5.1.3. Прийоми, подібні до визначення.
Логіка - Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху |
5.1.3. Прийоми, подібні до визначення.
Процес розробки повноцінних, строгих, наукових визначень досить тривалий і складний. Тому часто приходиться зустрічатися і використовувати операції, подібні з визначенням. Такі прийоми звичайно використовують як через обмеженість знань (у тому числі і наукових), так і заради економії часу або заради простоти навчання.Як уже зазначалося, до елементарних прийомів, подібним з визначенням, відносяться так звані остенсивні визначення, що підрозділяються на позначення і вказівку. У першому випадку у відповідь на запитання називають ім'я якогось індивіда з обсягу того або іншого поняття, у другому — вказують на індивіда, що позначається якимсь словом. Це первинний шар нашого навчання як словам нашої мови, так і позначеним ними поняттям. У цьому полягає їхня важливість і сила. Але є й слабкість, яка полягає у тому, що їхня ефективність значною мірою залежить від того, які саме предмети можуть бути безпосередньо представлені і наскільки великий словниковий запас у того, хто дає такі визначення. Крім того, позначення і вказівки припускають, що визначуваний у такий спосіб предмет можна сприйняти за допомогою органів почуттів. Таким чином, для визначення абстрактних понять вони зовсім непридатні, оскільки мають ще дологічний характер, тобто не є визначеннями в повному сенсі даного терміна.Відрізнення, або диференціація, є попередньою стадією будь-якого визначення і полягає в простій указівці на відмінність цікавлячих нас предмета від інших. Наприклад, вираз "мораль – це не те ж саме, що право" містить деяку інформацію про право, а саме ту, що воно не збігається з мораллю. Але це й усе.Іншим корисним прийомом, що допомагає скласти уявлення про предмет, є наведення прикладів. Якщо ці приклади цілком вичерпують весь клас індивідів або видів, можна навіть одержати семантичне визначення через перелік (перерахування). Але як правило, цей прийом не є визначенням і не може йог