128

---

Глава 10. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування

Інститут звільнення від покарання та його відбування з'явився як прояв принципів гуманізму та економії кримінальної репре­сії в кримінальному праві, його врегульовано розділом XII За­гальної частини КК.

Особа, визнана винною у вчиненні злочину, може бути по­вністю або частково звільнена від покарання (застосовується до осіб вже засуджених за вчинений злочин), що полягає у незастосуванні до засудженого покарання або у припиненні по­дальшого його відбування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'я­ким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім амні­стії чи помилування, може застосовуватись тільки судом у ви­падках, передбачених КК.

Застосування даного інституту можливе у випадках, коли призначення покарання або подальше його відбування є недо­цільним у зв'язку з втратою чи значним зменшенням суспіль­ної небезпечності особи, яка вчинила злочин, погіршенням стану її здоров'я або в силу зміни закону.

КК передбачено такі види звільнення від покарання та його відбування:

1) звільнення від покарання (тобто не призначення покарання):

внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74);

у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74);

у зв'язку з хворобою особи (ст. 84);

2) звільнення від відбування покарання:

особи, засудженої за діяння, караність якого законом усуне­ на (ч. 2 ст. 74);

з випробуванням (ст.ст. 75—78);

з випробуванням вагітних жінок і жінок,

які мають дітей віком до семи років (ст. 79);

у зв'язку із закінченням строків давності виконання обви­нувального вироку (ст. 80);

умовно-дострокове звільнення (ст. 81);

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох ро­ків (ст. 83);

у зв'язку з хворобою (ст. 84);

на підставі закону України про амністію або акта про по­милування (ст. 85);

3) заміна більш м'яким покаранням:

невідбутої частини покарання, якщо засуджений став на шлях виправлення (ст. 82);

вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (ч. 4 ст. 83);

покарання повністю або невідбутої його частини на підста­ві закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85);

4) пом'якшення призначеного покарання:

якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону (ч. З ст. 74);

на підставі закону України про амністію (ч. 2 ст. 86).

Спеціальні види звільнення від покарання та його відбуван­ня встановлено КК щодо неповнолітніх (ст.ст. 104—107 КК).

Всі вище названі види звільнення від покарання та його від­бування, в залежності від того чи пов'язує закон звільнення особи від покарання із виконанням певної умови чи ні, поділя­ються на умовні та безумовні. До безумовних належать:

звільнення особи, засудженої за діяння, караність якого за­коном усунена (ч. 2 ст. 74);

внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74);

у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74);

у зв'язку з хворобою особи (ст. 84);

у зв'язку із закінченням строків давності виконання обви­нувального вироку (ст. 80);

вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (ч. 4 ст. 83).

Із виконанням певних, передбачених законом умов, пов'яза­них зі звільненням:

з випробуванням (ст.ст. 75—78);

з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79);

умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81);

заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК). Амністія та помилування найчастіше є безумовними, але можуть бути (особливо амністія) і умовними.

 

< Попередня   Наступна >