Головне меню
Головна Підручники Конституційно-процесуальне право Конституційне та конституційно-процесуальне право § 3. Основні засади конституційного провадження, організація роботи КСУ

§ 3. Основні засади конституційного провадження, організація роботи КСУ

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
163

§ 3. Основні засади конституційного провадження, організація роботи КСУ

Провадження у Конституційному суді України здійснюється в порядку, визначеному Законом України “про Конституційний суд України”, а також регламентом Конституційного суду України, за­твердженим рішенням Конституційного суду від 5 березня 1997 р.

Конституційне провадження, тобто розгляд справ і прийняття рі­шень з питань, що входять до юрисдикції Конституційного суду, роз­починається на підставі звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням або конституційним зверненням.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Консти­туційного суду України про визнання правового акта або його окре­мих положень неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору, про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту та про необхідність офіційного тлумачен­ня Конституції й законів України.

Суб’єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень та дачі висновків Конституційним судом України у справах щодо:

1) невідповідності Конституції України правових актів, є:

а) президент України;

б) не менш як сорок п’ять народних депутатів України;

в) Верховний суд України;

г) Уповноважений Верховної ради України з прав людини;

д) Верховна рада Автономної республіки Крим;

2) конституційності міжнародного договору України, є:

а) президент України;

б) Кабінет Міністрів України;

3) додержання конституційної процедури розслідування і роз­гляду справи про усунення президента України з поста в по­рядку імпічменту, є:

а) Верховна рада України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України, є:

а) президент України;

б) не менш як сорок п’ять народних депутатів України;

в) Уповноважений Верховної ради України з прав людини;

г) Верховний суд України;

д) Кабінет Міністрів України;

е) інші органи державної влади України;

є) Верховна рада Автономної республіки Крим;

ж) органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні зазначаються:

??? повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституці­єю та Законом України “про Конституційний суд України”;

??? відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

??? повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублі­кування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потре­бує офіційного тлумачення;

??? правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

??? дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне подання (копії цих докумен­тів і матеріалів додаються);

??? перелік документів і матеріалів, що додаються. Конституційне звернення — це письмове клопотання до Кон­ституційного суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалі­зації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадяни­на, а також прав юридичної особи.

Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. У конституційному зверненні зазначаються:

??? прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, по­вна назва та місцезнаходження юридичної особи;

??? відомості про представника особи за законом або уповнова­женого за дорученням; ??? статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним судом України;

??? обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні поло­жень Конституції України або законів України;

??? дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих доку­ментів і матеріалів додаються);

??? перелік документів і матеріалів, що додаються. Відкриття провадження у справі в Конституційному суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного суду або Конституцій­ним судом на його засіданні. дата розгляду справи Конституційним судом визначається головою Конституційного суду України.

У складі Конституційного суду утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конститу­ційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо від­криття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів Конституційного суду, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів при­ймається на засіданні Конституційного суду України протягом пер­шого місяця кожного календарного року.

Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які вхо­дять до складу Колегії, та очолює її.

Колегія суддів Конституційного суду України у справах за конституційними поданнями та у справах за конституційними зверненнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у спра­ві в Конституційному суді України або про відмову у такому про­вадженні.

У разі прийняття Колегією суддів Конституційного суду про­цесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конститу­ційному суді України ця справа вноситься головою Конституцій­ного суду на розгляд пленарного засідання Конституційного суду України. У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суд­дів направляє матеріали голові Конституційного суду для розгляду справи на засіданні Конституційного суду України.

Конституційний суд України на своїх засіданнях розглядає пи­тання щодо відкриття провадження у справі лише у разі прийняття Колегією суддів Конституційного суду процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження. У разі прийняття на за­сіданні Конституційного суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі ця справа вноситься головою Кон­ституційного Суду України на розгляд пленарного засідання Консти­туційного суду.

Прийнята Конституційним судом України на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі є остаточною. підставами для такої відмови є:

відсутність встановленого чинним законодавством України права на конституційне подання, конституційне звернення;

невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим чинним законодавством України;

непідвідомчість Конституційному суду України питань, по­рушених у конституційному поданні, конституційному звер­ненні.

формами роботи Конституційного суду України є засідання і пленарні засідання.

Засідання Конституційного суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного суду. рішення Конституційного суду на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Кон­ституційного суду, які брали участь у засіданні.

На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.

Пленарне засідання Конституційного суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конститу­ційного суду. пленарне засідання Конституційного суду України скликається головою Конституційного суду з власної ініціативи або з ініціативи його заступників, Колегії суддів та постійних комі­сій або за ініціативою не менше трьох суддів Конституційного суду України.

Рішення Конституційного суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосу­вало не менше десяти суддів Конституційного суду України.

Конституційний суд України на своїх пленарних засіданнях розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним судом України на його пле­нарних засіданнях законом.

На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного суду головує голова Конституційного суду України, за його відсут­ності — старший за віком заступник голови Конституційного суду, а в разі відсутності й заступників — старший за віком суддя Конститу­ційного суду України.

Колегія суддів Конституційного суду під час підготовки справи, Конституційний суд України в процесі провадження у справі:

мають право витребувати від Верховної ради України, пре­зидента України, прем’єр-міністра України, генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади автономної республіки Крим, органів місцевого само­врядування, посадових осіб, підприємств, установ, організа­цій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи;

в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирі­шують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів;

мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і по­вний розгляд справи.

Ухилення без поважних причин від явки у Колегію суддів Конституційного суду чи в Конституційний суд, а так само від­мова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних осіб за законом.

Учасниками конституційного провадження є суб’єкти пра­ва на конституційне подання і конституційне звернення, їхні пред­ставники, а також залучені Конституційним судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти й перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного про­вадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного суду України може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституцій­ного провадження на пленарне засідання або на засідання Конститу­ційного суду України Конституційний суд може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного прова­дження Конституційний суд України приймає рішення за його від­сутності.

Розгляд справи на пленарному засіданні Конституційного суду починається з виступу судді-доповідача, який доповідає зміст справи та підстави її прийняття до розгляду. після цього в ході конституцій­ного провадження заслуховуються:

пояснення сторін — учасників конституційного провадження;

виступи свідків, експертів та осіб, що мають відомості чи ма­теріали про обставини справи;

заключні виступи сторін — учасників конституційного прова­дження.

після цього проводиться закрита частина пленарного засідання Конституційного суду, на якій ухвалюється рішення по справі.

Строк провадження у справах за конституційними поданнями не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за кон­ституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищу­вати одного місяця. строк провадження у справах за конституційни­ми зверненнями не повинен перевищувати шести місяців.

У разі якщо до Конституційного суду України надійшло кіль­ка конституційних подань, конституційних звернень, що стосуються того самого питання, вони об’єднуються в одне конституційне про­вадження у справі.

Витрати учасників конституційного провадження відшкодову­ються з бюджетних коштів за рішенням Конституційного суду. Кон­ституційне подання або конституційне звернення надсилається до Конституційного суду України без стягнення державного мита.

 

< Попередня   Наступна >