134

---

§ 3 Зміст принципу мирного вирішення міжнародних спорів

Хоча принцип мирного вирішення міжнародних спорів закріплений у Статуті ООН, його юридичний зміст усе ще залишається досить невизначеним. Проблема полягає в тому, що наявність зобов’язань, які складають зміст цього принципу, доводиться на підставі переважно документів рекомендаційного характеру (міжнародного «м’якого» пра­ва): Декларації про принципи міжнародного права, що сто­суються дружніх відносин і співробітництва між держава­ми відповідно до Статуту ООН (резолюція Генеральної Асам­блеї ООН 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 р.), Манільській декларації про мирне вирішення міжнародних спорів (ре­золюція Генеральної Асамблеї ООН 37/10 від 15 листопада 1982 р.), Декларації про запобігання й усунення спорів, що можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці, і про роль ООН у цій галузі (резолюція Генеральної Асамблеї ООН 43/51 від 5 грудня 1988 р.), Гельсінського Заключного акта НБСЄ 1975 р. та ін.

Типовий перелік зобов’язань за принципом мирного ви­рішення міжнародних спорів, що пропонується сучасною доктриною міжнародного права, має такий вигляд: вирішувати міжнародні спори виключно мирними засобами; вирішувати мирними засобами всі свої спори, незалежно від їх виду; вирішувати спори своєчасно, у найкоротші строки; не залишати спори невирішеними, не припиняти процес мирного врегулювання та пошуку взаємоприйнятних рішень; використовувати визнані в міжнародному праві мирні й інші засоби на власний вибір; утримуватися від дій, що можуть загострити спір або поглибити напруженість (на­приклад, висування ультимативних вимог), і не наражати на небезпеку міжнародний мир та безпеку; вирішувати спо­ри на основі міжнародного права та справедливості; вико­нувати прийняте в узгодженому порядку рішення.

На практиці виникають сумніви щодо юридичної обов’яз­ковості майже кожного з перелі

чених зобов’язань, а також здатності міжнародної судової установи вирішити спір про дотримання цього принципу. Як виглядає, для вирішення такого спору на основі міжнародного права доведеться вста­новлювати, наскільки і в якому обсязі певне зобов’язання, що складає зміст принципу мирного вирішення спору, вста­новилося як звичаєва норма або закріплене в міжнародно­му договорі, учасниками якого є сторони спору.

 

< Попередня   Наступна >