­печення безпеки судноплавства у протоці.

Міжнародним правом можуть бути встановлені обмежен­ня свободи судноплавства через протоку. Для цього необхі­дне укладання спеціальної міжнародної угоди. Такі угоди укладені, наприклад, щодо чорноморських (Конвенція про режим проток 1936 р.)1 і балтійських проток (Копенгагенсь­кий трактат 1857 р

1 Див.: Международное право в документах / Сост. Н. Т. Блатова. – С. 508–514.