Головне меню

Особливості проведення позачергових парламентських виборів

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
144

Особливості проведення позачергових парламентських виборів

Виборчим законодавством України передбачено низку особли­востей у проведенні позачергових парламентських виборів. переду­сім слід відзначити, що при проведенні позачергових виборів депута­тів використовуються форми виборчих документів (крім виборчого бюлетеня, списку виборців на виборчій дільниці, протоколів вибор­чих комісій про підрахунок голосів виборців та про підсумки голосу­вання і результати виборів), затверджені (встановлені) Центральною виборчою комісією для останніх чергових парламентських виборів із відповідною зміною щодо дати проведення виборів.

Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються ЦВК не піз­ніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів. строки та дії, пов’язані з оголошенням про початок виборчого процесу, зокрема щодо перера­хування державним казначейством України Центральній виборчій комісії коштів на підготовку і проведення позачергових парламент­ських виборів, починаються від дня, наступного після дня опубліку­вання Указу президента України про дострокове припинення повно­важень Верховної ради України.

При проведенні позачергових виборів депутатів відкріпні по­свідчення не виготовляються та не використовуються.

Позачергові вибори депутатів визнаються такими, що не відбули­ся, якщо в них взяло участь менше половини від кількості виборців, включених до списків виборців. У разі визнання позачергових вибо­рів депутатів такими, що не відбулися, Центральна виборча комісія не пізніш як у двомісячний термін з дня позачергових виборів оголошує про початок повторних позачергових виборів депутатів. Ці вибори проводяться у порядку і в строки, встановлені законом для позачер­гових парламентських виборів, однак до таких виборів не застосову­ється вимога закону щодо мінімального порогу участі у виборах.

"text-align: justify;">Для проведення позачергових парламентських виборів викорис­товуються територіальні виборчі округи, закордонні та звичайні ви­борчі дільниці, утворені для проведення останніх виборів народних депутатів. однак Центральна виборча комісія не пізніш як за трид­цять днів до дня виборів за вмотивованим поданням окружних ви­борчих комісій, ініційованим зверненням міського (міста обласного, республіканського в ар Крим значення) голови, голови районної, районної у місті Києві, севастопольської міської ради може утвори­ти нові звичайні виборчі дільниці. спеціальні ж виборчі дільниці утво­рюються окружними виборчими комісіями не пізніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів. перелік звичайних та спеціальних вибор­чих дільниць із зазначенням їх номерів, меж чи установ (закладів), у яких вони утворені, місцезнаходження відповідних ДВК та примі­щень для голосування публікується у регіональних та місцевих дру­кованих ЗМІ не пізніш як за сімнадцять днів до дня виборів або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у той же строк.

Окружні виборчі комісії утворюються ЦВК не пізніш як на два­надцятий день після початку виборчого процесу. Кандидатури до складу ОВК подаються від депутатських фракцій, які були утворені у поточному скликанні Верховної ради України. подання щодо кан­дидатур від фракцій вноситься до ЦВК не пізніш як на восьмий день після початку виборчого процесу.

Кількість кандидатур, які включаються до складу ОВК за подан­ням кожної фракції, визначається ЦВК не пізніше наступного дня після початку виборчого процесу, виходячи із встановлених законом обмежень кількісного складу комісій та з дотриманням рівного пред­ставництва коаліції депутатських фракцій та опозиції (сукупності депутатських фракцій, які не входять до коаліції), сформованих у парламенті поточного скликання, і рівної кількості кандидатур від кожної фракції окремо у межах представництва коаліції та опозиції. при цьому голова і секретар однієї комісії не можуть бути представ­никами лише коаліції чи опозиції.

У разі якщо у встановлений законом строк не надійшли відпо­відні подання від депутатської фракції, або кількість запропонованих нею осіб до складу ОВК становить менше, ніж встановлена кількість представництва для цієї фракції, право подання кандидатур у кіль­кості, яка необхідна для дотримання представництва коаліції (опози­ції), переходить до інших фракцій, які входять відповідно до коаліції чи опозиції. Якщо ж після закінчення строку, встановленого для вне­сення подань щодо складу ОВК, такі подання не надійшли або якщо кількість запропонованих до складу ОВК осіб становить менше два­надцяти, Центральна виборча комісія зобов’язана утворити ОВК за поданням голови ЦВК у складі 12 осіб з обов’язковим урахуванням кандидатур, поданих від депутатських фракцій у парламенті поточ­ного скликання.

Дільничні виборчі комісії звичайних та спеціальних виборчих діль­ниць утворюються не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня виборів, а у винятковому випадку їх утворення — одночасно з утворенням самих виборчих дільниць, за поданнями депутатських фракцій у Верховній раді поточного скликання. ДВК утворюється у складі:

для малих дільниць — 9-14 осіб;

для середніх дільниць — 13-18 осіб;

для великих дільниць — 18-23 особи.

Подання щодо кандидатур до складу ДВК вноситься до відповід­ної ОВК не пізніш як за двадцять днів до дня виборів. Кількість кан­дидатур, які включаються до складу ДВК від кожної фракції, визна­чається ЦВК не пізніш як за сорок днів до дня виборів. У разі якщо в установлений законом строк подання щодо складу ДВК не надійшли або якщо кількість запропонованих до їх складу осіб становить мен­ше мінімальної кількості, встановленої законом, окружна виборча комісія зобов’язана утворити ДВК за поданням голови ОВК у міні­мальному складі, встановленому законом для ДВК відповідної діль­ниці, з обов’язковим урахуванням кандидатур, поданих від депутат­ських фракцій у Верховній раді. при цьому кандидатури до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць, окрім фракцій у парламенті, подаються також Міністерством закордонних справ України.

Складання списків виборців для позачергових виборів депутатів здійснюється з використанням основних механізмів і процедур, ви­значених Законом України “про Державний реєстр виборців”.

Висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу президента України про дострокове припинення повноважень Верховної ради України і закінчується за сорок днів до дня виборів.

Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів у депу­тати закінчується за тридцять п’ять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія приймає рішення щодо реєстрації кандидатів не піз­ніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію та дода­них до неї документів. У разі відмови у реєстрації через невідповідне оформлення поданих документів повторне подання виправлених до­кументів здійснюється не пізніш як за тридцять днів до дня виборів. реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять сім днів до дня виборів. Тут варто звернути увагу на те, що при проведенні по­зачергових парламентських виборів в числі необхідних для реєстра­ції документів декларація про майно та доходи кандидата до ЦВК не подається.

Свої особливості має і передвиборна агітація на позачергових парламентських виборах. так, інформаційні плакати партій (блоків) не повинні містити їх передвиборних програм. Ці плакати повинні містити лише фотографії п’яти кандидатів у депутати із виборчого списку партії (блоку), визначених відповідною партією (блоком). такі плакати виготовляються не пізніш як за п’ятнадцять днів і пере­даються ДВК не пізніш як за сім днів до дня виборів.

Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів державного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, встановлюється ЦВК не пізніш як за двадцять шість днів до дня виборів. Розцінки вартості одиниці друкованої пло­щі та одиниці ефірного часу встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як за п’ятдесят один день до дня поза­чергових виборів.

Загальнодержавні телерадіоорганізації державної форми влас­ності надають кожній партії (блоку) — суб’єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Держбюджету у загальному обсязі 30 хвилин на загаль­нонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіоканалі у проміжку між 19 та 22 годинами. публікація передви­борних програм партій (блоків) здійснюється у газетах “голос Укра­їни” та “Урядовий кур’єр”.

Черговість надання партіям (блокам) — суб’єктам виборчого про­цесу ефірного часу на радіо та телебаченні за рахунок і в межах бю­джетних коштів, а також черговість друкування передвиборних про­грам партій (блоків) визначається не пізніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів за результатами жеребкування, що проводиться ЦВК за участю представників партій (блоків) у Центральній виборчій комісії.

Треба наголосити, що ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів держбюджету на регіональних телеканалах та радіоканалах не надається, так само як і не проводить­ся публікація передвиборних програм партій (блоків) у регіональних (місцевих) виданнях друкованих ЗМІ.

Залишається додати, що замовниками передвиборної агітації під час виборчого процесу позачергових парламентських виборів можуть виступати лише Центральна виборча комісія та партії (бло­ки) — суб’єкти виборчого процесу.

 

< Попередня   Наступна >