90
6.3. Прості атрибутивні судження.
6.3.1.Поділ простих атрибутивних суджень за якістю і кількістю.
Атрибутивне судження має дві важливі характеристики: якість і кількість. За якість судження відповідає характер зв'язки. Якщо зв'язка ствердна, то судження буде за якістю ствердним: «Працюючі громадяни України платять податки» або «Окремі категорії громадян мають право на безоплатний проїзд у міському транспорті». Коли зв'язка між суб'єктом і предикатом заперечна, судження буде за якістю заперечним. Так, судження: «Окремі студенти не взяли участь у спортивних змаганнях», «Деякі пасажири не сплатили провіз багажу», «Риби не можуть жити без води» є заперечними.Кількість судження встановлюється за обсягом суб'єкту. Якщо суб'єкт узятий у повному обсязі, то судження буде загальним. Наприклад, «Усі студенти складають іспити» — тут поняття суб'єкту взяте в повному обсязі. Це судження загальне за кількістю. Допомогти у визначенні кількості категоричного судження покликані кванторні слова. Кванторне слово (від лат. quantum — cкільки) вказує на обсяг суб'єкту. Якщо вживаються кванторні слова «усі», «кожен», «жоден», то вони вказують на те, що суб'єкт узятий у повному обсязі. Кванторне слово може бути відсутне, тоді судження вважається загальним, бо немає вказівки на те, що суб`єкт узятий не в повному обсязі. Наприклад, в судженні «Працюючі громадяни мають платити податки» кванторного слова немає, однак у цьому випадку ми розуміємо, що мова йде про весь обсяг суб'єкта. Якщо використовуються кванторні слова «деякі», «частина», «окремі», «70%» тощо, то це вказує на те, що судження за кількістю частковим. Наприклад, «Деякі протиправні діяння підлягають кримінальній відповідальності», «Двоє дверей з десяти були відчинені».За кількістю судження може бути також одиничним: «Аристотель — фундатор логіки», «Олесь Гончар — автор роману «Собор». Атрибутивні судження, в яких чітко заф
іксовані якість і кількість, називаються категоричними судженнями. Категоричні судження мають так звану об'єднану класифікацію за якістю і кількістю.Судження загальне за кількістю і ствердне за якістю називається загальноствердним і має суб`єктно-предикатну формулу «Усі S є P». Наприклад, «Усі люди мають право на житло».Загальнозаперечне судження — загальне за кількістю і заперечне за якістю: «Жодне S не є P», «Ніяка підтримка терористів не може бути виправдана».Судження часткове за кількістю і ствердне за якістю — частковоствердне, записується: «Деякі S є P», «Деякі курсові роботи були повернуті на доробку».Частковозаперечне судження — «Деякі S не є P», «Деякі закони не забезпечені необхідними підзаконними актами».Одиничне судження завжди записується за формулою загального судження: «Усі S є P» або «Жодне S не є P». Для скорочення запису категоричних суджень використовують літери латинських слів affirmo — стверджую і nego — заперечую. Зі слова affirmo беруться дві перші голосні: літерою А позначають загальноствердні судження, і суб`єктно-предикану формулу можна записати так: SАP. Голосною І записуються частковоствердні судження: SІP. Голосні літери слова nego використовуються для запису заперечних суджень: літерою Е позначають загальнозапаречні SЕP, літерою О — частковозаперечні судження SОP.6.3.2.Розподіленість термінів у простих атрибутивннх судженнях.Терміни S i P у кожному конкретному випадку можуть бути задіяні в судженні цілком або частково. Термін називається розподіленим, якщо в судженні він узятий у повному обсязі, а якщо він задіяний не в повному обсязі, а лише частково, то називається нерозподіленим.Існують загальні правила розподіленості термінів.1. В загальних судженнях суб'єкт завжди розподілений, тому що у загальних судженнях він узятий у повному обсязі.2. В часткових судженнях суб'єкт завжди нерозподілений, тому що термін суб'єкта взятий не в повному обсязі, частково.3. В заперечних судженнях предикат завжди розподілений (бо завжди задіяний у повному обсязі).Кожне з категоричних суджень має свої варіанти розподіленості термінів у судженні. Загальноствердне судження має два варіанти розподіленості термінів. Найчастіше зустрічається варіант, коли суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений. Позначимо цей факт так S+ А P—. Наприклад, «Усі студенти складають іспити». Тут ознака «складати іспити» безумовно належить всьому обсягові поняття «студенти», однак ми знаємо, що складають іспити не тільки студенти, але й абітурієнти, школярі, аспіранти, гімназисти, ліцеїсти тощо А тому предикат у даному випадку буде нерозподіленим. Або «Закон — нормативно-правовий акт». Другий варіант у загальноствердному судженні зустрічається значно рідше: S+ А P+. Це буває в тих випадках, коли ознака предиката належить тільки даному суб'єктові і ніяким іншим: «Злочин — кримінальне правопорушення», «Президент України — глава Української держави», «Верховний суд України — вищий орган судової влади в Україні». В усіх цих прикладах предикат розподілений, бо його обсяг цілком збігається з обсягом суб'єкта. У загальнозаперечних судженнях лише один варіант розподіленості термінів: за загальними правилами розподіленості суб'єкт в загальному судженні завжди розподілений, і предикат в заперечному судженні теж завжди розподілений: S+ Е P+. Суб'єкт і предикат у загальнозаперечних судженнях цілком виключають один одного. Наприклад, «Жодне адміністративне правопорушення не є злочином», «Тварини не мають абстрактного мислення».У частковоствердному судженні можливі два варіанти розподіленості термінів. Термін S завжди нерозподілений, тому що задіяний в судженні тільки частиною свого обсягу. А от термін Р може бути як нерозподіленим, так і розподіленим. Варіант S— І P— зустрічається частіше. У цьому випадку обсяги понять S і Р перетинаються. Наприклад, «Деякі студенти — юристи», «Дві третини студентів нашого курсу здали сесію без трійок».Варіант другої: S— І P+ зустрічається рідше. У цьому випадку термін предиката повинен входити як підпорядковане поняття в термін суб'єкта. Наприклад, «Деякі злочинці — рецидивісти», «Деякі книги — підручники». Частковозаперечне судження має одну формулу розподіленості термінів, але варіантів буде, як і в частковоствердному, два. За загальними правилами розподіленості термінів у судженні термін S завжди нерозподілений, а термін P завжди розподілений: S— О P+. Однак відношення між суб'єктом і предикатом може бути різним: або поняття S і P перетинаються, або вони знаходяться у відношенні підпорядкування. Відношення перетинання між S і P: «Деякі студенти не відмінники», «Деякі прийняті закони не набрали сили», «Одна третина студентів нашого курсу не склали сесію без трійок».Відношення підпорядкування між S і P : «Деякі злочинці не рецидивісти», «Деякі книги не підручники».Наочно все сказане про розподіленість термінів можна узагальнити в наступній таблиці:
< Попередня Наступна >
Підручники