Головне меню

§ 7. Утворення виборчих комісій та організація їх роботи

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
134

§ 7. Утворення виборчих комісій та організація їх роботи

Ряд фахівців процес формування виборчих комісій виносить за рамки виборчого процесу. однак якщо стосовно порядку формування Центральної виборчої комісії з цим певною мірою можна погодитися, адже ЦВК є постійно діючим державним органом, що здійснює підго­товку і проведення виборів і референдумів в Україні, і строки формуван­ня якої не пов’язані зі строками проведення виборів будь-якого рівня, принаймні безпосередньо, то стосовно порядку формування територі­альних (окружних) і дільничних виборчих комісій з цим погодитися не­можливо, позаяк чинним законодавством про вибори чітко визначено, що територіальні (окружні) та дільничні виборчі комісії формуються не пізніше встановленого законом строку, що передує дню виборів.

У міжнародній практиці застосовуються різні методи організації й адміністрування виборів:

урядовий підхід — відповідальність за проведення виборів ле­жить на державних органах (наприклад, у ФРН — це Мініс­терство внутрішніх справ);

судовий підхід — відповідальність за проведення виборів по­кладається на представників судової влади (наприклад, у Па­кистані Центральна виборча комісія складається з трьох суд­дів, призначуваних главою держави з вищих юрисдикційних органів; у Румунії за допомогою жереба визначається з членів Верховного суду сім представників до складу Центральної виборчої комісії);

партійно-представницький підхід — усі партії — суб’єкти ви­борчого процесу делегують своїх представників до Централь­ної виборчої комісії. Цей підхід може спричиняти надмірну чисельність складу комісії, а окрім того, не гарантує професі­оналізму її членів;

експертний підхід — передбачає призначення до складу Центральної виборчої комісії за згодою всіх політичних сил експертів, які мають відповідний досвід і відомі своєю ідео­логічною й політичною незалежніс

тю, а отже, можуть бути безпристрасними і об’єктивними.

Вибори президента України та народних депутатів організову­ють і проводять:

Центральна виборча комісія, повноваження якої поширюють­ся на всю територію України;

територіальні (окружні — на виборах народних депутатів) ви­борчі комісії, повноваження яких поширюються на територію відповідних територіальних виборчих округів;

дільничні виборчі комісії, повноваження яких поширюються на територію відповідних виборчих дільниць.

Центральна виборча комісія здійснює також повноваження терито­ріальної виборчої комісії в окремому закордонному виборчому окрузі.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними державними ор­ганами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати повне й однакове дотримання виборчого за­конодавства України на всій території України і щодо всіх видів ви­борів.

Аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що в Україні застосовується партійно-представницький підхід до ор­ганізації і адміністрування виборів щодо дільничних і територіаль­них (окружних) виборчих комісій та змішаний — представницько-експертний підхід щодо Центральної виборчої комісії.

У створенні виборчої інфраструктури в Україні беруть участь усі гілки влади. Законодавчі органи влади розробляють норматив­ну базу виборчих кампаній. органи виконавчої влади здійснюють матеріально-фінансове забезпечення виборів, готують відомості для реєстру виборців і пропозиції по формуванню виборчих округів. су­дові органи розглядають суперечки, які виникають у ході виборчих кампаній. Важлива інформаційно-пропагандистська роль належить і засобам масової інформації. але ключова роль у створенні виборчої інфраструктури належить саме виборчим комісіям. система вибор­чих комісій є інструментом громадянського суспільства, призначено­го для виконання цих найважливіших функцій.

 

< Попередня   Наступна >