Головне меню
Головна Підручники Конституційно-процесуальне право Конституційне та конституційно-процесуальне право § 4. Особливості конституційного провадження по окремих категоріях справ

§ 4. Особливості конституційного провадження по окремих категоріях справ

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
166

§ 4. Особливості конституційного провадження по окремих категоріях справ

Провадження у справах щодо конституційності законів та ін­ших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верхо­вної Ради Автономної Республіки Крим.

Суб’єкти права на конституційне подання направляють до Кон­ституційного суду конституційні подання, в яких викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної ради України, актів президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Ав­тономної республіки Крим.

Суб’єкти права на конституційне подання призначають до трьох представників для участі у розгляді справи. Конституційний суд України обов’язково залучає до участі в провадженні у справі пред­ставників органів влади, акти яких оспорюються за конституційним поданням щодо їх конституційності.

У разі якщо правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним судом України такими, що не відповідають Консти­туції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рі­шення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконститу­ційного акта.

Свої особливості має провадження у справах щодо конституційності правових актів, які викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Підставою для конституційного подання є наявність спору стосовно повноважень конституц

ійних органів державної влади України, ор­ганів влади автономної республіки Крим та органів місцевого само­врядування, якщо один із суб’єктів права на конституційне подання вважає, що правові акти, згадані вище, і якими встановлено повнова­ження зазначених органів, не відповідають Конституції України.

Кожний із суб’єктів права на конституційне подання з питань прийняття Конституційним судом рішень може звернутись до Кон­ституційного суду з конституційним поданням стосовно повнова­жень конституційних органів державної влади України, органів влади автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування на будь-якій стадії конституційного провадження, якщо він вважає, що рішення Конституційного суду у справі може вплинути на обсяг їх повноважень.

При цьому слід відзначити, що у резолютивній частині рішення Конституційного суду дається висновок щодо конституційності пра­вового акта, яким встановлено повноваження конституційних орга­нів державної влади України, органів влади автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конститу­ційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референ­думу чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим

Може бути направлено до Конституційного суду України в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, скасування або відстрочення у встановленому порядку виборів, все­українського референдуму чи місцевого референдуму в автономній республіці Крим.

Конституційний суд може залучити до участі у розгляді справи представників органів, які призначили вибори, всеукраїнський ре­ферендум чи місцевий референдум в автономній республіці Крим, та органів, на які покладено обов’язки щодо проведення виборів чи референдумів, представника Центральної виборчої комісії, а також представників органів влади, органів місцевого самоврядування чи органів, на які покладено повноваження щодо проведення виборів, референдумів. У разі необхідності Конституційний суд може також залучити до участі у розгляді справи представників політичних пар­тій, інших об’єднань громадян.

У резолютивній частині рішення Конституційного суду дається висновок щодо конституційності актів про призначення виборів, все­українського референдуму чи місцевого референдуму в автономній республіці Крим.

У разі визнання таких актів неконституційними у рішенні Кон­ституційного суду України зазначається про припинення діяльнос­ті всіх органів, які були створені для проведення цих виборів чи ре­ферендумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи ре­ферендумів та повернення в доход держави перерахованих, але не ви­користаних коштів.

Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принци­пам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод лю­дини і громадянина є:

наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших пра­вових актів;

виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;

виникнення спірних питань щодо конституційності право­вих актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної ради України з прав людини у процесі його діяльності.

У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, прова­дження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конститу­ційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним судом України невідкладно.

Предметом конституційного провадження у справах щодо кон­ституційності норм законів, якими суперечливо регулюється по­рядок реалізації конституційних прав та свобод людини і грома­дянина, є вирішення спірних питань щодо конституційності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних обов’язковими на території України, що встановлюють різний поря­док реалізації одних і тих самих конституційних прав та свобод, чим суттєво обмежуються можливості їх використання.

Конституційне провадження у справі відкривається за ініціати­вою суб’єктів права на конституційне подання. У рішенні Конститу­ційного суду визначається, норми якого закону є конституційними, а якого — неконституційними і нечинними.

Підставами для прийняття Конституційним судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

а) невідповідність Конституції України;

б) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

в) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

 

< Попередня   Наступна >