131

---

§ 2 Підстави для міжнародно-правової відповідальності

Відповідальність настає за наявності певних підстав, які розуміються у двох значеннях: на підставі чого і за що ви­никає відповідальність. Підстави для відповідальності по­діляються на юридичні (нормативно-правові) та фактичні.

Юридичні підстави — це сукупність юридично обов’яз­кових міжнародно-правових актів, на підставі яких певна поведінка (дія або бездіяльність) кваліфікується як міжна­родне правопорушення1. Юридичні підстави відповідаль­ності можуть міститися в будь-яких джерелах міжнародно­го права й інших актах, які фіксують обов’язкові для держави правила поведінки. Ними є правомірні, юридично чинні договори, звичаї, правосудні рішення міжнародних судів та арбітражів (консультативні висновки до переліку не входять); обов’язкові акти міжнародних органів та органі­зацій (наприклад, Ради Безпеки ООН), конференцій та на­рад; окремі односторонні акти держав міжнародно-правово­го характеру, через які вони перебирають на себе міжнародні зобов’язання та які визнаються іншими державами (наприк­лад, встановлення певної ширини територіальних вод).

Фактичні підстави міжнародно-правової відповідаль­ності — це те, за що настає відповідальність. Тобто це пев­ний юридичний факт, а саме — міжнародне правопорушен­ня. Міжнародне правопорушення є складним соціально-правовим явищем. Необхідно чітко визначати його ознаки, що дає можливість відмежувати протиправні дії або без­діяльність від суміжних діянь, які не є правопорушення­ми. Вирішення питання про те, чи є дія держави порушен­ням міжнародних зобов’язань і фактичною підставою для відповідальності, залежить від наявності в неї ознак право­порушення.

 

1 Комісія міжнародного права у проекті статей про відповідальність 2001 р. у ст. 3 зазначає: «Діяння держави

може бути кваліфіковане як міжнародно-протиправне лише на підставі міжнародного права. На таку кваліфікацію не може вплинути кваліфікація цього ж діяння як пра­вомірного згідно з внутрішньодержавним правом».

 

< Попередня   Наступна >