§ 9 Міжнародно-правове регулювання закінчення воєнних дій і стану війни

Війна є винятковим станом міждержавних відносин, який в інтересах встановлення миру має бути припинений. Припинення стану війни треба відрізняти від припинення воєнних дій. Формами припинення воєнних дій є переми­р’я та капітуляція. Перемир’я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, погоджених сторонами конфлікті. Виділяють місцеве перемир’я (на окремій ділянці театру війни) і загальне перемир’я (по всьому фронті). Воно може бути укладене на визначений строк чи бути безстроковим. Істотне порушення перемир’я однією зі сторін може служи­ти підставою для поновлення воєнних дій.

Капітуляція — припинення воєнних дій на умовах, виз­начених переможцем. Розрізняють просту капітуляцію (ок­ремого підрозділу, об’єкта, пункту, району) і загальну кап­ітуляцію (наприклад, капітуляція Японії 1945 р.). Капіту­ляція може бути беззастережною (без усіляких умов із боку переможеного) і почесною (наприклад, капітуляція гарні­зону за умови збереження зброї та прапорів).

Ні перемир’я, ні капітуляція, як правило, не означають автоматичного припинення стану війни. Для цього необхідне видання акта (одно- чи двостороннього) про припинення ста­ну війни або укладання мирного договору. У ньому фіксуєть­ся припинення стану війни, вирішуються питання про відновлення мирних відносин між державами, про долю довоєнних угод між державами тощо. Із припиненням стану війни пере­стають діяти багато угод воєнного часу та набирають силу до­говори, які нормалізують відносини між державами.