Головне меню
Головна Підручники Логіка Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху 6.2. Мовна форма виразу суджень. Судження і речення.

6.2. Мовна форма виразу суджень. Судження і речення.

Логіка - Логіка. Підручник для студентів юридичного фаху
123

6.2. Мовна форма виразу суджень. Судження і речення.

Граматичною формою судження є речення. Але не будь-яке речення містить у собі судження. Існують різні види речень: спонукальні, питальні, розповідні, називні. Судження висловлюється тільки у формі розповідних речень: «Конституційний принцип гласності всебічно впроваджується в муніципальну політику». «Конституційний принцип гласності» — суб'єкт, «всебічно впроваджується в муніципальну політику» — предикат, зв'язка — ствердна: «S є P». Така граматична частина речення як підмет, виступає суб'єктом для судження. Разом з тим речення на відміну від судження, що має строго три складники, не має стислого обмеження в кількості складових частин. Речення може мати, крім підмета і присудка, ще й другорядні члени речення, однак з погляду логічної форми судження завжди буде мати лише три елементи. Наприклад, речення «Людина не може двічі ввійти в ту саму ріку», як судження буде складатися з «S не є P», де S — людина, Р — двічі ввійти в ту саму ріку, зв'язок — негативний: «не може».Спонукальні речення на зразок «Закрийте двері!», «Не спізнюйтеся на заняття!» не можуть бути судженнями. Ми не знаходимо в їхньому складі суб'єкта, предиката і зв'язки. Речення питальні типу «Котра година?», «Що ти будеш робити після лекції?» — також не можуть бути судженнями через відсутність суб'єкта, предиката і зв'язки між ними. Взагалі питання спрямовані на одержання певної інформації, тобто відповіді. Однак є й такі питання, що називаються риторичними, на які відповіді не очікують, бо вважається, що вона відома всім: «Який студент 6-го факультету не знає свого декана?», «Яка матір не бажає щастя своїй дитині?». А раз відповідь відома, то й риторичне питання може бути представлено у формі речення: «Кожен студент 6 факультету знає свого декана», «Кожна матір бажає щастя своїй дитині». Тому риторичне питання вважається рівнозначним судженню.У граматиці існують речення, що склад

аються з одного слова, наприклад, «Дощило», «Вечоріє» і т.ін. Такі речення можна легко перетворити, не змінюючи змісту, у розгорнуті речення і знайти в них судження. Речення «Вечоріє» можна перетворити в «Вечір настає», а це вже форма судження «S є P»; «Дощить» — «Дощ йде» . < Попередня   Наступна >