Головне меню

Музыкальные новинки 2013 Онлайн

загрузка...
загрузка...

4.3. Види понять.

Логіка - Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху

4.3. Види понять.

Поняття широко використовуються на всіх рівнях і у всіх сферах людського пізнання і практики. Однак за ступенем їхньої розробленості, поширеності, строгості і загальзначущості їх можна розділити на три основних типи: повсякденні, наукові, філософські.Повсякденні поняття утворюють первинний рівень нашого понятійного запасу, вираженого природною національною мовою. Ми широко і звично користуємося такими поняттями, як "рослина", "тварина", "здоров'я", "хвороба", "справедливість" і т.ін., які у разі потреби важко визначити. Таким чином, широта вживання повсякденних понять ще не гарантує їхньої загальзначущості.Наукові поняття в найбільш точній, компактній і ємній формі виражають загальнозначущі знання про предмет міркування.Так, навіть не вивчаючи юриспруденції, ми часто досить правильно користуємося поняттями "родина", "майно", "купівля-продаж", "злочин" і т.ін., точний зміст і значення яких можуть бути прояснені і встановлені тільки при оволодінні відповідними науковими поняттями. При цьому нерідко наукові поняття навмисно фіксують іноземним словом (найчастіше латинізованим, грецизованим, а в останні роки – англізованим), щоб уникнути змішування з близьким, але недостатньо розробленим повсякденним поняттям ("припущення" – "гіпотеза", "допущення" – "презумпція", "підстава" – "принцип", "натуральний обмін" – "бартер" тощо). Філософські поняття (категорії) є найбільш абстрактними і загальнозначущими. Прикладами таких понять є “матерія” і “свідомість”, “простір” і “час”, “причина” і “наслідок”, “форма” і “зміст”, “мета”, “засіб”, “дія”, “результат”, “природа”, “суспільство” тощо.. Як і багато наукових понять, філософські поняття також нерідко виражені в іншомовній формі задля їхнього відрізнення від повсякденних і навіть загальнонаукових понять ("каузальність" замість більш звичного "причинність"), або для вираження стилістично неприйнятних для рідної мови конструктів "есенціалізм" зам

ість "сутніснізм", "екзистенційний" замість "буттєвісний" і т.ін.За ступенем складності поняття можна поділяти на прості і складні. Прості поняття не містять інших понять як своїх частин ("будинок", "одиниця", "Київ" і т.ін.). Складні поняття утворюються з двох або більшого числа простих (Сполучене королівство Англії, Шотландії й Уельсу", "дві тисячі четвертий рік", "видатний український полководець" тощо).За типом і формою реальності предмета міркування поняття можна також розділити на порожні і непорожні. Порожнє поняття не має у своєму обсязі (екстенсіоналі) жодного реально існуючого предмета – цей предмет штучно сконструйований. Однак об'ємна порожнеча зовсім не означає відсутності в ньому змісту. Більш того, такі поняття можуть мати ідеальний (уявлюваний) обсяг. Непорожнє поняття відноситься хоча б до одного реально існуючого предмета. Порожнеча обсягу поняття залежить від декількох принципово різних причин:1) створення псевдо-понять (хибна концептуалізація) – до порожніх понять такого роду відносяться, наприклад, поняття "Олімпійський бог", "німфа", "домовик", "лісовик" і т.ін., що позначають вигаданих істот, які тривалий час сприймаються як реально існуючі;2) свідоме конструювання умовного художнього образа, щодо нереальності якого ніхто не помиляється – Дон-Кіхот, Фігаро, Франкенштейн і т.ін.;3) помилкова концептуалізація в сфері науки і філософії – "ідеальне суспільство", "еліксир безсмертя", "флогістон" ("теплород"), пов'язана з історичною обмеженістю наукових знань і невірною стратегією їхнього придбання; 4) свідоме конструювання наукових фікцій на зразок понять "ідеальний газ", "абсолютно чорне тіло", "геометрична точка", "матеріальна точка", використовувані у фізиці і математиці ідеалізовані об'єкти, що позначають уявні предмети, які хоч і не мають реального існування, але слугують важливими теоретичними конструктами для організації знань про цілком реальні речі і процеси;5) поняття, що належать до ціннісної сфери людської життєдіяльності – економічні, політичні, правові, етичні, релігійні, естетичні абстракції - "вартість", "користь", "істина", "добро", "справедливість", "право", "обов'язок", "краса" і т.ін.;6) парадоксальні поняття (або інтенсіонально переповнені і тому безглузді поняття), що містять несумісні ознаки, на кшталт "круглий квадрат", "дерев'яне залізо", "законний злочин" тощо.Як видно, далеко не завжди екстенсіонально порожні поняття є безглуздими (інтенсіонально переповненими) і тому їх важливо враховувати в подальшій класифікації понять. Зокрема, саме такими є не тільки багато яких (якщо не всі) поняття математики, але й багато понять юриспруденції. При цьому для логіки не має значення, існує предмет думки в реальності чи ні – головне, щоб він існував у міркуванні. Далі за обсягом поняття розрізняються між собою в залежності від того, скільки предметів вони означають: Одиничні поняття позначають клас, що включає тільки один предмет, наприклад, "столиця сучасної України". Загальні поняття відносяться до класів, що включають більше одного предмета: "правова система", "студентка", "атом" і т.ін. Ясно, що навіть порожні поняття можуть бути як одиничними ("Лібертас - богиня Свободи у римлян"), так і загальними ("римські божества").Корисно виділяти також поняття збірні: "молодь" (безліч молодих чоловіків і жінок); "меблі" (предмети обстановки), "флора" (рослинний світ), "фауна" (тваринний світ), "правопорядок" (система правових норм і інститутів, що забезпечують їхнє функціонування), "злочинність" (сукупність злочинів) і т.ін.За змістом поняття звичайно поділяють на абстрактні і конкретні, позитивні і негативні, безвідносні і відносні. Узагалі, розподіл понять на абстрактні і конкретні не дуже вдалий – будь-яке поняття в кінцевому рахунку є абстрактним. Дане протиставлення вводиться лише для того, щоб підкреслити змістовне розходження між реально й ідеально існуючими предметами міркування. Конкретними поняттями є такі, котрі відносяться до об'єктивно існуючих предметів – "будинок", "хліб", "ріка", "молекула" і т.ін., тоді як абстрактні поняття позначають предмети, що спочатку існують тільки в нашій свідомості, але відіграють важливу роль в організації нашого громадського життя, практики й пізнання – "справедливість", "ірраціональне число", "норма права" і т.ін.Позитивні поняття не містять у своїх іменах негативних часток: або префіксів: "білий", "чистий", "вагомий", "речовинний", "законний" і т.ін., а негативні поняття містять такі частки (префікси): "не-білий", "нечистий", "вагомий","нематеріальний", "незаконний", "протиправний" і т.д Характерна особливість формально-логічного підходу до змістовної кваліфікації поняття полягає в тому, що ми настільки відволікаємося від змістовно-етичних або змістовно-правових оцінок предметів, що позначаються поняттями, що, скажімо, поняття "злочин" з чисто логічної точки зору є позитивним поняттям (хоча його синонімічний еквівалент - "незаконне діяння" буде поняттям негативним), а поняття "незлочинний" – негативним.Безвідносні поняття не припускають парних їм понять – "стіл", "картопля", "норма права" і т.ін. Відносні ж поняття потребують наявності парних понять – "верх" – "низ", "уперед" – "назад", "праве" – "ліве", "центр" –"периферія", "нападаючий" – "захисник" (у футболі), "позивач" – "відповідач" (у цивільному процесі), "обвинувач" – "захисник" (у кримінальному процесі). Оскільки всі ці види розрізняються за різними підставами, те саме поняття, наприклад "несправедливість", може бути одночасно абстрактним, негативним і співвідносним (негативні поняття завжди співвідносні по відношенню до парних їм позитивним). До того ж варто враховувати й те, що кожне поняття одночасно належить і до якогось виду за своїм обсягом. Таким чином, повна кваліфікація виду поняття носить багатомірний характер.

< Попередня   Наступна >
 
загрузка...
Авторизація
Пошук
загрузка...
загрузка...