85

---

4.2. Логічна структура поняття.

Будь-яке поняття можна розглядати з двох боків: з боку його змісту (змісту його імені або інтенсіонала) і з боку його обсягу (значення його імені або екстенсіонала). Зміст поняття утворюють усі ті суттєві властивості (ознаки), які ми пов'язуємо з даним предметом. Обсягом або предметним значенням поняття є клас (множина) усіх предметів, що мають зазначені у його змісті ознаки. Мінімальною структурною одиницею змісту є окрема суттєва ознака, а мінімальною структурною одиниця обсягу – індивід того класу (або елемент тієї множини) предметів, що утворює його обсяг. Так, поняття "право" у своєму змісті має наступні ознаки:[1]1) система,2) формально-визначених,3) норм (правил поведінки),4) які встановлені або санкціоновані державою,5) є загальнообов'язковими для всього населення, державних органів і посадових осіб,6) охороняються державною владою від порушень,7) виражають волю пануючого класу або всього народу і8) спрямовані на регулювання й охорону суспільних відношень і соціальних цінностей.В обсяг поняття "право" будуть входити усі відомі (і навіть поки що невідомі нам) у минулому, а також можливі в майбутньому нормативні системи подібного типу.Обсяг і зміст поняття знаходяться в зворотній залежності: чим ширшим(більшим) буде обсяг поняття, тим вузчим (меншим) буде його зміст. Для ілюстрації звернемося до зручних діаграм, які називають "колами Ейлера". Кожна точка в колі представляє один предмет, який входить в обсяг розглянутого поняття. Так, якщо менше з концентричних кіл буде відповідати обсягові поняття "сучасна європейська держава" (В), а більше коло – обсягові поняття "держава" (А), видно, що поняття "сучасна європейська держава" буде за обсягом менше ("бідніше"), чим поняття "держава", але змістовно більше (конкретніше, "багатіше") поняття "держави взагалі” як мінімум на дві суттєві ознаки: "знаходитися на території Європи" і "бути сучасним". Зворотна залежність мі

ж обсягом і змістом понять служить підставою для двох корисних логічних операцій – їхнього узагальнення та обмеження. Узагальненням (генералізацією, абстрагуванням) називається перехід від поняття з меншим обсягом і більшим змістом до поняття з більшим обсягом і меншим змістом. Обмеженням (дискримінацією, конкретизацією) є зворотний логічний перехід від поняття з великим обсягом і меншим змістом до поняття з меншим обсягом і більшим змістом. При цьому поняття з більшим обсягом називають родовим або просто родом, а поняття з меншим обсягом – видовим або просто видом.Рекомендується дотримуватися двох наступних правил:При узагальненні потрібно послідовно переходити від індивіда до найближчого виду і потім до найближчого роду. При обмеженні потрібно послідовно переходити від роду до найближчого виду і тільки потім до індивіда.Порушення цих простих правил приводять до помилок кваліфікації предмета міркування, до плутаності думки. Приклад узагальнення поняття "держава Україна":"держава Україна" ® "східноєвропейська держава" ® "європейська держава" ® "сучасна держава" ® "держава"Приклад обмеження поняття "норма":"норма" ® "норма права" ® "норма цивільного права" ® "норма цивільного права України" ® "ст. 11 чинного ЦК України".З цих прикладів видно, що верхньою межею узагальнення є категорія – гранично загальне поняття, а нижньою – ім'я, що відповідає поняттю про індивіда даного класу. < Попередня   Наступна >