134

---

Глава 7. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності — це відмова держави засуджувати особу, яка вчинила злочин, та застосу­вати до неї кргшінально-правові засоби примусового характе­ру, відповідно до підстав, передбачених чинний кримінальним законом (КК України) і в порядку врегульованому крішінально-процесуальним законам (КПК України).

Реалізація завдань охорони інтересів особи, суспільства або держави від злочинних посягань припускає застосування су­дом покарань до осіб, винних у їхньому вчиненні. За певних умов не потрібно щоб винна особа перетерпіла покладання за­ходів кримінальної відповідальності (у тому числі і покарання). Крім того, існує потреба проявити поблажливість до осіб, що порушили кримінально-правову заборону і, керуючись прин­ципом гуманізму, звільнити винних не тільки від покарання, але й у цілому від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 44 КК (яка визначає правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності) особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідаль­ності у випадках, передбачених КК, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише до вступу виро­ку суду в законну силу, далі мова може йти про звільнення особи від покарання.

Важливо відрізнити звільнення від кримінальної відповіда­льності від окремих інститутів кримінального права: малозначимості (ч. 2 ст. 11), добровільної відмови при незакінченому злочині (ст. 17), обставин, що виключають злочинність діяння (Розділ VIII Загальної частини КК).

Звільнення від кримінальної відповідальності застосовується д

о випадків, коли особа вчиняє злочин вперше та для злочинів невеликої або середньої тяжкості.

Вчинення злочину вперше означає, що особа раніше не вчинила будь-якого злочину, тобто: особа не має непогаше­ної або незнятої судимості за раніше вчинений злочин, немає кримінальної справи, порушеної у зв'язку із вчиненням особою будь-якого злочину. Особами, які вперше вчинили зло­чин, є й ті хто був виправданий судом, а також ті, хто рані­ше, хоч і вчинив кримінальне каране діяння, проте у встанов­леному законом порядку був звільнений від кримінальної від­повідальності.

Злочин невеликої тяжкості — це злочин, за який перед­бачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання (ч. 2. ст. 12).

Злочин середньої тяжкості — це злочин, за який передба­чене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років (ч. З ст. 12).

 

< Попередня   Наступна >