Головне меню

Музыкальные новинки 2012 Онлайн

загрузка...
загрузка...
Sape Module
Блог для разработчиков Joomla.
Регистрация доменов iregs.ru низкие цены.
Головна Підручники Кримінальне право Кримінальне право України: Особлива частина § 2. Злочини у сфері використання державних символів

§ 2. Злочини у сфері використання державних символів

Кримінальне право - Кримінальне право України: Особлива частина

§ 2. Злочини у сфері використання державних символів

Наруга над державними символами (ст. 338). Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є Державний Прапор Украї­ни, Державний Герб України і Державний Гімн України, а ч. 2 ст. 338 — офіційно встановлений або піднятий прапор чи герб іноземної держави. Не є предметом цього злочину прапори і герби, які не є символами іноземної держави (прапор суб’єкта федерації, прапор міжнародної організації та ін.) або які є та­кими символами, але не були офіційно встановлені або підняті. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримі­нальної відповідальності.

З об’єктивної сторони ці злочини виражаються лише у публічній нарузі над зазначеними символами. Під наругою розу­міють грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямо­вані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспіль­ства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи гер­ба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або ма­люнків, спотворення тексту або музики гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких вияв­ляється зневажливе ставлення особи до державних символів). Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидни­ми для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на ква­ліфікацію злочину не впливає. Для кваліфікації не має значення, є публічна наруга над державними символами виявом негатив­ного ставлення до самих цих символів, чи їх носія (держави).

Злочини вважаються закінченими із моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця, чи ні.

Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Якщ

о особа дія­ла з хуліганських мотивів, вона несе відповідальність і за ст. 296.

Суб’єкт злочину — будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Покарання за злочин: за ч. 1 та за ч. 2 ст. 338 — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні (ст. 339). Предметом злочину є Державний Прапор України. Місце вчинення злочину — річко­ве або морське судно.

З об’єктивної сторони злочин виявляється у незаконному піднятті Державного Прапора України на річковому або морському судні, яке не має права на використання такого пра­пора. Злочин вважається закінченим із моменту незаконного підняття Державного Прапора України.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб’єкт цього злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 339 — штраф до п’ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

 

< Попередня   Наступна >
 

Додати коментар