Головне меню
Головна Підручники Логіка Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху 5.1.4. Правила визначень.та помилки, можливі у визначеннях

5.1.4. Правила визначень.та помилки, можливі у визначеннях

Логіка - Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху
134

5.1.4. Правила визначень.та помилки, можливі у визначеннях

Яким же правилам повинне відповідати повноцінне визначення? Правило 1. Визначення повинне бути співмірним, тобто обсяги визначуваного і визначального виразів повинні бути рівні один одному. Це правило можна виразити формулою: VDfd = VDfs , де літерою V (перша літера англ. слова volume, обсяг) позначається обсяг дефінієндума і дефінієнса відповідно. Порушення правила співмірності приводить до таких помилок:(а) "Занадто широке визначення". Дефінієнс ширше дефінієвдума за обсягом: VDfd < VDfs. Приклад:"Крадіжкою є таємне викрадення різних предметів". Тут не зазначено конкретно, чи є ці "різні предмети" чиїмсь майном, і тому неясно, чи може взагалі таке діяння вважатися злочином.(б) "Занадто вузьке визначення". Обсяг дефінієнса менше обсягу дефінієндума: VDfd > VDfs. Приклад: "Смерть — природний кінець життя" (а як бути з "неприродним кінцем життя"?).(в) "Перехресне визначення ". Обсяги дефінієндума і дефінієнса знаходяться у відношенні перехрещування. Приклад: "Юрист — це людина, що керується законами".(г) Помилка, що називається "визначити як потрапило". Приклад такого неохайного визначення колись пропонували Сократу: "Людина є двоногою твариною без пір’я", на що він із властивою йому іронією сказав: "А, я зрозумів, це общипаний півень!".Правило 2. Визначення не повинне утворювати в собі кола. При порушенні даного правила з'являється помилка, що має назву "коло у визначенні", “порочне коло» (circulus vitiosus) коли визначальна частина сама може бути визначена тільки через визначуване поняття. Приклад:"Цивільне право – наука про цивільні правовідносини", але у свою чергу, "Цивільні правовідносини є такі відносини, що регулюються цивільним правом".Частковим випадком кола у визначенні є так звана "тавтологія" (від грецьк. ta auto to logoi, лат. "idem per idem" - "те ж через те ж саме") Тавтологічними називають помилкові визначення, у як

их визначальна частина повторює визначувану, нехай іноді навіть іншими, синонімічними словами, наприклад: "Можливість — це те, що може бути, а може і не бути".Правило 3.Визначення не повинне бути внутрішньо суперечливим. Помилка, що виникає внаслідок порушення цього правила, називається "contradictio in adjecto" - "протиріччя в прикметнику", тобто в дефінієнсі. Приклад: "Вартість є чуттєво-надчуттєва річ" (з “Капіталу” К.Маркса).Правило 4. Визначення не повинно бути заперечним, тобто його дефініенс повинен містити тільки ствердження стосовно дефініендуму. Помилковим буде намагання видати за визначення цілком істинне твердження: “Право не є сферою матеріального виробництва”. Заперечення в цьому прикладі вказує лише на безліч можливих і ніяк не визначених доповнень до того, чим має бути право.Правило 5. Слід мати на увазі, що кожному дефініендуму може відповідати низка дефініенсів: Dfd = Dfn1 або Dfn2 або .... або Dfnn. , тобто не існує абсолютно завершених і абсолютно досконалих визначень. Саме це малося на увазі в “Дігестах” Юстініана: "в цивільному праві будь-яке визначення небезпечне, бо мало таких, які було б неможливо перекрутити" (Діг., 50, 17:20).  Правило 6. Визначення повинне бути ясним і чітким. Це означає, що застосовані в ньому терміни повинні вживатися у загальновідомому сенсі (смислі) або принаймні обсяги (значення) термінів, що входять у дефінієнс, мають бути чіткими, тобто у дефінієнсах мають вживатися лише однозначні терміни, а не омоніми і багатозначні терміни.. Завдяки цьому кожному дефініенсу має відповідати тільки один дефініендум. Іншими словами, дефінієнс не повинний містити виразів, що у свою чергу потребують визначення. Порушення цього правила приводить до помилки "неясного визначення". Приклади неясних визначень часто зустрічаються в працях німецьких філософів XIX століття і їхніх сучасних наслідувачів.:"Краса є індивідуально-неповторне вираження родового" (Гегель),"Ідея - мислиме ціле і граничне всіх речей" (сучасний автор).Іноді за визначення видаються висловлювання, що містять метафори. Ці метафори якоюсь мірою пояснюють дефінієндум, але як визначення є неясними. Приклади: "Філософія – цариця наук", "Лев — цар звірів", “Право – алгебра свободи” і т.ін. < Попередня   Наступна >