§ 8 Нейтралітет у збройному конфлікті

Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, яка не бере участь у конфлікті й утримується від надання допомоги сторонам, що воюють. Розрізняють по­стійний нейтралітет (Швейцарія з 1815 р., Ватикан із 1929 р., Австрія з 1955 р.); евентуальний нейтралітет (у цій війні); нейтралітет у силу договору між відповідними державами.

Нейтральні держави, зберігаючи право на самооборону, повинні виконувати правила нейтралітету. Постійно нейтральні держави не повинні: в мирний час входити до воєн­них блоків; надавати свою територію для іноземних військо­вих баз чи формування військових загонів воюючих; дозво­ляти передачу техніки та боєприпасів воюючим. У разі по­рушення цих правил держави, що воюють, можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій. Ра­зом із тим нейтральні держави можуть: запобігати силою спробам порушити статус нейтралітету; надавати свою те­риторію для утримання поранених; дозволяти прохід у свої порти санітарних суден держав, що воюють, тощо.